Бюджет України на 2026-й, який у другому читанні 3 грудня схвалили депутати Верховної Ради, передбачає доходи у розмірі 2,9 трлн грн, а видатки – 4,9 трлн грн. Таку величезну різницю доведеться компенсувати за рахунок запозичень та грантів, які обіцяють надати міжнародні партнери. Мінфін розроблював документ з урахуванням, що війна триватиме весь наступний рік.
На українців чекає ще один важкий рік. На відміну від 2025-го, мають підвищити мінімальну пенсію та мінімальну зарплату. Однак цього підвищення не вистачить навіть для того, щоб компенсувати кумулятивну інфляцію.
Усі власні надходження витратять на безпеку та оборону. Тобто кожна сплачена податками гривня піде на захист країни. Тоді як медицину, освіту, зарплати бюджетників тощо фінансуватимуть за рахунок кредитів та грантів.
Про те, яким буде бюджет України в 2026-му, пише OBOZ.UA.
Як проєкт бюджету змінили до другого читання
Вранці 3 грудня відбулося засідання Комітету Верховної Ради, на якому було схвалено варіант держбюджету-2026 до другого читання. Голосування у сесійній залі парламенту відбулося того ж дня в присутності прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та міністра фінансів Сергія Марченка.
За кошторис у другому читанні проголосував 261 народний депутат, а в цілому – 257 нардепів. За фракціями у фінальному голосуванні голоси розділилися так:
- “Слуга народу” – 193;
- “Платформа за життя та мир” – 16;
- “Відновлення України” – 11;
- “За майбутнє” – 11;
- “Довіра” – 16;
- “Голос” – 1;
- Позафракційні – 9;
- “Європейська солідарність “– 0;
- “Батьківщина” – 0.
Доходи бюджету до другого читання збільшили на 30 млрд грн. Таке збільшення доходів очікують також завдяки зростанню ставки податку на прибуток банків – з 25% до 50%. До речі, проти такого кроку, крім самих банків, виступав і НБУ.
“Фактором, який вплинув на перегляд прогнозу доходів загального фонду державного бюджету до другого читання… є врахування норм проєкту Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків…”, який прийнятий за основу та передбачає підвищення ставки податку на прибуток для банківських установ з 25% до 50% за податкові (звітні) періоди 2026 року”, – йдеться в пояснювальній записці проєкту бюджету на 2026 рік у другому читанні.
У Раді представники опозиції також вимагали скасувати фінансування “Єдиного телемарафону”. Однак у тексті проєкту бюджету на 2026-й все ще передбачено 1,5 млрд грн на його фінансування.
Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа перерахувала зміни до другого читання (неповний перелік):
- половину “банківського податку”, який мав би зараховуватись у місцеві бюджети (4,3 млрд грн), спрямувати на закупівлю пасажирських вагонів для УЗ;
- ДП “Фінансування інфраструктурних проєктів” поверне в бюджет 1,4 млрд грн, які теж будуть спрямовані на закупівлю вагонів (усього разом 5,7 млрд грн);
- дивіденди “Укрфінжитла” (1,27 млрд грн) спрямувати на програму пільгової іпотеки (аналогічно до 2025 року);
- зараховувати 50% ПДФО, що сплачується резидентами Defense City, до бюджету громади, куди релокується підприємство, і спрямовувати ці гроші на створення інфраструктури, підтримку релокації або на захист виробництва;
- доручення Уряду – розглянути можливість з 1 вересня додатково підвищити заробітні плати вчителів (до підвищення на 30%, яке вже заплановано з 1 січня).
Також комітет вирішив додати місцевим бюджетам 4% від ПДФО (до 64%) і встановити цільове спрямування цих додаткових коштів на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії. Відповідно, субвенцію на різницю в тарифах у сумі 15,2 млрд грн виключили.
“Підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня – на 30% і 1 вересня – ще на 20% без будь-яких змін у підходах до оплати праці вчителів. Водночас пропонується додати 4,8 млрд грн на програму престижності праці педагогічних працівників, щоб мати змогу розглянути подальше збільшення зарплат вчителів протягом року”, – додала Підласа.
Найбільші зміни у видатковій частині держбюджету:
- +18,9 млрд грн на резервний фонд;
- +6,6 млрд грн на підвищення зарплат викладачів закладів вищої освіти;
- -8,24 млрд грн – зменшення видатків на Державну прикордонну службу (перерозподілили переважно на користь Нацгвардії – 5,85 млрд грн та Нацполіції – 2,29 млрд грн);
- +1 млрд грн на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу та страхових премій від воєнних ризиків;
- +1 млрд грн – укриття в садочках;
- +528 млн грн – публічні інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я (попередньо – на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні, але це має ще затвердити Стратегічна інвестиційна рада).
Повторюють помилки минулих років
OBOZ.UA вже неодноразово писав про те, що ідея Мінсоцу обмежити спеціальні пенсії завдяки спеціальним коефіцієнтам провалилась. У судах масово скасовують ці обмеження. Причина скасування – зменшити пенсії під час воєнного стану можна, однак це має бути зроблено законом. Натомість у бюджеті на 2025-й було сказано, що обмеження введуть коефіцієнтами, які ухвалить уряд.
Суди вважають, що коефіцієнти мають бути прописані в законі (хоча б у законі про бюджет на 2025 рік), а не в постанові уряду.
Скасування коефіцієнтів займає в пенсіонерів близько місяця. Наприклад, позовна заява у справі 340/1876/25 від військового пенсіонера з проханням скасувати застосування коефіцієнтів надійшла 23 березня. А вже 23 квітня суддя Кіровоградського окружного адмінсуду Роман Брегей ухвалив рішення на користь пенсіонера. При тому рішенням суду проводиться перерахунок не з моменту ухвалення рішення, а з моменту застосування коефіцієнтів. Тобто всі кошти, які не дотримали особливі пенсіонери через рішення уряду, їм мають повернути.
Фото: Верховна рада України
На своїй сторінці в Facebook суддя прокоментував судову практику (допис вийшов на наступний день після ухвалення рішення). Брегей пояснив, що обмежувати пенсії можна, однак як саме обмежувати ці виплати, має бути передбачено законом, а не постановою уряду. І таку позицію озвучують сотні суддів по всій країні.
Якщо в 2025-му можна було припустити, що уряд просто не встиг розрахувати коефіцієнти та дав собі можливість витратити трохи більше часу для розрахунків (постанову уряду ухвалили на початку січня, а бюджет ухвалили ще в листопаді 2024-го). Цьогоріч є вже розраховані коефіцієнти.
Але, незважаючи на це, уряд знову залишає можливість у судах скасовувати обмеження та не встановлює коефіцієнти в законі, посилаючись на те, що буде розроблена окрема постанова уряду.
Уряд доручив собі до 1 липня 2026 року подати до Ради законопроєкт щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку та здійснення індексації пенсій на загальних умовах тим, кому пенсія встановлена спеціальними законами. Однак яким будуть ці норми та чи встигнуть їх ухвалити, питання відкрите.
На що та скільки коштів витратять
Видатки на безпеку й оборону в 2026-му обійдуться Україні у 27,2% ВВП, або 2 трлн 805 млрд грн. Для порівняння: до повномасштабної війни, у 2021-му, на безпеку й оборону витрачали 5,93% ВВП.
Міністерство фінансів рахувало бюджет так, наче війна триватиме впродовж всього 2026 року. Так роблять щороку з самого початку повномасштабної війни. У випадку, якщо ситуація буде кращою і війна закінчиться раніше, в бюджет можна внести зміни. Однак грошей має вистачити навіть на найгірший варіант розвитку подій.
“З погляду Міністерства фінансів, нам краще передбачати кошти на повний цикл війни на 2026 рік. Нам так зрозуміліше, нам так прагматичніше. Щоб нас потім не звинувачували, що ми десь там щось не побачили”, – сказав міністр Сергій Марченко на форумі Forbes Money у Києві.
Як і минулі роки, всі внутрішні надходження спрямують на безпеку та оборону. Так, інші видатки (освіта, медицина, соціальні тощо) доведеться робити коштом запозичень та зовнішньої допомоги.
- Апарат Верховної Ради – 3,6 млрд (було 3,1 млрд)
- Державне управління справами – 4,3 млрд (було 4 млрд)
- Державна судова адміністрація – 22,7 млрд (було 22,1 млрд)
- Офіс генпрокурора – 18,6 млрд (було 16,9 млрд)
- МВС – 522 млрд (було 438,2 млрд)
- МЗС – 8,3 млрд (було 7,9 млрд)
- Мінветеранів – 8,2 млрд (було 3,3 млрд)
- Міноборони – 1 трлн 923 млрд (було 1 трлн 568 млрд)
- Міносвіти і науки – 184,4 млрд (було 127,5 млрд)
- Міненергетики – 11 млрд (було 7 млрд)
- Міністерство охорони здоров’я – 250,2 млрд (було 216,8 млрд)
- Мінсоцполітики – 465,3 млрд (було 421,3 млрд грн)
- ПФУ – 293,6 млрд (було 279,2 млрд)
- Мінцифри – 10,1 млрд (було 4,1 млрд)
Понад половину видатків – близько 45% – це грошове забезпечення військовослужбовців. Рекордні 955 млрд грн (1/3 всіх коштів на оборону) планується спрямувати на закупівлю і виробництво озброєння.
Зарплата зросте, але цього замало
З 1 січня мінімальна зарплата зросте з 8 000 до 8 647 грн. Разом з тим мінімальна пенсія збільшиться всього лише на 234 грн: з 2 361 до 2 595 грн. Проблема полягає в тому, що навіть після індексації українці, які отримують мінімальні зарплати та пенсії, перебуватимуть за межею бідності.
Бюджетом також передбачена традиційна березнева індексація пенсій. Для більшості пенсіонерів саме березнева індексація в 2026-му може стати чи не єдиним суттєвим перерахунком виплати. Зараз спрогнозувати можливий розмір індексації важко. Однак за попередніми розрахунками OBOZ.UA, індексація може бути на рівні від 14,6% до 15,4%.
За оцінками уряду, ВВП у 2025 році продовжить відновлювальний тренд і зросте на 2,7%. Цього замало для того, аби подолати наслідки значного падіння після початку повномасштабної війни.
“У прогнозному періоді уряд зосередить зусилля на реалізації комплексу горизонтальних і галузевих реформ, визначених програмою Ukraine Facility, виконанні зобов’язань у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також на заходах, необхідних для просування до членства в Європейському Союзі… Війна, що триває, продовжує чинити суттєвий тиск на економіку. Наслідки збройної агресії виходять далеко за межі фізичних руйнувань: вони формують комплекс системних проблем і ризиків, що стримують інвестиційну активність, впливають на виробничу динаміку та визначають темпи відновлення”, – зазначено в документі.
При цьому у 2026 році прогнозується зростання реального ВВП на 2,4%. Дефіцит державного бюджету у 2026 році передбачається на рівні 18,4% ВВП, зокрема загальний фонд – 17,2% ВВП та спеціальний фонд – 1,2% ВВП. А необхідність у зовнішньому фінансуванні перевищить 45 млрд дол.
