За інформацією: Суспільне Чернівці.
Такий вигляд має когенераційна установка всередині. Фото: Facebook/Роман Клічук
– Наскільки когенераційні установки покращують проходження опалювального сезону?
– Без електрики котельні просто не працюватимуть. Навіть за наявності газу. Якщо кілька днів буде мінусова температура, то ми будемо змушені зливати воду. Люди просто не зможуть жити в таких умовах. Наше завдання – цього не допустити.
Для цього на двох з чотирьох великих котелень, які забезпечують тепло цілі мікрорайони, встановлюємо когенераційні установки. Ми зможемо спалювати газ – так отримувати електрику для живлення насосного обладнання, яке подаватиме теплу воду в помешкання.
Крім цього, більшість мереж в аварійному стані і є великі витоки. Якщо у нас не буде централізованого водопостачання, то потрібно думати про підживлення. Гадаю, до кінця літа ми це питання вирішимо.
– Скільки об'єктів критичної інфраструктури місто зможе забезпечити когенераційними установками?
– Без якогось ліміту споживання, який виділятимуть на область, буде складно витягнути з двома когенераційними установками. Як на мене, ці ліміти мають спрямовувати на критичну інфраструктуру.
Ми намагалися замінювати насосне обладнання та труби, щоб зменшити споживання. Тому зараз розраховуємо, що залишки електрики з когенераційних установок зможемо направити в загальну мережу. І ці кіловати зможуть забезпечити іншу критичну інфраструктуру, наприклад, очисні споруди, бо критично важливо, аби вони працювали.
Щоб підняти неохідну кількість води з Дністра, потрібно спожити величезну кількість електрики. На це ніяких залишків не вистачить. Ми намагаємося, наскільки це можливо, забезпечити об'єкти іншими джерелами генерації.
У нас є генератори біля великих об'єктів, які споживають електрику мегеватами. Нам треба будувати ще автозаправні станції, тому це історія на якийсь критичний період – пройти весь опалювальний сезон на генераторах це ближче до утопії, ніж до реальних речей.
Люди часто дивляться на генератори, як на панацею, але насправді це не так.
– Ви шукаєте донорів та інвесторів, тобто таки розглядаєте переспективу встановлення більшої кількості когенераційних установок?
– Стукаємо, куди можемо. Потрібно розуміти, що такі установки можуть бути на котельнях, бо там є змога підключитися до газу і віддати електрику в мережі обленерго.
На інших об'єктах часто взагалі немає можливості підключення до газу. бо це дуже дорого. Те ж стосується пропускної здатності електричних мереж, тому кожен випадок слід розглядати окремо.
Ми потребуємо ще щонайменше двох когенераційних установок на ще дві великі котельні. Це те, що ми хотіли б зробити цього року. Це лише початок теми малої та середньої генерації. Гадаю, ця тема буде актуальною.
Монтаж когенераційної установки. Facebook/Василь Зазуляк
Ми розуміємо, що потенціалу для вітроенергетики у Чернівцях немає. Наша історія – сонячні панелі. Ми маємо змогу їх поставити. Питання у фінансуванні.
Встановлення когенераційних установок на середніх котельнях ми теж пропрацьовуємо: наскільки там буде економія і можливість скинути теплову електроенергію. Таких котелень у нас десяток. Деякі з них – на альтернативному паливі.
"Я вважаю, що треба мати можливість, наприклад, встановлювати котельні на біопаливі, є певні ідеї зі спалюванням біогазу. Тобто, наш підхід комплексний. В перспективі може йтися про фонячні панелі біля тих пунктів критичної інфраструктури, які споживають дуже багато електроенергії".
Це дуже перспективна історія з хорошою окупністю й значною економією, зокрема, можливістю для міськради спрямовувати гроші, які ми зараз надаємо на підтримку водоканалу, на капітальні видатки й заміну мереж не тільки на водогоні.
– Чому між ремонтом вулиці за 40 мільйонів і купівлею когенераційної установки за ці ж гроші, місто обирає перший варіант?
– Зазвичай, найжахливіші вулиці це вулиці, де жахливі мережі, бо там було багато розкопок, зруйноване покриття, багато витоків та скарг. Це питання не про пріоритети – ми маємо це робити.
Тому говорити: "А давайте не робити вулицю, а купити когенераційні установки… Де ви їх купите зараз?". Їх можуть подарувати, можна працювати з донорами. Їх немає на вільному ринку. Не можна поїхати в "Епіцентр" і купити установку на 1,5 мегавата.
Я не знаю, як можна купити когенераційну установку у бюджетних умовах. Їх "розбирає" великий бізнес: домовилися, перерахували гроші й на наступний день забрали. Нам для цього потрібен тендер, то хто на нього подаватиметься? Це утопічні речі.
Стан труб на магістральній тепломережі на бульварі Героїв Крут у Чернівцях. facebook/КП “Чернівцітеплокомуненерго”
– Як місто готується до опалювального сезону?
– З цим у нас проблем немає. Ми планового готуємося й теплокомуненерго наразі готове на 68%. Але йдеться про зовнішні мережі. Будемо вкотре звертатися до управителів, щоб вони належно готували внутрішні мережі, бо у перші тижні опалювального сезону у нас навала скарг від мешканців, що щось не працює.
– У Facebook ви писали, що плануєте забезпечувати безперебійну роботу котелень, але з цим можуть бути складнощі. Що ви мали на увазі?
– Якщо говорити про генератори, то це величезний обсяг палива. Я не впевнений, що нам його зможуть забезпечити в такій кількості. Ми знайдемо гроші, але це величезна кількість палива, яку потрібно вчасто підвозити для безперебійної роботи генератора. Також це величезні генератори – техніка, яка може зламатися у будь-який момент.
– Комунальні підприємства неодноразово повідомляли про брак працівників. Як це впливає на підготовку?
– Якщо загалом, то на комунальних підприємствах є понад 800 людей. Це для роботи в офісі, зазвичай, є люди. Проблема тими, хто працюють руками: слюсарами, електриками. Цих кадрів не вистачало й до повномасштабного вторгнення на кожному підприємстві.
Але зараз ситуація дещо вирівнялася, бо комунальні підприємства змогли певну частину людей забронювати.
На водоканалі має бути п'ять аварійних бригад, а фактично працюють дві неповні. Звичайно, це впливає на швидкість ліквідації витоків по місту. Об'єктивно у нас є витоки по кілька днів, бо просто фізично немає людей, які б могли їх ліквідувати.
Капітальна заміна тепломережі на вулиці Південно-Кільцевій у Чернівцях. facebook/КП “Чернівцітеплокомуненерго”
– Як у Чернівцях планують діяти у разі блекауту?
– По-перше, ми увімкнемо генератори на очисних спорудах, щоб опрацьовувати стічні води й не допустити санітарної катастрофи.
По-друге, на чотирьох великих котельнях та на малих запустимо когенераційні або генератори. Зможемо подати тепло до будинків, які мають централізоване опалення. Третій наш можливий крок – підвіз технічної та питної води різними способами до чернівчан.
– Торік за програмою енергоефективності НЕФКО відремонтували 33 заклади. Тоді говорили, що це може дати економію у 39% на енергії й 70 мільйонів гривень для бюджету. Що показала ця економія?
– Це робота багатьох років, зокрема й попередників, які зробили все можливе, аби ця програма працювала. Ми вже її завершували. Торік, як знак довіри до нас як до партнера, ми отримали ще 800 тисяч євро на термомодернізацію ліцею №18 на вулиці Скальда. Але загалом були дуже різні об'єкти, й економія склала від 30 до 70%.
На жаль, на всіх об'єктах, крім ліцею №13, не було замінено покрівлі. Зараз ми виправляємо цю ситуацію, бо негоже, коли затякають недавно утеплені стіни. А це не тільки гранти, а й кредитні гроші, які ми сплачуємо. У гімназії №7 на вулиці Товстюка ми вже повністю замінили дах. Сподіваюся невдовзі ми почнемо замінувати дах гімназії №1. Й маємо кошториси ще на дві школи.
"Що не вдалося у межах співпраці з НЕФКО, хочемо закінчити: замінити й утеплити дахи. Це додаткова економія тепла, тому що через дах багато тепла втрачається. Це й можливість не зруйнувати те, на що витратили гроші".
Капітальний ремонт даху в одній із шкіл Чернівців. facebook/vasylzazulyak.cv
Ми розуміємо, що дають тим, хто щось робить, аби їм дали гроші. Наприклад, пологовий будинок це досить великий об'єкт. Його термомодернізація вартує майже 300 мільйонів гривень. Можливо, за підтримки донорів на вдасться термомодернізувати цей складний об'єкт корпус за корпусом.
Також розраховуємо на гранти для роботи з меншими об'єктами, які не потрапили до програми НЕФКО: дитсадками, школами, лікарнями, закладами культури. У нас вже є готові проєкти, ми можемо сказати, що у нас все готове, просто дайте грошей.
– Тобто, загалом прогнози щодо економії справдилися?
– Це все відносно, то тоді гривня вартувала одних грошей, зараз інших. Це однозначно шалена економія й не тільки: це й те, на чому наголошують європейські партнери – зменшення викиду вуглецю, декарбонізацію й, зрештою, питання комфорту. Якщо якийсь садочок буде утеплений, то краще зберігатиме тепло. Не буде скарг від матерів, що діти мерзнуть у дитсадку чи школі.
– У місті є чотири світлофори з резервним живленням у разі відімкнень електрики. Чи плануєте закуповувати ще?
– Нам би хотілося це втілити. Працюємо зараз з донорами і розраховуємо на власні сили, бо, на жаль, мали можливість спостерігати, який хаос відбувається, коли не працюють світлофори.
Довелося читати, як пишуть: "Так увімкніть їх, скільки вони там споживають". Але світлофори розташовані на якійсь лінії електромереж, їх неможливо увімкнути окремо. Будемо їх автономізувати, але починатимемо з найважливіших перехресть. І ми не говоримо про якісь конкретні дати. Наразі це на моменті перемовин про потребу та кількість.
Читати ще
Читати ще Заживлення у блекаут та економія на теплопостачанні: інвестор може встановити когенераційні електростанції у Чернівцях
Читати ще 3D-скан фасаду на Руській, відбудова не “під старину” та аварійні будинки в центрі Чернівців — інтерв’ю із Зазуляком
