“Нас було двоє буковинців, які летіли в оточений Маріуполь”. Військовий ГУР Баретт про операцію на початку вторгнення

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Боєць ГУР МО з позивним Баретт. Суспільне Чернівці

Боєць Головного управління розвідки з позивним Баретт та Сергій Скальд – двоє буковинців, які у березні 2022 виявили бажання полетіти гелікоптером в оточений Маріуполь. Скальд загинув у бою в квітні. А Баретт потрапив у полон після виходу з Азовсталі та повернувся через понад два роки. Суспільному Чернівці боєць розповів, якою була операція та як на неї наважився.

Операцію з польоту на "Азовсталь" в Маріуполь спланувало ГУР у березні 2022 року. Згодом зібрали команду, яка туди летітиме. Серед них були два буковинці – Баретт та Скальд, розповів боєць ГУР Баретт Суспільному.

"Кожен був професіоналом у своєму ділі. Ми летіли разом зі Шпротом (позивний чернівчанина Сергія Скальда, який загинув у боях за Маріуполь — ред.), безстрашна людина була. Я особисто бачив, як він йшов з автоматом на танк", – каже Баретт.

Хто такий Сергій Скальд

Скальд був військовим та поетом. У 2014 році брав участь в АТО, обороняв фортецю у Пісках та Донецький аеропорт.

Сергій Скальд. Фото: Facebook/Сергій Скальд

У 2022 році після звільнення Київщини добровільно погодився летіти гелікоптером у блокадний Маріуполь. Раніше командир Сергія військовий Володимир з позивним Несмачний Суспільному розповідав, що у перші години перебування на позиціях Шпрот з іншими бійцями отримали контузію, але не здалися.

"Сергій був у госпіталі день-два і сказав: "Все, мене чекають на позиціях. Він став на розі будинку й працював звідти. Він був не зовсім захищений, бо це відкритий простір. А хлопці працювали у приміщенні", – розповідав Володимир.

У квітні в бою Скальд загинув. Після виходу з "Азовсталі" між українською та російською сторонами відбувся перший обмін тілами й Скальда повернули, однак рік не могли упізнати. Після того, як ДНК доньки співпало, Сергія кремували на Байковому кладовищі в Києві. Це було його бажанням.

"Аналогів такої операції я не знаю"

Баретт каже, політ у Маріуполь був складним через малі висоти, велику швидкість гелікоптера та три кільця окупованого Маріуполя – ППО, "зеніткиЗенітна гармата — артилерійська гармата, призначена для стрільби по повітряних цілях" та "Стінгерипереносний зенітно-ракетний комплекс класу «земля — повітря» з самонаведенням". Бійці залетіли у місто о п'ятій ранку 28 березня і розпочали евакуацію поранених.

"Через 40 хвилин вже вели бої на вулицях Маріуполя. Спочатку у мене був ступор. Я ніколи не забуду ту кількість ворога, яка перевищувала нас, напевно, у 20-30 разів. Вона мене вразила, але не злякала. Я у цьому побачив тільки плюс і пожалкував, що взяв мало набоїв – треба було брати більше", – каже Баретт.

Боєць ГУР з позивним Баретт. Фото Баретта

Пізніше командування Азову доповіло про відступ на завод "Азовсталь". Баретт зі своєю групою виходили останні, оскільки прикривали решту.

Кожні 100-200 метрів ми вели бої – по нам працювали гради, міни, снайпери. Вони були жорстокі – у мене через годину тріснула пружина в автоматі від такого інтенсивного вогню", – розповідає Баретт.

З восьми людей дійшли троє. Двоє втопились, коли переправлялись через річку, ще двоє загинули – через осколкове поранення снайпера. Орієнтовно місяць Баретт обороняв Маріуполь, ще місяць – завод "Азовсталь". Після наказу президента скласти зброю, Баретта взяли у полон, де він пробув два роки.

Про пережите в полоні — дивіться у відео:

Читати ще

Читати ще Полон з сином, зупинка серця та реанімація російськими лікарями: історія прикордонника з Буковини Андрія Степанова

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області