“ЧИМ ДАЛІ В ЛІС – ТИМ ТОВЩІ ПАРТИЗАНИ”
(Народна мудрість)
Лісова реформа принесла гірським громадам великі збитки, гірші за буреломи і вітровали
Саме до лісового господарства (його представляє в нашій області депутат облради Василь Гончар) звучало найбільше претензій від голів громад Вижницького району на нещодавній їх зустрічі з начальником Чернівецької ОВА Русланом Осипенком, яка відбулася в гостинній Путилі.
Замість стати драйвером розвитку багатого на ліси гірського району, його економіки і загалом добробуту людей (донедавна так і було), галузь дореформували до того, що вона продукує громадам численні проблеми і призвела до злиднів. Розібратися, чому так сталося і який вихід із ганебної ситуації, повинен якраз власник лісового ресурсу Буковини — Чернівецька ОВА в особі її керівника. Більше того — ОВА несе відповідальність за цю ситуацію.
Проте Руслан Осипенко відверто зізнався, що в лісовому господарстві некомпетентний і буде радитися зі спеціалістами.
Біда у тім, що в чернівецькому будинку з левами таких немає. Ні в обласній військовій адміністрації. Ні в обласній раді.
Неодноразово наголошувала на тому, що лісогосподарська галузь перебуває у віданні управління агропромислового розвитку (керівник Інна Вовчук) та департаменту регіонального розвитку, яким давно керує Валентин Дунаєвський.
Але в цих підрозділах ОВА ввічливо попросять піти лісом з питаннями, що відбувається в лісовому господарстві Буковини. І додадуть, що область на ліс, мовляв, не впливає — все вирішує столиця. Хоча це чистої води брехня.
А в гірських лісах Буковини — катастрофа.
Перед початком наради в Путилі її учасникам крутили кіно — як вихваляв лісову реформу нині директор Подільського лісового офісу Василь Гончар і усіх гаряче запевняв, що зміни призведуть до процвітання і галузі, і громад; обіцяв, що не буде скорочено жодного робочого місця, навпаки, мовляв, деревопереробка отримає друге дихання.
І ось друга серія про сьогодення — занепад, закриті підприємства, незаконні рубки, горяни втратили роботу, місцеві бюджети втратили надходження, громади жебракують на дотаціях, дрова «золоті», люди розлючені, сприяння від обласної і центральної влади нема ніякого.
Хоча владні представники били себе в груди, що деревопереробний комбінат в Сергіях успішно працюватиме, люди не залишаться без роботи (посилання в коментарі). Сьогодні там все розтрощено. Громада втратила 5 млн грн тільки на ПДФО через масове скорочення робочих місць лише в одних Сергіях.
В Путилі ще недавно донором місцевого бюджету була лісова галузь. А тепер найбільше податків – від лікарні. Дотаційність громади підвищилася на 16%. Зі 170 підприємств, переважно деревопереробних, залишилося 10.
Фото ілюстративне
В Селятинській ТГ, 72% території якої — це прекрасні ліси, також раніше дохідну частину бюджету традиційно формувало лісове господарство. Зараз НПП «Черемоський», який не займається виробничою діяльністю, сплачує в місцевий бюджет більше коштів, аніж лісогосподарське підприємство-монополіст «Ліси України», яке в результаті лісової реформи забрало собі усі активи колись потужних місцевих лісгоспів разом з лісами.
Гірські громади віддають лісівникам за дрова грошей більше, аніж отримують від них в свої скарбниці. Про соціальний ліс взагалі забуто.
Сьогодні в горах з бюджетних 67 млн грн власні надходження становлять всього 22 млн грн. Лісове господарство забезпечує якихось 6,8 мільйони з усіма податками. Раніше лісгоспи формували 35% місцевих бюджетів.
Усі озвучені на нараді цифри — зовсім не тільки про ліс. Це — про соціальну сферу, робочі місця, про дороги і допомогу ветеранам та родинам воїнів, про інфраструктуру, благоустрій і цивільний захист. Гірські громади не хочуть ходити з простягнутою рукою, щоб мати гроші на фінансування усіх цих життєво необхідних напрямків.
Вони хочуть і можуть бути самодостатніми на Богом їм даних природних ресурсах. Тому в праві не підлегло звітувати перед обласною владою, як було на цій робочій нараді. А спитати у її очільників, у обласних і народних депутатів — чому їхні ліси приносять мільйонні статки не горянам, не місцевим бюджетам, а окремим реформаторам, які під маркою реформи поламали галузь винятково на свою приватну користь?
Відповідь не в Києві. Відповідь у Чернівцях.
Чи надасть її власник буковинських лісів — Чернівецька ОВА?
ДОВІДКОВО.
«Батьком» затіяної перед війною та куратором лісової реформи є одіозний Ростислав Шурма, екс заступник керівника офісу президента. Реформа ліквідувала усі державні лісогосподарські підприємства і передала усі їх матеріальні і фінансові активи в безконтрольне розпорядження одному підприємству-монополісту «Ліси України» – генеральний директор Юрій Болоховець.
Реформатори знищили державні деревопереробні потужності, що були в лісгоспах. Весь заготовлений ліс пустили на продаж через централізовані біржі, де вартість куба накручують у три рази від стартової ціни (підтверджено на нараді в Путилі). Непомірно висока вартість сировини призвела до банкрутства багатьох деревопереробних підприємств, у тому числі Вижницького району.
Окрім монополізації державних експлуатаційних лісів, ДП «Ліси України» користується, зокрема, нечуваною пільгою в низьких ставках земельного податку.
Це призвело до концентрації надприбутків в столичному офісі новоявленого лісокористувача-монополіста (з мільйонними зарплатами його топ менеджерів і усяких прихвоснів), а з іншого боку — до знекровлення виробничих підрозділів на місцях і до збільшення незаконних рубок, у тому числі за допомогою умілого «лівого» використання інструментів цифровізації галузі.
У лютому 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції висунуло Шурмі обвинувачення у використанні посадових повноважень на власну користь та користь своєї родини. НАБУ та САП підозрюють його у розкраданні близько 320 млн грн.
Його було звільнено з посади заступника керівника ОП, де він відповідав за економічний блок. Виїхав з України. 12 лютого 2026 року МВС оголосило Ростислава Шурму в розшук.
Реалізатор лісової реформи Шурми – Юрій Болоховець, який керував Державним агентством лісових ресурсів України, а потім став генеральним директором ДП «Ліси України».
У липні 2025 року ДБР вручило Юрію Болоховцю підозру в незаконному збагаченні на 8 мільйонів гривень. За версією слідства, лише за 2021 рік посадовець «приростив» собі елітну квартиру в Києві за 10 млн грн, вантажівку, земельні ділянки та зберігав купу кешу. Болоховець відсидів у СІЗО, сплатив заставу і далі преспокійно керує найбільшим у Європі за активами лісокористувачем.
З вересня 2025 року ДП «Ліси України» перебуває в стані припинення з подальшим перетворенням в ПАТ і можливою приватизацією, про яку, принаймні, йшлося на початку лісової реформи.
На фото: нарада в Путилі за участі Руслана Осипенка та Миколи Гуйтора (в центрі) та лист від 2023 року профспілки Путильського лісгоспу з попередженням, до якого руйнування призведуть реформатори лісового господарства, що зараз і маємо.
Тут посилання на статтю в газеті «Час» моєї шановної колеги з Путили Людмили Федюк, яка свідчить, що горяни не мовчали щодо руйнівної лісової реформи і намагалися з нею боротися та на статтю в «Дзеркалі тижня» про корупційні схеми лісової реформи та її наслідки.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук (с)
Чернівці – Путила
ДО РЕЧІ
