У соціологічному опитуванні Центру Разумкова було оприлюднено інші цифри по довірі діючому президенту.
За цими даними, Володимиру Зеленському довіряє 51% українців. У жовтні минулого року рівень довіри до президента становив 75%.
Серед політиків, посадовців та громадських діячів частіше довіру, ніж недовіру респонденти висловлювали до Віталія Кіма (46% і 34% відповідно), Василя Малюка (36% і 27%) та Михайла Федорова (31% і 24,5%).
Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (79%), Юлії Тимошенко (79%), Петру Порошенку (68%), Мар’яні Безуглій (64%), Андрію Єрмаку (62%), Давиду Арахамії (60%), Руслану Стефанчуку (53%), Ірині Верещук (52%) та Денису Шмигалю (52%).
Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Віталія Кличка (47% — не довіряють, 39% — довіряють), Сергія Притули (46% і 42%), Рустема Умєрова (41% і 29%).
Довіра до інститутів суспільства
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 91,5% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), волонтерських організацій (80%), добровольчих загонів (79,5%), Національної гвардії України (74%), Державної прикордонної служби (70%), Служби безпеки України (64%), Міністерства оборони України (63%), Церкви (62,5%), громадських організацій (59%).
Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра до Національного банку України (відповідно 50% і 39%), Національної поліції України (відповідно 50% і 41%), Президента України (відповідно 48,5% і 44,5%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 42% і 34%).
До голови міста (селища, села) (відповідно 47% і 45%) та до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 45% і 46%) довіра та недовіра висловлюється приблизно однаковою мірою .
Більшість респондентів висловлюють недовіру Верховній Раді України (не довіряють їй 78,5%), державному апарату (чиновникам) (77%), політичним партіям (73,5%), Уряду України (72,5%), судам (судовій системі загалом) (70%), Прокуратурі (63%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (58%), Національному антикорупційному бюро України (58%), Національному агентству з питань запобігання корупції (57%), комерційним банкам (55%), Державному бюро розслідувань (53%), Бюро економічної безпеки України (51%).
Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, ЗМІ України (не довіряють їм 48%, довіряють 45% опитаних), профспілкам (відповідно 46% і 26%).
Попри те, що політичним партіям довіряють лише 15% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Однак, це помітно менше, ніж у липні 2023р. (38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 54% і 41%.
Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку громадян, може з’явитися із середовища військових (так вважають 47% опитаних). 24% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з волонтерського середовища, 21% — з кола гуманітарної або технічної інтелігенції, 19% — з організацій громадянського суспільства, 17% — з уже існуючих політичних партій, 9% — з бізнес-середовища.
Вважають, що така політична сила може з’явитися із середовища військових, 52% жителів Західного і Центрального регіонів, 36% — Південного і 35% — Східного регіону.
Віра в перемогу та бачення перемоги
83% опитаних вірять у перемогу України у війні (72% жителів Півдня країни, 75% жителів Східного регіону, 87% жителів Західного та 88% жителів Центрального регіонів), не вірять — 11% (від 7% у Центральному регіоні до 21% на Півдні країни).
Стосовно термінів настання перемоги, то серед респондентів, які в неї вірять, 39% вважають, що вона настане через 1–2 роки, 19,5% — що вона настане до кінця цього року, 15% — що для цього знадобиться від 3 до 5 років, 5% — більш ніж 5 років, 2% — що перемога відбудеться «навряд чи за мого життя».
Найбільш оптимістичними очікування перемоги були у лютому–березні 2023р. — тоді 50% вважали, що перемога настане до кінця 2023р.
