-
Леонтій Іванович Сандуляк
Професора ЧНУ, екс-народного депутата, співавтора Акту про Державну Незалежність України Леонтія Сандуляка посмертно нагородили Почесною відзнакою Чернівецької облради «За заслуги перед Буковиною».
Про це голова обласної ради Олексій Бойко повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.
Сьогодні Олексій Бойко зустрівся із Людмилою Шупенюк, донькою легендарного політика й науковця, та вручив їй посмертну нагороду батька.
Пряма мова:
“Він відстоював ідею становлення незалежної Української держави й був переконаний, що молодь має бути політично активною.
Леонтій Іванович Сандуляк направду легендарна особистість.
Він був першим у багатьох речах: перший доктор медичних наук, професор; перший демократично обраний народний депутат СРСР останнього скликання від міста Чернівці та Глибоцького району (44-й виборчий округ, куди входив і нинішній Герцаївський район, який відновлено за його клопотанням у 1989 році); перший голова Чернівецької крайової організації Народного руху України та один із засновників Народного руху України; перший голова Зеленого руху Буковини; перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії. Разом із Левком Лук’яненком Леонтій Іванович був співавтором «Акта проголошення незалежності України».
На жаль, торік Леонтій Іванович відійшов у засвіти. Та його ім’я назавжди ввійшло в історію нашого краю та України. А одна з важливих вулиць міста Чернівці названа його ім’ям”, – написав Олексій Бойко.
Леонтій Іванович САНДУЛЯК народився 8 березня 1937 у багатодітній сім’ї хліборобів у селі Козиряни (колишній Кельменецький район, Чернівецька область).
Закінчив Козирянську семирічну школу (1952 р.); Чернівецьку фельдшерсько-акушерську школу (ФАШ,1956 р.); Чернівецький медичний інститут (1965 р.); аспірантуру на кафедрі гістології та захистив кандидатську дисертацію (1969 р.); наукове стажування в НДІ ендокринології ім. Пархона (Бухарест, Румунія — 1974–1975 р.р.). 1986 — стажування в Саскачеванському університеті (Канада).
1983 року захистив докторську дисертацію на тему: «Еритроцити як депо та система транспорту інсуліну» (м. Київ, НДІ ендокринології та обміну речовин).
У 1956–1959 — солдат строкової служби Радянської армії. Перші три місяці служби в армії працював акушером, а потім санітарним інструктором. Під час навчання в медінституті 4 роки працював медсестрою в Чернівецькій обласній психоневрологічній лікарні. Після закінчення інституту — лікар-невропатолог Словичанської районної лікарні № 2 Житомирської області та на 0,5 ставки лікар-ендокринолог і на громадських засадах — патологоанатом.
У 1969–1972 — асистент кафедри гістології в Чернівецькому медінституті.
У 1972–1997 працював у Чернівецькому державному університеті на посадах ст. викладача — доцента — професора та зав.-кафедрою фізіологія людини і тварини.
У 1989 році перший демократично обраний народний депутат СРСР останнього скликання від міста Чернівці та Глибоцького району.
У 1991 році – разом із Левком Лук’яненком Леонтій Сандуляк був співавтором «Акта проголошення незалежності України».
У 1992–1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії. Після закінчення дипломатичної служби — професор кафедри екології і права Чернівецького факультету Харківського національного університету «ХПІ».
З 2004 року — професор, проректор з національно-патріотичного виховання студентів та перший проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП.
З 2013 року — професор кафедри педагогіки, психології та управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
Леонтій Сандуляк та Левко Лук”яненко
Був одним із засновників Народного Руху України та перший голова його Чернівецької крайової організації; один із засновників УЕА «Зелений світ» та був його співголовою і одночасно головою громадської екологічної організації «Зелений світ Буковини»; один із засновників Партії зелених України та 1992 р. був обраний її головою.
Був активним членом опозиційної “Міжрегіональної депутатської групи” (МДГ) Д. Сахарова та “Народної Ради” у Верховній Раді УРСР. Згодом очолював Топонімічну комісію при Бориспільській міськраді.
Організував та очолив на громадських засадах при інформаційно-довідковому, культурно-мистецькому центрі Бориспільської міської центральної бібліотеки «Вечірній університет здоров’я та українознавства» (ВУЗУ). Він Почесний голова «Зеленого світу України» та «Зеленого світу Буковини».
За заслуги в державному будівництві та вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України Президент України Віктор Ющенко нагородив орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Подякою Президента, Президент Віктор Янукович за особистий внесок у боротьбу за незалежність України — ювілейною медаллю «20 років Незалежності України».
Його Святість Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви.
Лауреат Премії ім. Павла Чубинського (2012 р.).
Автор близько 100 публікацій на громадсько-політичні теми та 2-х книг: «Одного відкриття: історія та хроніка», «Не мовчіть і вас почують», пише українська “Вікіпедія”.
Помер Леонтій Сандуляк 3 грудня 2023 року на Київщині, де він прожив останні свої роки.
Леонтій Сандуляк – Почесний громадянин міста Чернівці. На його честь влітку 2024 року перейменовано одну із вулиць обласного центру Буковини.
