-
Фотоколаж: Hromadske
Україна перекидає частину військ до Донецької області для захисту Покровська та Мирнограда. Про це рішення оголосив президент Володимир Зеленський. Саме покровський напрямок український Генштаб та західні аналітики називають найгарячішим: лише з початку серпня армія росії, просуваючись до цих міст, захопила понад десяток населених пунктів.
Захоплення Покровська та Мирнограда, за даними українських військових експертів, дозволило б російським військовим вийти на адміністративні кордони Донецької області, а також розгорнути наступ до інших великих міст регіону – Краматорська та Слов’янська.
У зв’язку з настанням на Донбасі армії рф українська влада вирішила розширити зону примусової евакуації сімей із дітьми. Окрім Покровська та Мирнограда, тепер евакуацію оголошено у Костянтинівці та ще у 20 населених пунктах. Там українська влада чекає на важкі бої. Мирноград відвідав кореспондент “Настоящего времени” Андрій Кузаков.
Мирноград – порожні будинки, закриті магазини та аптеки. Лише дитячі іграшки в пісочниці нагадують, що зовсім недавно тут вирувало життя. Здається, що діти скоро повернуться і заберуть їх, але довкола нікого немає. Шумить лише інженерна техніка: військові інженери встановлюють загородження. Місцеві жителі тим часом продовжують виїжджати.
Фото: Настоящее время
Військовослужбовець ЗСУ Денис каже, що російські війська вже менш ніж за шість кілометрів від міста. Але запевняє, що українські військові роблять усе, щоби армія рф далі не пройшла.
“Наразі інженерні війська та інші підрозділи вживають усіх заходів, щоб зупинити супротивника, – стверджує боєць ЗСУ. – Загальна атмосфера на покровському напрямку напружена, але під контролем Збройних сил України”.
У небі над Мирноградом вже кружляють російські дрони-камікадзе. “На околиці долітають спокійно”, – каже Василь, боєць ЗСУ.
Василь та Петро забезпечують вогневе прикриття у своєму інженерному батальйоні. Поки інші зводять загородження, бійці захищають їх від російських дронів-камікадзе. Василь каже, що за день збив сім чи вісім російських безпілотників: “Помповою зброєю досить ефективно по них стріляти”.
Фото: Настоящее время
З автомата потрапити складніше. Мисливський дробовик ефективніший, особливо в руках мисливця. Рушниця Василя лежала вдома, потім він забрав його на війну і замість качок почав полювати на FPV-дрони.
“Полювання вдома зараз немає, тому що війна, пригодилася рушниця тут. Полюємо, як кажуть, на дрони, – розповідає боєць ЗСУ. – Птах летить повільніше, там зовсім інші рухи, а FPV – його побачив, зафіксував, навів, встрелив, і він упав”, каже український захисник.
Фото: Настоящее время
Головне, щоб він не впав поряд, попереджає Василь, інакше може посікти уламками. Ну і для дрона потрібно підбирати дріб не як на качку, а як на великого звіра.
У тій частині Мирнограду, яка ближче до Покровська, людей більше, ще відкриті магазини. А до мікрорайону “Західний” вже дісталася війна: тут упала авіабомба, людей на вулиці практично не видно.
Ті, хто не виїхав, намагаються бути ближче до під’їздів своїх будинків. Води та електрики у мікрорайоні немає. Андрій миється з відра, воду не гріє – вона тепла по-літньому. Виїжджати чоловік не збирається – нема на що, зізнається він. Що буде далі – не знає. “Що гадати? Не вгадаєш. Що буде, то буде”, – міркує Андрій.
Він сподівається, що лінія фронту незабаром зупиниться. У той же час, за даними Генштабу України та за даними військових аналітиків, саме в цьому районі російські війська діють найактивніше в порівнянні з іншими ділянками фронту.
Пастка під Покровськом чи “здача” Донбасу: як військові оцінюють ситуацію на фронті
Літній наступ армії Росії на сході України породжує в суспільстві песимізм і зневіру в здатність ЗСУ утримати території. Військові прямо говорять про можливе “падіння фронту”, але робити висновки зарано — велика війна триває. У Києва достатньо шляхів впливу на агресора, переконані співрозмовники Фокусу.
Швидке просування російської армії на сході України на Торецько-Покровській та інших ділянках фронту набуває загрозливого характеру. ЗС РФ дедалі ближче підходять до Покровська, за поточний тиждень захоплено кілька прилеглих населених пунктів. У Селидовому тривають вуличні бої, а через втрату Карлівки окремі українські підрозділи ризикують опинитися в котлі, попередив доброволець із 24-ї ОШБр Станіслав Бунятов.
Новогродівка за 8 кілометрів на південний схід від Покровська, остання ключова висота перед містом, опинилася під контролем російських військ за 3-4 дні. У ворога з’явилися шанси відкрити дороги на південь до Маринівки і через Михайлівку.
“Фронт завалився” чи ні: думки військових ЗСУ про майбутнє Донбасу розділилися
Медійні українські військові незадоволені успіхами росіян на Донбасі і звинувачують керівництво ЗСУ в повному провалі оборони. Український солдат 93-ї механізованої бригади на ім’я Євген, який брав участь у 2023 році у виснажливій 10-місячній битві за Бахмут, скаржився в інтерв’ю газеті Financial Times (FT) на системні збої і неадекватні відповіді командування на мінливі умови бою.
“Чесно кажучи, я ніколи нічого подібного не бачив. Усе так швидко розвалюється. Покровськ впаде набагато швидше, ніж Бахмут”, — коротко попередив він.
Один з лейтенантів, чиї війська перебувають на передовій під Покровськом, говорить про відправлення на фронт солдатів без підготовки, швидко мобілізованих влітку 2024 року.
“Вони ніби замерзли і не знають, що робити в реальному бою. Багато хто тікає при першому вибуху”, — описує він рівень підготовки новобранців.
Ускладнює стримування натиску ЗС росії і нестача постачання снарядів: підрозділ лейтенанта за останній місяць отримав боєприпасів у пропорції один до 6-8 пострілів росіян.
Роман Пономаренко: війська втомилися і деморалізовані
Офіцер бригади Нацгвардії “Азов” Роман Пономаренко дає розгорнутий, але дуже песимістичний аналіз військової ситуації на Донбасі. Останнім часом усе “виходить з-під контролю і фронт на Донбасі завалився”, — зазначає він.
“Оборона ЗСУ дезорганізована, війська втомилися, ослаблені, багато підрозділів деморалізовані. Поповнення в основному бусифіковане і не допомагає, а навпаки ускладнює бойову роботу частин. Росіяни тільки тому не прориваються глибоко, що їхні війська теж виснажені, як і наші”, — пише офіцер.
Полковник запасу, ексспікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов у бесіді зФокусом згадує про прорахунки військового командування під час оборони Очеретиного. Несвоєчасні ротації і нестача в матеріально-технічному забезпеченні ЗСУ нерідко оберталися втратами позицій.
“Давно не секрет, що не в повному обсязі звели оборонні споруди. Додамо сюди небезпеку з повітря: українських засобів ППО не вистачає для знищення носіїв керованих авіабомб”, — вважає аналітик.
Підкреслимо, що не всі представники ЗСУ налаштовані негативно щодо долі сходу України. За оцінками командира зведеного підрозділу однієї з бригад, що бере участь у боях у Курській області Сергія Коротких, військової катастрофи під Покровськом не сталося: місто не втрачено. Глобально питання полягає не в майбутньому Донбасу, а в підсумку великої війни.
“Ще дуже далеко до таких обговорень, але торги за столом переговорів завдяки захопленню територій у Курській області дає Україні перевагу. Кількість квадратних кілометрів зайнятих населених пунктів на нашому боці. Навіть якщо Покровськ впаде, це ж не падіння Києва. Війна триває. Росіяни до того моменту ще щось втратять. Яку мету вони заплатять за штурм Покровська, чи залишаться у них військові ресурси?” — запитує він.
Курська операція врятує схід України?
Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі пояснив FT російські успіхи на Донбасі нестачею досвідченої української піхоти і відволіканням ресурсів на наступ у Курській області.
“Україна направила резерви в Курськ, залишивши менше можливостей для затикання дірок в інших місцях. Деякі з більш досвідчених бригад були замінені новішими, менш досвідченими підрозділами”, — сказав Лі.
З такою оцінкою погоджується ексспівробітник СБУ і військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак. Як каже аналітик, Україна просто зараз втрачає цінні території, а бої за Покровськ можуть початися найближчими тижнями.
“Багато військових кажуть, що командири вибудували пріоритет із забезпечення на Курський напрямок. Люди й амуніція потрібні на Покровському напрямку. Використання авіації після загибелі пілота винищувача F-16 Олексія Меся може сповільнитися до остаточного розгляду і встановлення причин трагедії. На жаль, усі ці фактори впливають на загальну картину просування армії Росії”, — пояснює Фокусу експерт.
Сергій Коротких наводить аргументи за продовження військової операції на російській території. Росія втратила понад 100 населених пунктів, а на Донбасі завоювала максимум 20 ціною великих втрат.
“Ніхто не зіставляє зайняття другої тисячі квадратних кілометрів території РФ і просування окупантів на один кілометр на Донбасі. Усе не так сумно, Росія втрачає в рази більше територій за короткий час. [Президент Росії] Володимир Путін втрачає рейтинг. Гинуть строковики, на протести виходять їхні матері”, — доповнює військовий.
Пастка під Покровськом: що могли замислити в Києві
Існує й інша версія подій: швидкий прорив російських військ до Покровська може стати для них пасткою. Російські пропагандисти пишуть про ймовірний фланговий удар ЗСУ з півночі біля Воздвиженки і з півдня біля Карлівського водосховища.
Командування ЗСУ могло приготувати росіянам пастку під Покровськом. Карта DeepState
“Реалізація такого плану заслуговує на те, щоб головкому ЗСУ Олександру Сирському двічі дати звання Героя України і ставити пам’ятники. Але чи вдасться “зачинити” пастку? Якщо Київ сховав усі військові резерви в повній секретності, це тріумф головкому. Російська розвідка працює, але ми їх ввели в оману і їхні дані про нарощування угруповання в Сумській області були невірними”, — зауважує Іван Ступак.
“Досвід Вермахту”: як зберегти Донбас?
Азовець Роман Прокопенко радить вищому командуванню дослідити досвід 1944 року військ Вермахту (збройні сили нацистської Німеччини в 1935-1945 роках, — ред.) і як вони стикалися з масштабними кризами на фронті. Як приклад він наводить розгром групи німецької армії “Центр” у Білорусі під час радянської операції “Багратіон”.
Зазначимо, що цей приклад не найвдаліший. Білоруську наступальну операцію “Багратіон” розробляли радянські воєначальники у квітні 1944 року. Великий наступ Червоної Армії завдав Берліну непоправних втрат. Історики стверджують, що Німеччині завдали наймасштабнішої поразки всіх часів.
Водночас Прокопенко констатує, що “вузькі військові рішення відтермінують загальну поразку, що й показала Друга світова війна”.
“Сумніваюся, що в нашого командування є якийсь глобальний план на все це. Контрудари на інших ділянках фронту можуть мати результат. Сенс вони мають тільки в тому випадку, якщо фронт на Донбасі тримається. Поширені також сподівання на те, що росіяни все поставили на цей наступ, і в результаті в них закінчаться резерви. Утім, про це ми чуємо вже два роки, але резерви щось усе не закінчуються”, — підсумував він.
Успіх наступу росіян на Донбасі, як стверджує Владислав Селезньов, забезпечується не військовою майстерністю, а перевагою в авіаційній та артилерійській компоненті. Фортифікації ЗСУ не витримують настільки інтенсивних ударів. Необхідно розуміти, що будь-яке просування залежить від сукупності чинників і ресурсів воюючих сторін.
Буквально три тижні тому начальник військової розвідки України Кирило Буданов заявляв, що у рф залишилося ресурсів максимум на півтора місяця активних бойових дій в Україні. Якщо в зазначений термін окупанти не досягнуть важливих успіхів, то за літо вони показали максимум і візьмуть оперативну паузу.
“Очевидно, у глави української військової розвідки є верифіковані дані. Спираючись на них можна говорити, що за 3-4 тижні ЗС рф не візьмуть Покровськ. Промислову і висотну забудову доведеться методично бомбити. Безперервні бомбардування потребуватимуть багато часу і ресурсів”, — вважає він.
Шанс на стабілізацію ситуації на Донбасі прямо залежить від військово-технічної переваги ЗСУ, резюмують опитані Фокусом військові аналітики.
