Щороку із настанням осіннього періоду громадяни розпочинають традиційні впорядкування господарських угідь та відкритих територій. Доволі часто мешканці краю згрібають опале листя, суху рослинність та спалюють їх, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю людини та довкіллю.
Неконтрольоване спалювання сухої трави, листя та сміття знищує родючий шар грунту, а продуктами горіння завдається непоправна шкода навколишньому середовищу. Разом з повітрям у легені вривається задушливий дим, а з ним – різноманітні токсичні, шкідливі для здоров’я хімічні речовини, що виділяються в процесі горіння.
Рятувальники звертають увагу, що під час воєнного стану спалювання сухостою, сухої трави та чагарників може розцінюватися як акт диверсії. Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України 3 березня 2022 року. Законодавці у статті “Диверсія”, окрім існуючих злочинів, передбачили навмисні підпали сухостою.
Це пов’язано з тим, що під час воєнного стану витрачаються додаткові сили, засоби та кошти для боротьби з загоряннями. Пожежні дружини, лісова охорона, інші сили та засоби залучають для ліквідації таких пожеж. Надалі фіксація таких порушень може ознаменуватись не тільки накладанням штрафу, а й кримінальною відповідальністю. Отже, усім охочим спалювати сухостій вогнеборці пропонують зважити на міру відповідальності та забути про таку практику.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема забороняється:
вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;
- спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Протягом пожежонебезпечного періоду заборонено також випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали). Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278).
Адміністративна відповідальність.
13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.);
для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:
для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);
для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн.).
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);
для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).
Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:
штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);
або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тож рятувальники звертаються до жителі краю із проханням НЕ ПРОВОДИТИ випалювання сухої рослинності та сміття під час господарювання на своїх присадибних ділянках. Адже неконтрольоване горіння може викликати перекидання вогню на житлові масиви.
Памятайте, що під час воєнного стану такі дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань підрозділів рятувальників, військових та правоохоронних органів, а відтак знижують обороноздатність країни.
