Державний нагляд за рішеннями місцевих рад: домірні взаємини між державою і громадами чи силовий контроль за ресурсами громад, їх розподілом і використанням?
Вчора синхронно Чернівецька ОВА і Чернівецька облрада поінформували, що в онлайн режимі в рамках Конгресу місцевих та регіональних влад чи не основним було питання про створення в країні системи державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування (ОМС).
Планують, що за облрадами буде наглядати якийсь (ще не визначили) орган з кабміну або цю функцію нададуть ОВА/ОДА.
За районним рівнем самоврядування – обласна держадміністрація.
А за базовими радами – районні держадміністрації, які поступово перетворяться на префектури і предметно виводитимуть на чисту воду депутатів і працівників місцевих рад, якщо вони надумають порушувати закони.
З цієї теми, давно безнадійно застряглої, як стара платівка, у мене особисто три питання.
Перше — чим досі займалася прокуратура? Що їй заважає забезпечити законність в діяльності органів місцевого самоврядування? Хіба не її прямі обов’язки зупиняти незаконні рішення влади (усіх гілок) через суд або навіть діяти на випередження через аналіз проектів рішень?
Друге — хто, цікаво, наглядатиме за наглядачами, органами виконавчої влади, які самі почасти не дотримуються законодавчих норм, і хто притягатиме їх до відповідальності?
Третє — навіть якщо ухвалять нарешті у Верховній раді законопроект № N14048 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування», навіть якщо після цього ЄС в рамках Ukraine Facility (програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу у формі пільгових кредитів та грантів) щедрою рукою спрямує нам обіцяних 450 (чи 570?) мільйонів євро на завершення реформи децентралізації, то з якого такого, питається, переляку префектури раптом почнуть правдиво і всебічно аналізувати діяльність місцевих рад, якщо досі, в стані РДА, вони були на це абсолютно неспроможні?
Хіба що разом з євромільйонами ЄС висадить в Україну, і на Буковину зокрема, десант відповідних спеціалістів, найперше юристів, для роботи в органах влади усіх гілок і рівнів.
Бо наші місцеві юристи (кажу з усією відповідальністю) або не компетентні, або відверто плюють на закони, догоджаючи своїм благодійникам-керівникам і обслуговуючи сформовані при владі тіньові бізнес групи, що зацікавлені в земельних, бюджетних та інших схематозах і преспокійно їх реалізують під носом правоохоронців.
Тому вибудовування системи державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування не так схоже на удосконалення правових взаємин між державою і громадами, як на нагляд за ресурсами громад і контроль за їх розподілом і використанням.
Візьму лише один приклад зі своєї улюбленої земельно-лісової теми.
За інформацією з Чернівецької ОВА, більше 40% земель лісфонду, на яких «сиділи» колишні державні лісгоспи, не оформлені як об’єкт речового права, не мають необхідної земельної документації (навіть кадастрових номерів) і, зрозуміло, обумовленої законом реєстрації майнових на них прав за суб’єктом господарювання.
(“Подякувати” за таку ганебну ситуацію маємо в першу чергу головному лісівнику Буковини, депутату Чернівецької облради Василю Гончару).
Сьогодні таким суб’єктом виступає централізоване в столиці ДП «Ліси України», яке припиняє свою діяльність (є відповідний наказ) і стає акціонерним товариством.
За усіма законами нашої держави, землі, не сформовані як об’єкт речового права, не можуть передаватися в постійне користування за правонаступництвом. Але ДП «Ліси України» преспокійно рубає на них ліс.
Власник лісів області — Чернівецька ОВА, а також прокуратура з Держлісагентством закривають на це очі (хоча ніщо, ну от зовсім ніщо не заважало ні лісгоспам, ні «Лісам України» виконати норму закону і документально посвідчити свої господарські права на лісовий ресурс). Усім їм добре.
Однак підприємства деревопереробки, які уклали експортні контракти, ходять по правовому лезу, куди їх загнала саме держава. Оскільки Україна підписала з ЄС регламент про запобігання вирубці лісів (EUDR), який вимагає від деревопереробників при експорті своєї продукції засвідчити легальне походження лісоматеріалів, з яких ця продукція виготовлена.
Відсутність у столичного монополіста «Ліси України» документів на конкретну ділянку лісозаготівлі обернеться для буковинського деревопереробника-експортера виробничою катастрофою, а для бюджету громади — недоотриманням суттєвої суми податків. Оскільки заготівля вважатиметься незаконною.
Виробничі планшети з матеріалами лісовпорядкування не є в цивілізованих країнах Європи правовстановлюючими документами.
І все це — через нехтування вимогами законів органами виконавчої влади.
В той же час, коли громади області в особі своїх рад беруться за власний кошт оформити на своїй території документи на безгоспні ділянки у відповідності до вимог закону — Чернівецька ОВА подає на них в суд.
То хто ж, цікаво, наглядатиме за наглядачами?
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук
На фото з Фейсбук сторінки Чернівецької ОВА: обласна влада об’єднала зусилля для нагляду за громадами.
