Сьогодні, 22 червня, ми відзначаємо День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Саме цього дня у 1941 році розпочалася нова фаза Другої світової війни на території сучасної України, яка входила до складу СРСР. Згідно зі статистикою, в ній загинуло близько 20% наших земляків.
«З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років, їхнього подвигу та жертовності», Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000.
22-е червня тривало для українців кілька довгих років. Це був одних із найдовших днів у житті тих, хто пережив усі жахіття тієї війни. Багатьом не вдалося пережити. Задля вшанування пам’яті тих, хто не повернувся з поля бою, тих, хто кров’ю і потом виборов перемогу, тих, хто першим прийняв на себе страшний удар, тих, чиї життя були покалічені, запроваджено цю скорботну дату. І ще для того, щоб подібне ніколи не повторювалося на нашій землі.
Але сьогодні 22 червня 2023 року – четвер, 484-й день війни з уже рашистськими агресорами, в якій Україна відчайдушно б’ється за справедливість, за право бути собою, за можливість бути суверенною незалежною державою. Наснагу в цій священній боротьбі ми черпаємо, в тім числі, і з історичної звитяги українського народу.
А ще ми навчилися любити. Любити тих, хто дорогий нам, хто поруч з нами. Любити свій край і своє місто чи село. Любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді. Тому перемагаємо зараз. І не дай нам Бог забути про це!
