-
Жителі Кам’янецької громади біля Господарського суду Чернівецької області. Фото: Фейсбук Світлани Ісаченко
ТАКА ДУМКА
Головний лісівник Буковини Василь Гончар продовжує ганьбити в судах начальника Чернівецької ОВА Руслана Осипенка, змушуючи бойового генерала брати участь в брехні і рейдерстві на основі фальсифікованих лісівниками доказових документів (фальсифікація доведена судовою експертизою).
Буковинська обласна влада усіх гілок дуже специфічно сприйняла запроваджений на рівні Президента України «Діалог з громадами».
Чернівецька ОВА, нацполіція і прокуратура області всією своєю силою і міццю обрушилися на невелику Кам’янецьку громаду (Чернівецький район) та її сільську раду. Намагаючись будь-якою ціною (брехнею, погрозами і кримінальними провадженнями) вирвати 11 земельних ділянок, які на підставі чинного законодавства нашої держави віднедавна зареєстровані за громадою у її комунальну власність.
Ця реєстрація означає, що ні спеціалісти Держгеокадастру, ані юристи ЦНАПу не мали жодних підстав відмовити Кам’янецькій громаді (в особі сільради) набути в її адміністративних межах і в межах закону право власності на ділянки, які 25 років «світилися» на кадастровій карті білими плямами, бо лісівники і обласна адміністрація тримали їх в статусі безгоспних.
Цей земельний хаос створила в першу чергу саме Чернівецька ОВА/ОДА як землевласник, не поспішаючи виконувати норми законів і формувати ділянки як об’єкт речового права з занесенням їх в Державний земельний кадастр.
Але Руслан Осипенко, Віктор Нечитайло і Артем Ясь сказали громаді забиратися геть (отакий у них діалог!), бо на цих гектарах ніби має господарювати Василь Гончар, який представляє в нашій області столичного монополіста «Ліси України» і який не спромігся за довгий час свого перебування на керівних посадах в галузі виготовити на ділянки необхідну земельну документацію і тепер доводить своє право нікчемними виробничими планшетами.
Взагалі-то у цій страві ніхто інтереси лісівників не зачіпав і право землекористування у них не віднімав. Тим більше, що воно взагалі не виникло і ніде не зафіксовано у відповідності до вимог законодавства.
За офіційною відповіддю Чернівецької ОВА на мій інформаційний запит, в наші області 33% державних експлуатаційних лісів досі не мають землевпорядних документів і не занесені ні в Державний земельний кадастр, ні в Держреєстр речових прав на нерухоме майно.
А законодавство забороняє вести на незареєстрованих ділянках господарську діяльність і стягувати з них земельний податок. По суті, ми маємо справу з ухиленням суб’єкта господарювання від сплати обов’язкових податкових платежів в бюджети громад, а потім «співаємо» про бідне дотаційне місцеве самоврядування.
Одразу наголошу: зазначені відомства вигризають у Кам’янецької громади її законну землю зовсім не в інтересах державного підприємства. Оскільки «Ліси України» наразі перебуває в стадії припинення. Наступна зупинка — акціонерне товариство. А далі, як свідчать усі без винятку підприємницькі перетворення, акціонування переростає в приватизацію активів. Тому лісівники руками військових адміністрацій і правоохоронців гребуть під себе усе, що тільки можуть і не можуть, включаючи самозаліснені землі разом з садибами і цвинтарями, а також приватні ділянки мешканців громад.
В області твориться щось дике. І найбільша дикість, коли органи влади стають на бік порушників закону і самі набувають такої ганьби.
Ці проблеми і ганебні для влади приклади звучали на розпіарених зустрічах Руслана Осипенка з керівниками органів місцевого самоврядування. І що? Хтось з ОВА взявся за вирішення озвучених земельних проблем громад?
Навпаки, влада ці проблеми власноруч, як бачимо, лише поглиблює.
Я вже розповідала про розгляд справи №926/2529/25 в обласному Господарському суді, яка дісталася його голові Олегу Проскурняку, за позовом Чернівецької ОВА і галузевого монополіста «Ліси України» до Кам’янецької громади, яка єдина з усіх громад області скористалася п. 24 Прикінцевих положень Земельного кодексу України і зареєструвала у свою власність безгоспні землі на своїй території. (За цю свою сміливість піти проти лісівників зараз, грубо кажучи, сільська рада вигрібає по повній програмі).
Перед тим, нагадаю, «Ліси України» в рамках лісової реформи забрало собі усе майно і кошти державних лісгоспів, ліквідованих реформаторами, перетворившись на створеному чужими руками багатстві і на зароблених чужими мозолями грошах на найбільше і найбагатше галузеве підприємство Європи, чим дуже вихваляється.
Увесь експлуатаційний лісовий ресурс нашої області, а це 234 146,0386 га, опинився в безроздільному і, головне, абсолютно безконтрольному розпорядженні столичних хапужок та їх регіональних васалів.
Але їм цього замало. Лісівники вирішили рейдерити комунальну і приватну землю. Мало не в кожній громаді області це підтвердять.
В серпні минулого року Чернівецька ОВА в інтересах столичного монополіста іде в суд проти Кам’янецької сільської ради з вимогою скасувати державну реєстрацію за громадою 11 земельних ділянок, розкиданих невеликими клаптями в межах і за межами населених пунктів. А це, що важливо, колишні приватні людські землі до приходу сюди у Другу світову радянської влади, яка їх націоналізувала. А тепер незрозуміло хто приватизує.
«Які документи підтверджують, що спірна земля справді ваша?» — звернувся до позивачів голова Господарського суду Чернівецької області Олег Проскурняк.
«Наявні у ДП «Ліси України» матеріали лісовпорядкування», — не кліпнувши оком, відповів Василь Решетник, начальник відділу земельних відносин управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА, яке і мало б нести відповідальність за весь в області земельний хаос і беззаконня.
Намальовані фарбами і спецчорнилами матеріали лісовпорядкування є суто виробничою документацією лісівників. Вони не належать до земельної документації. За ними неможливо зайти в ДЗК, бо вони не містять достовірної інформації (далі тому підтвердження) про ділянки. Тим більше, не є правовстановлюючими і правопосвідчуючими документами. Шкода, що співробітники нашої ОВА дозволяють собі вводити суд в оману.
Більше того, вони приходять в суд з фальсифікованими документами в якості доказів.
На вчорашньому засіданні весь їхній обман з базового питання якраз і відкрився.
Річ у тім, що Верховний суд у справі №367/2448/20 постановив, що наявність матеріалів лісовпорядкування, які не мають прив’язки до державної геодезичної мережі, не може бути належним доказом належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
Тому позивачі у справі №926/2529/25 вирішили долучити судову експертизу, щоб довести, зокрема, що матеріали лісовпорядкування, надані Василем Гончаром в якості доказу в розгляд Олегу Проскурняку, мають належну геопросторову прив’язку і є первинними для встановлення місцезнаходження земельних ділянок.
Замовлення слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області в рамках кримінального провадження проти посадових осіб Кам’янецької сільської ради виконали спеціалісти Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Експерт відмітив відсутність у вихідних даних інформації про координати поворотних точок меж ділянок, намальованих на лісовому планшеті. Тому, зазначається у висновку експертизи, наданий планово-картографічний матеріал лісовпорядкування можна лише умовно прийняти для визначення місцезнаходження зображених на ньому ділянок.
Експерти вирішили застосувати належне в таких дослідженнях програмне забезпечення. І з жахом виявили, що (цитую висновок) «зображена на планшеті територія мала би знаходитися далеко за межами України».
Тут варто наголосити, що місцеві ради виробничі планшети лісівників взагалі не бачать і не можуть на них орієнтуватися. Тим більше, як їх взагалі можна брати до уваги у вирішенні земельних проблем, якщо вони містять недостовірні кадастрові дані і наші земельні ділянки опиняються на території інших держав?
Тобто обласні структури, у тому числі правоохоронні, судять громаду за те, що вона навела порядок у своїй кадастровій карті. І намагаються при цьому на догоду лісівникам (з якої такої радості?) перевернути всю правову шахівницю, поставивши якісь лісові планшети вище Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Питається, навіщо? Відповіді на це питання я присвятила чергову статтю, яка вийшла нещодавно в «Дзеркало тижня» і набула широкого резонансу. Посилання в першому коментарі.
Чим завершиться тиск на Кам’янецьку громаду з боку прокуратури (прокурори подали проти громади окремо аж два позови з цієї теми), нацполіції, Чернівецької ОВА, персонально Василя Гончара і галузевого монстра «Ліси України» — в наступних статтях.
Нагадаю, що депутати Чернівецької облради створили робочу групу для з’ясування правової ситуації з землями громади (на фото).
На головному фото: жителі Кам’янецької громади біля Господарського суду Чернівецької області (в Чернівцях на вул. Кобилянської) просять взяти до уваги, що земельні ділянки, які на підставі сумнівних документів намагається забрати у них Василь Гончар і Руслан Осипенко, засаджували ще їхні батьки, вони особисто, тому хочуть залишити їх у власності своєї громади, а не віддавати незрозуміло кому. Тим більше, що не тільки моральний, але й юридичний закон на їхньому боці.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук.
