-
Фото з відкритих джерел
Станом на 8:30 ще немає даних про те, як загалом виглядала дронова атака цієї ночі, але вже зрозуміло, що значна частина Шахедів атакувала столицю. Напевно, кияни бачили і чули все це особисто, а відповідні ТГ-канали оперативно описували розвиток подій і тому ще раз проходитись цими подробицями немає жодного сенсу.
Проте є привід поглянути на цю ситуацію під іншим кутом зору. Адже кожна, навіть дуже складна ситуація, дає можливість зробити корисні висновки, які допоможуть при таких ситуаціях. Ніхто не скасовував принцип: кожна дія викликає протидію, пише відомий український військовий експерт на псевдо “anti-colorados”.
Перший висновок, який треба зробити з цього нальоту, полягає в тому, що отримавши схвалення своїх дій з Вашингтона, прутин вирішив, що якщо дрони годяться тільки для терористичних атак, то тепер можна сіяти терор вже відверто і без огляду, не боячись якогось засудження чи наслідків. Умовно кажучи, якби взяти за вуха Трумпа, Муска, Віткофа, Ді Венса та іншу публіку і показати їм те, що побачив Байден у 2022 році, вони б сказали, що жителі Бучі спровокували все це і хотіли напасти на милого “путіна”, а він захищався. Тобто треба розуміти, що тепер ворог не має жодних, навіть найменших обмежень, і діятиме в режимі максимального терору.
Саме тому треба бути готовим до того, що житловий сектор стає єдиною і безумовною метою його дронових атак. Тобто якщо раніше він ще намагався вразити щось, що можна було назвати критичною інфраструктурою чи знаковим, пафосним об’єктом, то тепер атака багатоповерхівок для нього саме те, що ставиться у вигляді бойового завдання його дроноводам. І можна не сумніватися в тому, що Вашингтон більше не висловить жодного “фе” з цього приводу.
Ті ж, хто сподіваються на таку реакцію шобли Трумпа, можуть замовити собі на Розетці або Алі Експресі рожевого поні, біле пальто та рукавички, після чого кататися в такому вигляді під час кожної дронової атаки або після неї. Це буде якраз та реакція, яка потрібна в цій ситуації.
Наступний момент. Сьогодні дрони летіли нижче навіть за ту висоту, на якій вони літали раніше. Такий висновок я роблю зі своїх спостережень, подробиці яких описувати не стану, а просто стверджую, що вони летіли нижче. Одна з їхніх звичайних трас проходить, скажімо так, практично над моїм будинком і тому мені є що з чим порівнювати. Очевидно, що таку тактику обрано не лише для того, щоб притиснутися до землі та уникнути захоплення радарами, а й для ускладнення роботи ППО. Адже коли дрон летить на рівні верхніх поверхів висотних будинків, зенітники просто не лупитимуть, оскільки гарантовано зачеплять забудову і наслідки такої роботи можуть виявитися значно важчими, ніж сама атака дрона.
Скажімо так, мені особисто довелося спостерігати траси куль і снарядів, що летіли сьогодні, і це була зовсім не та траєкторія, що була раніше. Крім того, були відзначені ще деякі моменти, саме пов’язані з висотою польотів дронів. А все це разом узяте вказує на те, що: дрони складніше виявити на підльоті до міста; їх виявлення відбувається вже в межах міста; перехоплення дронів у межах міста на такій висоті – вносить додаткові складності для зенітних засобів. Причому, складнощі перехоплення полягають у тому, що така висота польоту формує набагато більше «мертвих зон», а й ще одне важливого ефекту.
Коли мета, типу дрону Шахед, перехоплюється на висоті кілька сотень метрів, то зенітники мають можливість влупити по ньому ще кілька снарядів під час траєкторії падіння. Як результат, кілька попадань і падіння з великої висоти, призводить до фрагментації дрону і те, що долітає до землі, вже є мінімальною небезпекою, крім бойової частини, якщо вона не вийшла з ладу або не детонувала в повітрі. А в сьогоднішніх умовах «контрольні постріли» практично недоступні. Пролітаючи на малій висоті, дрон, який зазнав влучання, відразу йде на ще більш низьку висоту і просто ховається за навколишньою забудовою.
Крім того, час падіння вже настільки мінімальний, що сильної фрагментації може і не відбутися, а тому все це збите «добро» падає кучно і тут уже питання в тому, куди він впаде. З урахуванням того, що перехоплення відбувається над щільною житловою забудовою, то ймовірність падіння в житловий будинок зростає багаторазово. І ось якщо противник ставить собі саме терористичну мету, то у такому разі він її безумовно досягає. На наш погляд, треба прийняти цю реальність і оцінювати вже не моральні, правові чи загальні аспекти, а поставитися до цього як нового, технічного висновку.
Насправді практично будь-який новий тактичний прийом має як сильні, так і слабкі сторони і головне – виявити їх і зіграти на вразливості нової схеми. Зрозуміло, що дилетантські міркування не можуть бути основою для конкретних дій, проте ми можемо запропонувати якийсь алгоритм, в який можна вкласти всі дані, яких військові мають безумовно – більше. Принаймні саме в такому ключі і розгортається те, що називають протидією.
Є підстави вважати, що противник вже давно вирахував зразкові локації, в яких активно діють мобільні вогневі групи та інші зенітні засоби. Уважні та спостирежливі колеги напевно точно вже знають частину подібних локацій у тих місцях, де вони часто бувають. Але це вже – у межах міста, а ось на підльоті до нього напевно можливості маневрування нижчі, десь заважає ліс, десь водні перешкоди тощо. Звідси і виникають «коридори», якими ворог заводить свої дрони в межі міста.
У результаті виходить, що поставити Гепард або Шилку посеред лісу можна, тільки установка не зможе ефективно працювати з-за дерев. А коли йдеться про наднизькі висоти, то навіть візуальне виявлення апаратів у тепловізор вже проблематично. Але якщо в такий природний коридор загнати щось на кшталт телескопічної вежі, вгорі якої буде автоматична турель чи щось подібне, і все це підніметься над деревами, то тут для противника виникне неприємна несподіванка, оскільки в коридорі на нього вже чекатимуть.
Плюс до того, піднята вгору турель, оснащена засобами виявлення, хоч би тепловізійним прицілом, вже різко підвищує тактичну обізнаність усієї ППО. А якщо таких установок, у цьому коридорі, буде кілька, то на цьому подібні польоти і закінчаться. Звузивши траси польоту до «безпечних коридорів», противник сам показує місця, де його найпростіше ловити. У такому випадку, його сильна сторона стає основною вразливістю і дрони стають подібними до комах, які летять на світло ліхтаря. Ну а якщо «ліхтар» виявиться із зубами, то шансів у дрона практично не буде. І в такому випадку, коли по ньому відпрацює автоматична турель платформи, вже не має значення, куди і в якому вигляді він впаде.
Наступний момент, що напрошується сам собою. Якщо дрон летить вже настільки низько, що іноді пролітає на рівні верхніх поверхів висоток, то є і істотна вразливість. Якщо у темну добу ви уважно подивитеся навколо, то виявите дивовижні речі у столиці вже на четвертому році війни. На низці висотних об’єктів досі горять червоні навігаційні вогні. У нас немає цивільного повітряного руху, військовим літакам ця «навігація» – до лампи, то для кого горять ці червоні ліхтарики, для дронів?
Запитання це цікаве як по суті, до тих осіб, які влаштували цю навігаційну ілюмінацію, так і з технічної точки зору. Якщо ліхтарі вказують на те, що на такій висоті і в цьому місці летіти небезпечно, то напевно є сенс створити цих небезпек якомога більше і така висота вже дає певні інструменти для того, щоб дрон, що дуже низько летів, мав максимум небезпек для свого прольоту і це може бути не тільки загороджувальний вогонь. Скажімо так, якщо хтось живе на невеликій відстані від берега Дніпра, напевно помітили, що дрони перетинають річку приблизно в тих самих місцях. І, напевно, ті, хто це помітив, напевно здогадуються, чому це саме так.
І тут цілком можна організувати проблеми ворожим дронам вже у цих і у цих «коридорах». Просто згадаємо досвід Другої світової війни. В арсеналі засобів ППО тоді були не тільки винищувачі та зенітні гармати, а й дирижаблі. Правда їх ефективність швидко впала з тієї причини, що літаки отримували нові можливості, як у плані маневреності, так і в плані роботи на високих висотах і тому, запускати подібний апарат на висоту в 5-10 км не було сенсу та й фізично це зробити нереально. З цієї причини бомбардувальники навчилися літати на висотах близько 10 км і актуальність у таких засобах ППО вже відпала.
У нашому випадку йде зворотний процес, дрони тиснуться все ближче до землі і схоже на те, що нижче вже нікуди, а тепер уявімо, що трасою їхнього прольоту, на висоту 50-100 метрів піднімаються десятки або сотні невеликих дирижаблів або повітряних куль. Нові матеріали дозволяють зробити їх більш зручними до застосування і компактними в зберіганні. А якщо уявити, що пари таких апаратів будуть підніматися одночасно, а між ними буде розтягнуто щось на кшталт сітки, скажімо між кількома висотками, то це буде зовсім інша історія.
Міцні матеріали як мінімум завалять апарат. Але головне, щойно такі засоби почнуть застосовуватися активно і повсюдно, “лапті” змушені будуть діяти так, як літаки під час Другої Світової війни – підніматися вище, а там їхня ППО вже рубає практично начисто. Простіше кажучи, їх треба випхати з такої низької висоти, а далі справа техніки. І ще один важливий момент, ворог використовує масоване застосування цих апаратів через їхню відносну дешевизну, отже заходи протидії можуть виявитися ще дешевшими.
Останнє, що слід відзначити. Кожен зможе сьогодні подивитися на те, як “лапті” радітимуть обстрілу саме цивільної інфраструктури. Вони це завжди робили.
Я чудово пам’ятаю, як вони раділи удару по ринку у Грозному, за часів Ічкерії. Тоді вони вітали один одного з тим, як вдало було скинуто бомбу. З того часу нічого не змінилося і не зміниться. Але якщо їм так заходять подібні сцени, можливо, час їм розглянути подібне ближче? Без телевізора?
