За інформацією: Суспільне Чернівці.
Село у Чернівецькій області. Село у Чернівецькій області, фото ілюстративне. Джерело: Unsplash
У Чернівецькій області частково змінилася п'ятірка громад із найвищим рівнем спроможності. Це громади, які можуть розвиватися та майже не залежать від підтримки з державного бюджету. Водночас громад із низькою спроможністю стало менше.
Суспільне Чернівці спитало директорку обласного департаменту фінансів Анжелу Дякову, як деяким громадам вдалося заробити більше упродовж 2024 року.
Як визначають спроможність громад
Громада є фінансово спроможною, коли може оплачувати обов'язкові витрати за рахунок власних доходів. За словами Анжели Дякової, чим менше громада отримує з державного бюджету доплат, а більше витрачає своїх, тим вищою буде її спроможність. І навпаки — чим більше дотацій, тим менше можливостей розвиватися.
"Громада із низькою спроможністю заплатить заробітну плату, заплатить за енергоносії, надасть своїм жителям елементарні послуги. Проте не буде мати абсолютно ніякого розвитку, бо сама заробляє дуже мало і залежить від державного бюджету", — каже Дякова.
На фінансову спроможність громад, зокрема, впливають такі показники:
- відсоток дотацій з державного бюджету,
- доходи на одного жителя,
- видатки на одного жителя,
- питома вага заробітної плати в загальній кількості видатків,
- можливість здійснювати капітальні видатки,
- можливість здійснювати розвиток,
- темпи зростання доходів
- відсоток, який спрямовується на захищені статті видатків: оплата праці, енергоносії, комунальні послуги, харчування в садках і школах. Якщо 85-90% йде на фінансування цих витрат, громада не має можливості розвиватися.
Читати ще
Читати ще
Грантові проєкти та менше субвенцій: досвід спроможної громади на Буковині
Які громади мають високу спроможність
За результатами 2024 року, в області найвищу спроможність мають п'ять громад. Це ті громади, які свої витрати покривають власними доходами на 60-85 %.
За словами Дякової, порівняно з 2023 роком, Хотинська та Магальська громади в цю п'ятірку не потрапили. Хотинська громада в загальному рейтингу наразі шоста. Попри те, що громада активно розвивається та залучає різні гранти, за словами Дякової, торік недоотримала понад чотири мільйони власних надходжень. Окрім того, в громаді не оптимізували школи, в яких навчаються мало учнів, тож витрачають на них більше своїх грошей.
"Хотин — єдина громада, якій не вистачало останніх три роки і не вистачає освітньої субвенції. Щорічно наприкінці року з державного бюджету міносвіти перерозподіляє і додає їм гроші", — каже Дякова.
Найвища фінансова спроможність у громад:
- Новодністровська,
- Чернівецька,
- Вижницька,
- Мамаївська,
- Глибоцька.
Рейтинг спроможних громад Чернівецької області за підсумками 2024 року. Скріншот із презентації департаменту фінансів ОВА
У Чернівецькій та Новодністровській громадах, наприклад, власні доходи складають приблизно 80%. Новодністровська громада торік збільшила надходження до бюджету на понад 25 мільйонів гривень. У громаді заробили на майже 30% більше, ніж планували.
"У Чернівцях проживає людина чи в Путилі — вона має отримувати всі основні послуги: соціальні, освітні, культурні тощо. На жаль, у нас в основному сконцентровані і промисловість, і виробництво, і торгівля в обласних або районних центрах. Звичайно, що надходження до бюджетів там будуть більші" — каже Дякова.
Читати ще
Читати ще
“Не маємо великих підприємств”: досвід неспроможної громади на Буковині
Які громади не можуть розвиватися
П'ять громад області мають мають низьку спроможність та не можуть розвиватися. Зокрема, Сучевенська, Карапчівська, Конятинська та Петровецька покривають витрати власними доходами на 20-25 %. Відповідно відсоток дотацій з державного бюджету у них найвищий. Це один із ключових критеріїв, за якими визначають загальну фінансову спроможність громад.
Надходження громад Чернівецької області у 2024 році. Скріншот із презентації департаменту фінансів ОВА
Загалом за підсумками 2024 року за всіма критеріями найнижчими є фінансові показники таких громад:
- Петровецька,
- Чудейська,
- Красноїльська,
- Сучевенська,
- Рукшинська.
"Скорочення чи оптимізація — не є вихід з цієї ситуації. У цих громадах нема надлишкових посад чи якихось там людей, які б не виконували функцій і отримували заробітну плату. Там навіть типові штатні нормативи не заповнені. Громади стараються утримувати ту чисельність, яка наразі є оптимальною", — каже Дякова.
Водночас у 2023 році громад із низькою спроможністю було десять. Зокрема, Усть-Путильська піднялася в цьому рейтингу завдяки тому, що збільшили власні доходи на понад 30%.
Читати ще
Читати ще
“Хочуть офіційне бронювання”. Як деякі громади на Буковині збільшили доходи через легалізацію бізнесу
Бізнес виходить з тіні, аби бронювати працівників
Крім Усть-Путильської, ще девʼять громад області торік збільшили свої надходження на 30-40%. Це Волоківська, Кам'янецька, Великокучурівська, Недобоївська, Топорівська, Вашковецька, Тарашанська, Новодністровська та Банилівська. Ці громади мали найвищий приріст надходжень в області.
"Це не від того, що відкрились якісь нові підприємства чи заїхали інвестори. Зрозуміло, що бізнес почав трохи виходити з тіні. Працівникам потрібне бронювання, а його не буде без легального працевлаштування та заробітної плати", — каже Дякова.
Насамперед на це вплинула легалізація бізнесу. Місцеві підприємці почали офіційно працевлаштовувати своїх працівників, аби мати можливість забронювати їх.
Окрім цього, в громадах проводять інвентаризацію земель, переглядають договори оренди. За словами Дякової, коли в області запрацюють індустріальні парки, це суттєво збільшить доходи громад, на території яких вони розташовані.
Читати ще
Читати ще
Детінізація та гранти. Як заробляє громада на Буковині з середньою спроможністю
Що впливає на спроможність гірських громад
В області наразі є чотири гірські громади: Путильська, Усть-Путильська, Селятинська та Конятинська. У цих громадах 80% території займають ліси.
Ці громади крім базової отримують також додаткову та вирівнювальну дотації з державного бюджету.
За словами Дякової, усі ці громади суттєво недоотримують доходи від плати за землю. Відсоток цієї плати — 0,1% від нормативно-грошової оцінки землі. Тоді як на рівнинній території він становить від 3-12%.
"Ми порівнювали, що плата за землю, яка надходить від лісової галузі у бюджети цих чотирьох громада разом, приблизно така, як в однієї Магальської громади", — каже Дякова.
За словами Дякової, зміни до Податкового кодексу під час воєнного стану швидше за все не внесуть.
Торік Суспільне Чернівці розповідало про спроможність громад за підсумками 2023 року у відео:
Читати ще
Читати ще
Чому одні громади на Буковині можуть ремонтувати дороги, а інші — ні? Пояснення про бюджет громад
Читати ще
Як громади Буковини можуть залучати більше грошей — пояснення
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
