За інформацією: Суспільне Чернівці.
Родичі оплакують військових, яких ховають у братській могилі у Чернівцях. Суспільне Чернівці
На Садгірському кладовищі в Чернівцях поховали останки 19 бійців бригади "Едельвейс". Військові загинули у березні 2022 року внаслідок російського авіаудару на Київщині. Частину з них довгий час вважали зниклими безвісти, а тіла деяких досі не ідентифікували.
Оскільки експертизи тривали понад два роки, деякі сім'ї по кілька разів ховали рештки своїх близьких. Ще понад 250 останків неможливо ідентифікувати – їх вирішили поховати в одній могилі у Чернівцях, звідки родом більшість полеглих.
Залишилися ребро та обгорілий шеврон
З Тарасом Ленем з Тернопільщини попрощалися торік 24 вересня – через понад пів року після його загибелі. 21-річний хлопець був командиром взводу. Його ховали в закритій труні, а вже у січні проводили повторне поховання, бо знайшли ще фрагменти останків, каже батько бійця Ілля.
"Третій похорон вже у Чернівцях. Ми хоч маємо останки, але я не впевнений, що в цій могилі також не має останків мого сина", – розповідає чоловік.
Мати військового Надія каже, пошуки сина були полегшенням, бо ще мали надію, що він живий. А зараз цього не відчувають.
"Нам сказали, що від сина залишилося ребро та обгорілий шеврон. Я не відчуваю полегшення, тільки погіршення. Ми написали петицію на присвоєння Героя України, а у нас питають, що ми з цього можемо мати. А нам нічого не треба. Вже два роки минуло, а ми ще жодного разу не пропустили похід на цвинтар", – каже Надія.
Разом з Тарасом 11 березня 2022 року загинули ще 19 бійців. У той день російські військові здійснили авіаналіт над територією сіл Вишгородського району Київщини, де були українські позиції.
Рідні загиблих бійців на похованні. Чернівці, 2 травня. facebook/Чернівецька обласна рада
Останки знаходили частинами
Від початку повномасштабного вторгнення адвокатка Тетяна Садовська допомагає родинам бійців. Каже, першою до неї звернулася мати військового, який зник безвісти у Захарівці.
Чотири місяці хлопця розшукували серед полонених, на території Білорусі та у місцевих лікарнях, поки не отримали перший збіг ДНК, який підтвердив, що хлопець загинув. Відтоді Садовська почала отримувати багато звернень людей, яких сповістили, що їхні рідні загинули у той же період й у тому ж районі.
"Ми говоримо про Людвинівку та Варівськ, бо це закінчення одного села та початок іншого. Саме туди ворог завдав масштабного авіаудару, внаслідок якого зникли безвісти 20 бійців ЗСУ. Ситуацію ускладнювало, що вибух понівечив тіла та розкидав рештки у радіусі понад кілометра – їх не вдалося одразу зібрати", – каже Садовська.
Адвокатка Тетяна Садовська. Суспільне Чернівці
За словами адвокатки Галини Янко, російські ресурси поширювали відео бомбардування, але встановити особи загиблих було складно, навіть попри наявність списків.
"Військові були на позиціях, коли те місце закидали бомбами. Ми бачили відео й чітко розуміли, що там відбулося. Але залишилися не тіла, а елементи тіл. Й неможливо бути відразу встановити, кому конкретно що належало. Ми мали списки, але не чіткі. Довелося підіймати кожен матеріал – у цій справі понад 60 томів ", – каже Галина.
Рештки тіл знаходили та евакуйовували частинами – бувало, що робили це під обстрілами. Ще багато фрагментів виявили під час розмінування деокупованої території, а у вересні разом з кінологами під завалами знайшли ще понад 200 обгорілих останків.
"За цей час ми мали понад 200 експертиз та залучили до кримінального провадження спеціалістів з міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Сьогодні на похованні була мама з Чернівців, для якої нам вдалося ідентифікувати маленький фрагмент ребра. Після експертиз він не зберігся, тому ми навіть не мали, що передати рештки, які б вона могла покласти у домовину", – каже Садовська.
Деякі сім'ї ховали рідних декілька разів
Оскільки рештки тіл ідентифікували поетапно й частина з них могли належати одному військовому, деякі сім'ї були змушені проводити повторні поховання.
"Деякі родини пережили не один, а три чи чотири похорони, бо ми ідентифікували фрагмент й віддавали їм. Це було наджорстоко", – каже Садовська.
Водночас понад 250 решток неможливо ідентифікувати, бо кістки сильно обгоріли. Через це їх не можуть повернути родинам для окремих поховань. Садовська каже, про те, що ймовірно доведеться проводити спільне поховання для решток, які не можна дослідити, говорили давно.
Вшанування бійців, рештки яких ховають у спільній могилі. Чернівці, 2 травня. facebook/Чернівецька обласна рада
Поховати останки вирішили у братській могилі в Чернівцях. Це фрагменти тіл 16 військових, які підтвердила експертиза, та ще трьох неідентифікованих.
"Чому саме Чернівці? Це місто спільно погодили з родинами. Бо звідси була мама, якій ми не змогли знайти жодного фрагмента, але зі свідчень очевидців та матеріалів службового розслідування знаємо, що її син був у місці вибуху. Вона не хоче залишати Україну і їй дуже важливо мати могилу, до якої вона може прийти помолитися", – каже Садовська.
Читати ще
Читати ще Єдиний син загинув на фронті: спогади батьків про 23-річного полеглого бійця з Буковини
Читати ще “Боляче, що молодший син не матиме спогадів про батька”: дружина бійця дізналась, що вагітна у день загибелі чоловіка
