-
Фото: The Atlantic
Під Куп’янськом на Харківщині Сили оборони України протидіють російським військовим, які використовують старий радянський газопровід для прихованого проникнення в тил українських позицій. Бійці 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» проводять підземну операцію «Велес»: за даними бригади, у трубопроводі та його відгалуженнях українські військові взяли в полон понад 30 росіян, а більш як сотню знищили.
Про це йдеться в матеріалі американського видання The Wall Street Journal від 22 жовтня, яке описало незвичний напрямок бойових дій поблизу Куп’янська.
Росіяни використовували газопровід для проникнення в тил
За даними WSJ, на початку року російські військові почали використовувати підземну газотранспортну інфраструктуру, щоб проникати за українські оборонні позиції. Такий маршрут давав їм змогу уникати мінних полів, спостереження безпілотників і артилерійських ударів, яких складно було б уникнути під час пересування відкритою місцевістю.
Російські військові прорізали отвори в металевих трубах, прокладали виходи на поверхню та намагалися облаштовувати позиції для подальших атак. Після виконання завдань вони могли повертатися під землю.
Поблизу Куп’янська цей спосіб пересування став серйозною проблемою для українських підрозділів. Щоб дістатися до позицій, росіянам доводилося б перетинати річку та території, які перебувають під постійним спостереженням і вогневим впливом українських сил.
Спочатку українські військові намагалися знищувати відомі виходи з трубопроводу артилерією та авіаударами. Однак російські підрозділи облаштовували нові проходи, тому знищення окремих входів не розв’язувало проблему.
Під землею облаштували укриття та вогневі позиції
Для протидії російським проникненням 13-та бригада «Хартія» розпочала операцію «Велес». Українські військові почали діяти безпосередньо всередині трубопроводу, використовуючи, зокрема, наземні роботизовані комплекси та дистанційно кероване озброєння.
За інформацією, наведеною WSJ з посиланням на українських військових, росіяни облаштували всередині труби барикади з мішків із піском і кулеметні позиції. Поруч вони виназемні роботизовані комплексирили додаткові порожнини, які використовували як місця для тривалого перебування особового складу.
Українські підрозділи застосовували наземні роботизовані платформи з вибухівкою, щоб руйнувати укріплення, а також дистанційно керовані кулемети. Бойові зіткнення відбувалися в украй обмеженому просторі, де військові могли перебувати на відстані лише кількох метрів один від одного.
Заступник командира бригади з позивним Аббат розповів журналістам, що українські військові спочатку недооцінили масштаб проблеми та кількість російських бійців, які перебували під землею.
За наведеними у статті даними «Хартії», у головному трубопроводі поблизу Куп’янська та його відгалуженнях українські військові взяли в полон понад 30 росіян і знищили більш як 100.
Чому бої перемістилися під землю
Використання газопроводів — один зі способів пристосування до сучасної війни, у якій пересування відкритою місцевістю стало особливо небезпечним через масове застосування безпілотників.
Фото: The Atlantic
Металеві труби, прокладені під землею, дають змогу приховувати переміщення від повітряного спостереження. Водночас така тактика створює інші ризики: обмежений простір ускладнює пересування, евакуацію поранених і постачання, а виявлені позиції можуть перетворитися на пастки.
За словами представників «Хартії», знищувати трубопровідні укріплення з поверхні непросто: сталеві стінки захищені шаром ґрунту, а після руйнування одного виходу російські військові можуть облаштувати інший.
Видання також зазначає, що українські підрозділи використовують підземну інфраструктуру для облаштування власних шкіл, польових шпиталів і командних пунктів.
Сили оборони під командуванням 2-го корпусу НГУ “Хартія” зламали позиційний тупик на Куп’янському напрямку і реалізували черговий етап із визволення Харківщини в межах підземної операції “Велес”.
Як повідомили у пресслужбі НГУ “Хартія”, “хартійці” відкрили новий домен сучасної війни – підземний – та пройшли понад 15 кілометрів підземних комунікацій у тил ворога і захопили багатьох полон.
У корпусі зазначили, що тунелі у війнах використовували від В’єтнаму до Гази, проте виключно для оборони, переховування або локальних диверсій. Водночас армія РФ під Авдіївкою застосовувала підземні труби для “м’ясних” інфільтрацій піхоти.
“Велес” став першим у світовій історії повномасштабним контрнаступальним маневром під землею.
“Хартія” інтегрувала підземні комунікації в єдиний технологічний простір: навігація, спеціальний зв’язок, безшумна логістика та синхронізований удар із повітря безпілотниками бригади “Ахіллес”. Це перемога українського військового планування над кількісною перевагою ворога”, – йдеться у повідомленні.
Бійці корпусу пройшли понад 15 кілометрів підземних комунікацій – це відстань, на якій на поверхні в цій війні часто тривають багатомісячні бої.
“Росіяни вважали, що підземні комунікації – це їхній ексклюзивний інструмент для обходу нашої оборони. Ми вивчили їхній досвід, переграли їх на їхньому ж полі й перетворили цю загрозу на нашу контрнаступальну перевагу”, – наголосив командир 2-го корпусу НГУ “Хартія” бригадний генерал Ігор Оболєнський.
Підземна війна має історичні прецеденти
Використання тунелів у бойових діях не є новим явищем. У Першій світовій війні військові прокладали підземні ходи, щоб наблизитися до позицій противника й закладати вибухівку під укріплення. Британська армія навіть створювала спеціальні підрозділи шахтарів для таких операцій.
Під час війни у В’єтнамі бійці В’єтконгу використовували розгалужену мережу тунелів для укриття, пересування та раптових атак на американські війська. Американські військові, своєю чергою, залучали спеціально підготовлених бійців, відомих як tunnel rats — «тунельні щури», для пошуку противника в підземеллях.
У новіших конфліктах підземна інфраструктура також відігравала значну роль. Зокрема, розгалужену мережу тунелів у секторі Гази використовували угруповання ХАМАС, а Іран розміщував під землею частину військових і ракетних об’єктів.
За оцінкою військових аналітиків, яку наводить WSJ, повернення підземної війни пов’язане з розвитком високоточної зброї, ракет і дронів: що небезпечнішим стає перебування на поверхні, то більше значення набувають укриття та приховані маршрути.
Під Куп’янськом ця тактика перетворила старий газопровід на окрему ділянку фронту. Операція «Велес» демонструє, що боротьба за територію відбувається не лише за посадки, дороги й будівлі, а й за підземні комунікації, які противник намагається використати для обходу української оборони.
