Рівень мобілізації на Буковині, порушення ТЦК та підготовка військовозобов’язаних – інтерв’ю з речником ОК “Захід”

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Речник ОК “Захід” Олег Домбровський. Фото: Суспільне Чернівці

Які раніше були помилки у навчальних центрах, які не сприяли ефективності? Що змінилося?

— Про помилки можна говорити багато, бо вони виникають в процесі самої роботи. Наприклад, з ефективністю нарощування часу і терміну підготовки. Було 30 днів, ми збільшили до 45 діб.

Ми переглянули підходи до того, що нам важливіше — військовослужбовець має навчитися прицільно стріляти чи він має більше вчити статути, наприклад.

Хоча теж можна посперечатися — варто чи не варто військовослужбовцям знати, наприклад, основи міжнародного гуманітарного права війни. Це теж важлива частина, яка виокремлює нас, наші Збройні сили України, від ворога, Російської Федерації, де немає жодних дотримань прав у веденні війни.

Що ефективно вплинуло — це ставлення до комплексної програми психологічної підготовки наших військовослужбовців. Зараз ми вважаємо, що це є першочерговим завданням — щоби психологічно наш воїн був стійким. Всі умови, які він має відчути у реальних бойових умовах, під час підготовки створюються. Для того, щоб людині стрес зменшити, компенсувати його, ми маємо бійця підготувати. Підготовлений – отже ти потенційно знаєш, що тебе чекає.

Велика Британія, Польща, Німеччина, Франція, Чехія, Італія — безліч країн Європейського Союзу, а також США — допомагають нашим підрозділам набувати необхідних не базових, а вже військовопрофесійних знань для того, щоб ефективно виконувати свої завдання на полі бою.

Яскравий приклад — це наш перший експериментальний проєкт підготовки 195-ї окремої механізованої бригади Анни Київської, яка готувалася за кордоном. Була величезна хвиля запитань, але час показав, що підхід був правильний, підрозділ зараз злагоджений, він дуже ефективно діє на полі бою.

А як ви прокоментуєте тези, про те, що ці навчальні центри не завжди давали необхідні знання?

— Резонувати це завжди буде. Задача навчальних центрів — не здійснювати індивідуальний підхід до підготовки кожного окремого військовослужбовця, бо є таке поняття як колективна підготовка в складі підрозділів, злагодження. Це все те, що необхідно, аби наші військовозобов'язані, які мобілізовуються, розуміли, як діяти в складі підрозділу, як діяти в складі групи. Чи всім необхідна така індивідуальна підготовка? Це визначається на місцях залежно від того, яку ефективність, який результат ми хочемо досягти для свого підрозділу. На мою суб'єктивну думку, якщо це й відбувається, то це виключно індивідуальні випадки, які не пов'язані із якоюсь системністю і не баченням того, як взагалі має відбуватися бойова підготовка в ЗСУ.

Проблеми будуть виникати завжди. Нарощення буде, масштабування буде, тому що ми постійно взаємодіємо з нашими партнерами.

Читати ще

Читати ще

“Контрактна армія і відкриті кордони”: що про такі пропозиції нардепа з Буковини Мазурашу каже військовий

— В наших розмовах з військовими вони кажуть, що ті, кого мобілізували, не завжди можуть бути ефективними, тому що в них відсутня мотивація. Що вони приходять й кажуть, що вони йдуть на смерть. Якщо ми говоримо про підхід у мобілізації, то він змінився в контексті якості, зважаючи на такі історії?

— Ми не можемо завбачливо передбачити кількісний і якісний комплект того ресурсу, який постачається для потреб ЗСУ. Але важливо розуміти, що коли ми мобілізуємо того чи іншого громадянина України, ми дивимося на них, як на рівних по спроможностях, по функціях, по завданню.

Тобто завдання всіх – командирів, інструкторів, особового складу, колективу — докласти максимум до того, аби вони швидко адаптувалися, навчилися, зрозуміли свою роль, місце і призначення у своїх підрозділах.

Чи можуть виникати якісь питання в цьому плані? Можуть. Знову ж таки, вони доволі індивідуальні. У кожному підрозділі є свої особливості підходів для розв'язання цієї комплексної проблеми. Для якихось підрозділів це взагалі не складає жодної проблеми, бо в них є дуже сильні усталені бойові традиції. Наприклад, Третя штурмова бригада, чи підрозділи Повітряних сил, чи підрозділи Військово-морських сил, особливо Морської піхоти.

— Принцип "дивитися на людей, як на рівних" себе виправдовує?

Звісно, що не завжди. Але у нас є підхід до відбору людей, до призначення їх на різні військово-облікові спеціальності. Тобто, зрозуміло, що кухар — це кухар, а стрілець — це стрілець, гранатометник — це гранатометник. Водій екіпажів — це взагалі окрема історія, тому що це про злагодженість малої групи людей, які мають діяти в умовах високого стресу, ефективності вогню, динаміки ведення бойових дій. Тут дуже багато чого психологічного, аніж самих фізичних навичок військовослужбовців.

Думка, яка побутує – чим більше ми наберемо, тим швидше ми виженемо супостата з нашої території. Але це не до того, що чим нас буде більше, тим нам буде легше.

Йдеться про наявність того сталого ресурсу, який забезпечить стійкість фронту, виконання бойової задачі, за можливості – сприятливих умов переходу в контрнаступ і звільнення наших територій. Єдине, що тут можна говорити, і я постійно про це говорю, — не уникати виконання обов'язків щодо оновлення своїх військовооблікових даних, своєчасне проходження військово-лікарської комісії.

Читати ще

Читати ще

“Мобілізація — це не про добровільно”: інтервʼю з речницею Чернівецького обласного ТЦК Тетяною Гайдащук

— Ви казали, що за рівнем мобілізації Буковина на четвертому місці. Який це відсоток від інших областей, які в підпорядкуванні командування "Захід"?

Ми беремо співвідношення до території, кількості населення. Але, знову ж таки, в якийсь проміжок часу темп мобілізації може бути менший, у якийсь проміжок часу –більший. Часом на це впливають погодні умови. Банально, але впливають. Можуть впливати якісь періоди, коли йдуть активні польові роботи.

Не можна вирізнити жодну область в Україні, щоби сказати, що десь відбувається все на одному рівні. Якщо звернути увагу на той контекст і характер дій противника, який він здійснює через інформаційно-психологічні операції, то є великі перестороги щодо того, чи не будуть вони в подальшому впливати на процеси мобілізаційної політики, мобілізації в цілому, навіть в умовах уже мирного часу.

Якщо сказати, що торік Буковина покривала 25% мобілізаційного ресурсу за всю нашу зону відповідальності, а сьогодні — умовно 15%, то це може теж ні про що не говорити, бо тут можуть бути зовсім інші і кількісні, і якісні показники. Тобто це не говорить про саму кількість людей, які мобілізовуються.

У цей відсоток вкладається багато чого: і кількості, і якості, і підготовки наших спроможностей, можливостей — безліч параметрів. Вони, на жаль, не для публічного доступу, але те, що динаміка є, розуміння на місцях є – це точно.

Читати ще

Читати ще

Скількох чоловіків на Буковині засудили за самовільне залишення військової частини

— Ми періодично говоримо про СЗЧ, демотивацію, потребу демобілізації, тому що люди втомилися – є ті, які від початку повномасштабної війни на фронті. Чи змінюються підходи до мобілізації і темпи, зважаючи на те, що ми маємо?

Міністерство оборони, й особливо Генеральний штаб, не може здійснювати певні опції без врахування змін до нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються демобілізації, порядку ротацій, інших заходів, які конче необхідні. Як буде це робитися, в якому порядку? Це має визначити законодавець.

Будемо сподіватися, що найближчим часом такі рішення будуть прийняті на законодавчому рівні. Опісля це вже буде прямо і безпосередньо впливати на те саме, що ви і сказали.

Є один фактор, який постійно присутній, — це ворог на нашій території. Якщо його інтенсивність ведення бойових дій або наступальні спроможності будуть збільшуватись, то, очевидно, що ми будемо реагувати відповідно. І тут не треба буде чекати на внесення якихось специфічних змін до законодавчої бази.

— В одному зі своїх інтерв'ю ви сказали, що російська пропаганда поширює термін "бусифікація". В суспільстві, гуляючи по вулиці, це теж можна почути. Ви це пов'язуєте виключно із впливом російської пропаганди чи все ж таки з тим, що десь через підходи до мобілізації ТЦК втрачають довіру суспільства?

— Я стояв і буду стояти на тій позиції, що безпосередній вплив російської ІПСО завжди присутній. Ті наративи, ті вкраплення, про які ви вже сказали, якщо вони живуть в побуті наших співгромадян, значить вони якісно виконали свою роботу. Під той контекст, який вони побачили. Але, знову ж таки, цього контексту не було би, якби виконувалися ті умови, про які ми говорили вже раніше в нашій розмові.

Тобто сучасні виконання певних заходів, комплексність, системність, довірливість, відповідальність. Тому що ТЦК та СП — це також сервісний центр, який надає певні послуги. Непряма функція й задача військовослужбовців ТЦК та СП чи правоохоронних органів — здійснювати певні заходи, хоча держава змушена була це зробити.

Відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів, в нас діють групи мобільного оповіщення громадян мобілізаційного віку, які мають певні права, зобов'язання. Нарощення системи — бодікамери для військовослужбовців, мобільних груп оповіщення. Адже бувають різні нештатні ситуації, коли потрібно розібратися, тоді вмикається відеокамера, ведеться запис, потім розбирається вже на місцях відповідними правоохоронними органами або безпосередньо керівниками ТЦК та СП, аби дати правову кваліфікацію тій чи іншій події.

Як на мене, з точки зору військового, який вже не один десяток років служить, то це аналогічно звинуваченню тих людей, які вже у формі, які в строю. Більшість із них виконували бойові задачі, отримали важкі поранення.

А потім суспільство часом дозволяє собі звинувачувати цих людей в тому, що вони щось не так роблять. Але коли йде взаємна відповідальність, взаєморозуміння і взаємний діалог, проблем ніколи не виникає.

І в більшості випадків ті негативи, які ми бачимо в різних медіамайданчиках, особливо інтернет-медіа, — це якраз наслідок дії різних ботів, в тому числі, недобросовісних медіа, які намагаються розігнати собі аудиторію шляхом поширення інколи фейкової, неправдивої та неперевіреної інформації.

Читати ще

Читати ще

Чернівці – на першому місці в Україні за кількістю жінок, які долучаються до Сил оборони через центр рекрутингу

— З чим пов'язуєте цю недовіру суспільства до ТЦК? Чи скрізь є прийнятними підходи до мобілізації?

— Певні порушення є. Що ми робимо для того, щоб уникнути цих порушень? Розроблені алгоритми роботи груп мобільного оповіщення, в яких чітко визначається червоним і зеленим кольором, як має діяти наш військовослужбовець з групи мобільного оповіщення у тій чи іншій ситуації. Має бути, знову ж таки, взаєморозуміння двох сторін.

Наша позиція є зрозумілою — є представник ТЦК та СП, який уповноважений перевірити наявність військово-облікових документів, звірити, валідувати ваші військово-облікові документи, чи відповідають вони дійсності. І звісно, що коли є такі моменти, громадяни України подають військово-обліковий документ, а він не відповідає дійсності, або людина перебуває в розшуку – то що має зробити стосовно такого громадянина представник ТЦК і представник правоохоронного органу? Очевидно, що вони мають його затримати.

Коли під час затримання відбуваються певні дії, очевидно, що вони не можуть викликати схвального відгуку з боку пересічних або перехожих громадян. Це все знімається на відео, воно потрапляє в соціальні мережі, але ж ніхто ж не показує, що стало першопричиною. Показують тільки оцей ласий шматок, де є найбільш яскравий контент. Мало хто потім звертає увагу вже на те, що ми даємо фідбек, що ж насправді відбулося.

— Ви сказали про громадян, які не оновлюють дані, але також кажете, що є порушення від ТЦК. Чи можете назвати те найбільш показове, що якраз і зумовило ці порушення?

— Розумієте, я не можу давати об'єктивну відповідь за всіх. Я скажу із суб'єктивної точки зору про те, що інколи впливає. Це самі індивідуальні якості наших військовослужбовців. Хтось може проявити якусь агресію чисто на рівні автоматизму. Адже у нас багато військовослужбовців, які вже були поранені і проходять службу далі в ТЦК та СП. Для того, щоби відбулась реакція, має бути зовнішній подразник. Ніколи людина в стані спокою не буде робити вчинки або кроки, які будуть збоку виглядати якось не так. Це факт. Тому тут я і завжди говорю про цю взаємність і здорову комунікацію.

Очевидно, що бувають такі моменти, коли проявляється пряма агресія, але ж громадяни забувають, що відповідно до статутів внутрішньої служби ЗСУ, це закон України, військовослужбовці ЗСУ мають право застосовувати фізичну силу для захисту свого життя та здоров'я.

Читати ще

Читати ще

Молодь 18-24 на війні, мобілізація засуджених і тих, хто не хоче воювати – як з цим справляються в бригаді “Едельвейс”

— Скільки зараз розслідують порушень з боку військовослужбовців ТЦК?

— Частка доволі мізерна. Зрозуміло, що для нас — це прикрі випадки, але в процесі роботи завжди щось виникає, на жаль. Ми це визнаємо, ми про це говоримо, ми цього не уникаємо. Де необхідна така комунікація, це публічно подається. Єдине — при комунікації такої чутливої інформації завжди хочеться якось також і отримувати певний фідбек від наших громадян, розуміння тієї ситуації, яка трапилась. У конфлікті завжди присутні дві сторони.

А оцю невелику частину війсковослужбовців притягували до відповідальності?

— Абсолютно. Це може бути дисциплінарне стягнення у вигляді тих дисциплінарних досягнень, які передбачені статутами ЗСУ: догана, сувора догана або позбавлення премії. Якщо є порушення в межах чинного законодавства України, кримінально-процесуального кодексу України, зрозуміло, що вони будуть притягуватись.

— Чи можна стверджувати, що до центрів рекрутингу, як до такого нового формату, є більше довіри?

— Центри рекрутингу української армії започатковані як сервіс надання інформаційних послуг. Вони зовсім не підміняють роботу ТЦК.

Але цей місточок перехідний – ТЦК та СП – завжди буде існувати. Доки держава не прийме інше рішення, іншу модель, систему мобілізації ресурсів.

Все решта — це чистої води маніпуляція. І я завжди говорив про це і буду говорити, що допоки ми не побачимо закон, немає сенсу говорити, що вони не такі і не сякі — запропонуйте щось інше. Ніхто нічого іншого не запропонував. Система працює, тому дайте можливість цій системі також оздоровлюватись.

Читати ще

Читати ще

Стало відомо, скільки людей звернулось до рекрутингового центру в Чернівцях за пів року роботи

— Були тези і про те, що є потреба реформувати центри комплектування. Чи є потреба?

— На мою суб'єктивну думку, ТЦК та СП повністю виконують свої завдання. Те, що сформоване таке ставлення суспільства до ТЦК та СП, — це інше питання.

— Чи центри рекрутингу підсилили виконання мобілізаційного плану?

— У цьому є дуже великий плюс. Бо ТЦК зосереджений на тому, щоби опрацювати документи, відправити людину на військову лікарську комісію, тобто – рутинна робота, яка постійно відбувається.

А ректуринговий центр — це якраз один із інструментів для підсилення мобілізаційних заходів в України в цілому. У нас раніше такого не було. Ми створили, це працює і бачимо певні позитивні результати. Так само, як створені рекрутовані мобільні групи від бригад. Рішенням Головномандувача вони працюють в усіх військових частинах доволі успішно.

— Який відсоток людей з Чернівецької області, порівняно з іншими областями, долучився до війська саме через рекрутинговий центр?

— На Буковині, якщо не помиляюся, на третьому місці вони стоять в цілому. Звертаю увагу, що це не про цифри, це про комплекс підходів, які ми використовуємо під час рекрутингу.

— Яка активність у Чернівецькій області щодо мобілізації за "Контрактом 18-24"?

— Динаміка між областями України по цій інформаційній кампанії майже на однаковому рівні, незалежно від населення по областях. Дуже мало минуло часу для того, щоб наша молодь втягнулася.

Читати ще

Читати ще

Контракт із ЗСУ для молоді 18-24 років: як укласти буковинцям та що про це кажуть перші охочі

— Поговоримо ще про одну категорію тих, хто долучається, – ув'язнені. Чи багато з Буковини є таких, якщо говорити про їхню потребу і про їхню ефективність?

— Той підхід, який застосувала Україна до громадян, які відбували покарання у пенітенціарній системі, він кардинально різниться від того, що відбувалось у Російській Федерації. Якщо там це був примус, то у нас це є процес соціалізації і виконання обов'язку на загальних та рівних конституційних правах для всіх громадян України.

Це був не вимушений, а усвідомлений й зважений крок. Командири тих підрозділів, які вбачають за належне мати таку категорію військовослужбовців, вони відправляють своїх представників, які проводять з ними відповідну роботу. І відбувається їхній відбір.

Наскільки якісно чи неякісно вони виконують бойові завдання? З тих відкритих джерел, з цієї інформації, яку ми маємо, то якісно виконують. Чи можуть бути схильними до порушень військової дисципліни? Звісно, можуть. Чи може хтось із цієї категорії військовослужбовців піти в СЗЧ? Може. Це є природа війни, багато що впливає на сам фактор скоєння СЗЧ.

Як змінюється ситуація щодо СЗЧ, яка динаміка?

— Та ініціативаЙдеться про те, що військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) мають можливість повернутися на службу за спрощеною процедурою., яку запропонував президент, дала свій позитивний відгук з боку наших військовослужбовців, які скоїли перший раз СЗЧ. Вже вдруге продовжено термін для повернення – до червня.

Військові повертаються і в подальшому теж виконують бойові задачі – і не гірше, ніж до того. В цьому моменті взагалі не можна ніяк звинувачувати людей. Будь-що могло вплинути на цю обставину. Очевидно, крім того, що в цьому був якийсь злий умисел або дезертирство з поля бою, і це понесло за собою тяжкі наслідки для підрозділу, для окремих військовослужбовців. Ми це все чітко розуміємо, з цим працюємо.

Є безліч програм і наших внутрішніх військових щодо профілактики СЗЧ, і зовнішніх програм, які стимулюють наших побратимів та посестер до стійкості, до витривалості.

А які найчастіші причини, з яких покидають частину?

— З найпоширеніших — це емоційне вигорання, психоемоційні стани, сімейні проблеми, негаразди. Тобто дуже-дуже багато моментів, які пов'язані з тим, що їх під це підштовхує. Це можуть бути взагалі елементарні негаразди в самому підрозділі. Знову ж таки, брак взаєморозуміння між командиром, між підлеглими на одному рівні, будь-що.

Повірте, що за останні роки відбулося дуже багато зрушень в бік людиноцентричності, в бік того розуміння, що людина — це воїн, це центральна фігура.

Читати ще

Читати ще

Скількох чоловіків на Буковині засудили за ухилення від мобілізації

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області