-
Фотоколаж: Фокус
Європа готується до прямих переговорів із Путіним, тоді як відносини між Києвом і Вашингтоном стають дедалі напруженішими. На столі — два сценарії завершення війни: заморожування фронту в обмін на відмову України від НАТО або передавання Росії решти Донбасу в обмін на членство в Альянсі. Але чи готовий Кремль прийняти хоча б один із них і чи не обернуться мирні пропозиції новою загрозою для України?
Політологи пояснили Фокусу, чому обидва сценарії можуть виявитися безвихідними, яку гру ведуть США і чого чекати від переговорів в Осло.
Європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із Путіним та обговорюють два можливі сценарії завершення війни в Україні. Один із них передбачає заморожування бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту, а інший — передавання Росії решти Донбасу в обмін на можливість вступу України до НАТО, пише Financial Times.
І, як зазначає автор статті, у європейських столицях дедалі більше схиляються до думки, що переговори з Кремлем більше не можна залишати виключно на розсуд Сполучених Штатів. До того ж очевидним є загострення відносин між Києвом і Вашингтоном та скорочення американської підтримки України. Канали зв’язку з російською стороною вже відкриті, а переговори європейських лідерів із Путіним можуть відбутися найближчим часом.
Financial Times описує два можливі сценарії, які могли б стати предметом безпосереднього обговорення європейських лідерів із Путіним.
Перший сценарій — заморожування війни вздовж нинішньої лінії контролю. У такому разі бойові дії припиняються на поточних позиціях, а Україна отримує гарантії безпеки за умови, що вона ніколи не вступить до НАТО.
Другий сценарій — передавання Росії решти Донбасу в обмін на вступ України до НАТО. Він передбачає, що Москва отримає території Донецької області, які наразі не контролює, а Україна зможе приєднатися до Північноатлантичного альянсу.
Йдеться лише про можливі варіанти розвитку подій, а не про узгоджені сторонами пропозиції чи досягнуті домовленості. За даними видання, частина українців могла б сприйняти будь-який із цих сценаріїв як зраду. Крім того, європейські політики сумніваються, що Путін буде готовий погодитися на такі умови.
Сам російський диктатор просуває ідею тристороннього саміту за участю Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. На думку Financial Times, такий формат відповідав би прагненню Москви закріпити за собою статус великої держави, залишивши Україну та її ключових європейських партнерів поза переговорами.
НАТО нам не світить і без переговорів, і корейський сценарій — не варіант
Сценарій “решта Донбасу — Росії, Україна — у НАТО” є нереальним: Путін ніколи не погодиться на членство України в Альянсі, а США цього й не хочуть. Заморожування конфлікту в обмін на відмову від НАТО теж не проходить — Путіну потрібна вся Україна, а Києву для зміни Конституції потрібно щонайменше пів року, вважає політичний експерт Вадим Трюхан.
“Передавання решти Донбасу Росії з вступом України до Альянсу точно не може бути сценарієм. З двох причин. По-перше, Путін ніколи не змінить своєї позиції щодо неможливості та неприпустимості членства України в НАТО. І по-друге, американці проти того, щоб Україна була членом НАТО. Навіть учора Венс, серед іншого, сказав, що їм (тобто нам, Україні — прим. ред.) у НАТО немає місця. Тобто повторив ту позицію, яку Трамп неодноразово озвучує”, — підкреслює у коментарі Фокусу політолог.
Тому це абсолютно нереалістичний сценарій. Щодо заморожування в обмін на відмову України від вступу до НАТО, на думку експерта, як базова позиція для переговорів — це, в принципі, можливо. Але тут теж є дві проблеми.
Перша проблема, як зазначає експерт, полягає в тому, що Путіну потрібно не те, що він зараз зміг окупувати. Йому потрібна вся Україна. А як мінімум на першому етапі — чотири області, які він закріпив у Конституції. Якщо він цього не отримає, то автоматично стане “кульгавою качкою”. Йому цього не пробачать ані власні еліти, якими б вони не були, ані російське суспільство. Бо він поніс втрати у понад півтора мільйона вбитих і поранених. А натомість фактично нічого не отримав. Тому ця проблема існує, і поки що незрозуміло, як її вирішувати. Тиснути на нього американці не готові. Тож це дуже складно.
Друга — Україні, хоча й зрозуміло, що ніхто в НАТО не чекає, як мінімум потрібно змінити свою Конституцію. А щоб викреслити звідти членство в НАТО, потрібні дві каденції парламенту. Тобто це щонайменше пів року, якщо одразу почати голосувати під час цієї каденції та наступної. А Путін пів року чекати не буде.
“Тож навіть з цих формально-юридичних причин цей варіант теж абсолютно нереальний. Тут може бути інший, корейський варіант, коли ні про що не домовляються, а просто перестають стріляти й залишаються там, де є. Але для цього, як на мене, треба досягти наразі дуже утопічної мети — усунути Путіна з посади. Щоб туди прийшов хтось інший і віддав наказ “не стріляти”. Ну і такий варіант міг би мати право на існування”, — підкреслює Трюхан.
Жоден із двох варіантів нам не підходить
На думку політолога, американіста Олександра Краєва, жоден із варіантів, описаних FT, нам повністю не підходить. Очевидно, що Україні потрібно збереження кордонів 1991 року, потрібне НАТО, потрібен ЄС. Тобто говорити про те, що ми готові ухвалити один із них повністю і дотримуватися його до кінця, — нерозумно.
Але якщо обирати з двох зол, то меншим злом є закріплення нинішньої лінії розмежування та певна короткострокова відмова від НАТО, підкреслює експерт у коментарі Фокусу. Адже у нас є й буде аргумент, що ми не зможемо просто на законодавчому рівні швидко змінити курс на вступ до НАТО, закріплений у Конституції, бо нам потрібно провести вибори. А коли вибори відбудуться, можливо, у парламенті не буде більшості, щоб це змінити. До того часу ми не готові вносити це до договору, бо це зміни до Конституції.
Фотоколаж: The Telegraph
“Ми ж з вами не Росія, ми не диктатура, ми не можемо рішенням президента змінювати власну Конституцію. І тому з такого погляду ми сприймемо ситуацію, коли другий сценарій для нас, ну, з погляду теорії ігор, скажімо так, є вигіднішим і простішим, бо ми розуміємо, як з ним грати. Сценарій, коли українські військові відступають від нашої так званої бастіонної лінії, коли ми віддаємо територію, яку росіяни не займуть протягом наступних 10 років, — ну це точно недоречний сценарій. Це просто створює для них кращі умови та кращу можливість атакувати нас знову”, — констатує політолог.
На думку експерта, Віткофф зацікавлений у тому, щоб ми швидше підписали хоча б щось, адже його керівнику потрібно продемонструвати перемогу, потрібно продемонструвати успіх. А самому Віткоффу потрібно закріпитися як майбутньому держсекретареві, коли Трамп намагатиметься балотуватися на третій термін.
“Тобто стане зрозуміло, чому Віткофф буде це просувати. І стане абсолютно зрозуміло, чому це в інтересах американців. Наше завдання — просто чітко показати, що так, ми готові до діалогу, ми готові до обговорення. Тобто ми готові обговорювати певні питання, ми готові говорити про конкретні теми, а це вже, знаєте, набагато краще, ніж було раніше. Раніше американці в принципі не хотіли говорити ні про що подібне. Зараз вони хоча б ведуть цей діалог”, — зазначає експерт.
Тому, за словами Краєва, ми готові вести цей діалог, готові розмежувати, що є прийнятним, а що — ні, у якому контексті ми готові працювати, але ми точно не готові вести діалог у дусі істерії на кшталт “приймайте це, бо інакше нічого не буде”.
“Наше основне завдання — скерувати американців у конструктивне русло. Не те щоб повністю переконати їх, що це неможливо, а показати, що з партнерами так не розмовляють. Особливо з партнерами, від яких зараз, за словами Трампа, залежить ціна на бензин на заправках США. Хочете, щоб була нормальна ціна, будь ласка, поводьтеся нормально, а не пропонуйте незрозуміло що”, — підкреслює політолог.
Путін не піде на поступки європейцям
А те, що Європа намагається піти окремим шляхом, провести переговори з Путіним, — це безперечний позитив, підкреслює Вадим Трюхан. Треба розуміти, що Трамп нічого хорошого не вносить у врегулювання, а лише підіграє Путіну.
“Але для Путіна Європа — це ніщо. Він зневажає європейців. Відповідно, йти їм на поступки він не збирається. Це відбувалося на тлі нещодавнього ослаблення ключових лідерів у Європейському Союзі. Після цього хаосу, який усі бачать по телевізору, що там відбувається. Хаос після перемоги АдГ. Макрона, у якого теж почалися проблеми з цими протестами тощо. І у Великій Британії, де Фарадж стає найпопулярнішим політиком. Для Путіна це взагалі дивна ситуація. Він не бачить контрагентів, не бачить, з ким розмовляти з Європи. Не з Урсулою фон дер Ляєн, яка, на його думку, представляє просто секретаріат Європейського Союзу. “Ось такого лідера з авторитетом де Голля зараз у Європі немає”, — констатує політолог.
Тому не варто сподіватися, що в Осло, де сьогодні, 20 жовтня, зберуться лідери ЄС, українська делегація на чолі із Зеленським та представник США Віткофф, буде досягнуто прогресу в переговорах, — робить висновок політичний експерт. Можуть відбутися якісь окремі обміни полоненими, але не більше.
Нагадаємо, спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та зять американського лідера Джаред Кушнер планують цього тижня відвідати Норвегію для проведення нового раунду переговорів щодо Росії та України. На переговорах також очікуються представники України та Європи.
Напередодні Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки хотіли б вести переговори про мир без участі України.
