12 жовтня голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк особисто передав нагороду її власнику. Вручення відбулося в залі засідань Новодністровської міської ради за участю голови Дністровської РВА Віталія Якубенка, Новодністровського міського голови Наталі Цимбалюк, працівників ОМС Новодністровської ТГ.
Миколу Григоровича Шевчука знають, мабуть, усі мешканці Новодністровська передусім як небайдужого до подій у місті і в країні громадянина. Помічаючи негаразди, проблемні питання чи недопрацювання суб’єктів господарювання, Микола Григорович приходить до керівників з бажанням допомогти порадою. Таке право він заслужив багаторічною працею на спорудженні Дністровського комплексного гідровузла, адже приїхав на будову у 1973 році, коли все тут лише починалося. Впродовж майже 30 років працював за робітничими професіями, разом з іншими гідробудівцями зводив житлові будинки майбутнього міста енергетиків. Тому за кожну споруду нині переживає як за свої власні.
Широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну надзвичайно вразило Миколу Григоровича. Народжений у 1939 році у Радянському Союзі (село Курашівці Вінницької області), вихований у традиціях тісної дружби із «старшим братом», вже український громадянин Микола Шевчук зрозумів підступність і хижість північного сусіда. І зробив вчинок, який викликав в суспільстві захоплення і велику повагу – накопичення, які збирав впродовж років, передав на потреби ЗСУ. В перші дні війни 82-річний новодністровець, ветеран праці і дитина Другої світової війни Микола Шевчук перерахував для порятунку України 100 тисяч гривень і 10 тисяч доларів.
Цей неординарний вчинок не залишився непоміченим. Репортажі про нашого Миколу Григоровича тоді пройшли на всіх державних каналах. А в листопаді минулого року Новодністровська міська рада в особі міського голови подала до Чернівецької ОВА клопотання про відзначення М.Г.Шевчука державною нагородою. Відтак Указом Президента України №795 від 21.11.2022 року Шевчук Микола Григорович пенсіонер з Чернівецької області нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – «за громадянську мужність і самовідданість, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, вірність Українському народові».
Нічого надзвичайного у своїх діях Микола Григорович не бачить. Він дотепер з кожної пенсії донатить на потреби армії частину коштів. Бо найважливішим на нинішній день питанням вважає війну і майбутню перемогу. Тому переконаний, що так має робити кожен, хто проживає в Україні.
