За інформацією: Суспільне Чернівці.
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic. Фото надав військовий Ной
Після звільнення з роботи готувався: ходив на курси тактичної медицини, навчався керувати дронами, займався стрільбою. Планував потрапити до армії через рекрутинговий центр у ЦНАПі, але за тиждень до його відкриття мобілізували через ТЦК — вже наступного дня опинився на полігоні.
"По 30-40 годин тренувався на симуляторі"
Коли я почав готуватись до служби, мав низьку самооцінку і, можливо, поганий фізичний стан — я так вважав і не розглядав посади у піхоті, серед штурмовиків чи мінометників. Розглядав варіант бути саме пілотом.
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic. Фото надав військовий Ной
Я розбираюся у комп'ютерній техніці, то купив собі пульт до FPV-дрона та симулятор — десь годин 30–40 тренувався. Мені дуже сподобалося. Я думав, що буду вражати противника дронами-камікадзе, а став аеророзвідником.
Спочатку боровся з думками: "Та що це — дивитись, це як бути охоронцем на якійсь парковці". Але з часом зрозумів, що без цього також ніяк, і є свій азарт — виявити противника, бо вони теж маскуються. Це певне полювання.
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic, під час роботи. Фото надав військовий Ной
"Ми – очі війни"
Я – командир екіпажу аеророзвідки. Ми перебуваємо на лінії зіткнення разом із піхотою. Маємо свою позицію: підвал, бліндаж – це якась захищена і замаскована позиція. Там маємо антени для зв'язку, які допомагають передавати відеодані. Є від двох до чотирьох людей та певна кількість дронів: денних та нічних та Mavic/Autel.
Один такий екіпаж піднімає дрон на 20–30 хвилин у повітрі, а потім інший його змінює. Через спеціальні застосунки все це передається на командний пункт. Люди там через монітори бачать, що відбувається у ворога.
Серед задач – розвідка противника: дрон повинен бути в небі і виявляти його пересування та маскування, займатися коригуванням цілей. Тобто ми — очі війни, ми — очі на тактичному рівні, на лінії бойового зіткнення.
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic. Суспільне Чернівці
Про підводні камені роботи аеророзвідника
Аеророзвідка — це не просто підняти дрон і відпустити пульт, щоб він показував все, як статична камера на парковці. Це про тайм-менеджмент, щоб ворог ні на секунду не залишився без нагляду.
З тим, щоб підняти дрон і тримати камеру на якомусь об'єкті, справиться і бабуся, і будь-хто. Але фішка аеророзвідника, як і просто розвідника, у тому, що ти маєш робити висновки та аналізувати. Розуміти можливості свого дрона, погоду, що може статися на полі бою — це підводні камені, які з простої людини з пультом перетворюють тебе на аеророзвідника.
Робота військового на позиваний Ной. Фото надав військовий Ной
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic, під час роботи. Фото надав військовий Ной
Виманюють ворога з укриття та беруть в полон
Бували такі випадки, коли російські військові зайшли в тил і зайняли наші позиції, але ми з дронів це помітили. Ми почали їх звідти "викурювати": підійшла піхота і почала закидувати гранатами той підвал.
Ворог махав руками й ганчірками. Наші зупинилися, і ворог вийшов та здався. Були випадки, коли людина завчасно йшла без зброї здаватися. Дроном проводимо до позиції — беремо у полон. Потім як обмінний фонд цих людей можна використовувати.
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic. Фото надав військовий Ной
Дрон, з яким працює віійськовий Ной. Фото надав військовий Ной
"Бували моменти, як у фільмах"
Бували такі "літакові дуелі" з противником — як у фільмах: коли ви кружляєте один навколо одного, щоб уразити. Ти відлітаєш, потім він відлітає – ти його шукаєш, і він тебе шукає. Потім шукаєш, куди він вертається на перезарядку, щоб знайти, де сидять пілоти, і вибити їх. Це дуже азартна штука.
Буває, що наступає ворожа штурмова група, яка відстрілює наші дрони в дикому темпі і довгий час в порівнянні з іншими ворожими бійцями виживає. Це трішки відгукується, і думаєш: "От красунчики проти нас воюють, але своє вони від нас потім отримують".
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic, у Покровську. Фото надав військовий Ной
Військовий із позивним Ной, який керує дронами Mavic. Фото надав військовий Ной
"Через екрани сприймаєш це як гру, а потім рефлексуєш"
Буває, що бачиш, як люди безпечно відходять, а десь у тилу виявилося мінування: можливо, хтось помилково своє поклав, але зазвичай це ворог. Люди підриваються, і ти потім чуєш ще й по рації, в якому вони стані, як вони панікують або тримають себе в руках. Ти це бачиш, ти це чуєш.
Є такий термін — "гейміфікація війни": ми бачимо все це через екрани, звикли й сприймаємо як гру. Але все ж таки це дає тобі відклик десь. Особливо коли ти знаєш цих людей, це відбивається в тобі. Але треба сприймати це холодним розумом. Відрефлексувати, звісно, треба буде, але це вже потім. Зараз тобі треба виконувати далі свою задачу.
Військовий із позивним Ной. Фото надав військовий Ной
"Аналітика і досвід допомагають"
Коли я не на позиції — навчаю людей. Якщо взяти практично, то між мною і людиною, яка щойно прийшла літати, я буду займати кращі ракурси та проводитиму дедуктивні ланцюжки.
Бачу якийсь кабель — можливо, це кабель від генератора, можливо, він веде туди, де ворог? Де може бути у подвір'ї генератор? Ми б поклали сюди — ворог би так само поклав. На кожному подвір'ї фактично має бути підвал — і я вже бачив такі прибудови. Ця аналітика і база знань дозволяють ефективніше і швидше знаходити ворога.
Коли я вже набрався досвіду, навчився тримати пульт у руках, то все: у мене дрон може впасти хіба через технічну причину або якщо його зіб'ють, але не через мою помилку.
Підвіска військового на позивний Ной. Фото надав військовий Ной
Читати ще
Читати ще
Депутат, який чотири роки у піхоті. Боєць Нажига з Чернівецької області про загибель командира та проблеми в армії
Читати ще
“Kraken” був метою: інтерв’ю бійця з позивним Чернівці зі спецпідрозділу ГУР МО
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
