Щороку 24 грудня християни східного та західного обряду відзначають Різдвяний Святвечір — день, що передує одному з найбільших християнських свят — Різдву Христовому. Цей вечір має глибоке духовне значення та зберігає давні родинні й обрядові традиції.
Святвечір традиційно проводять у сімейному колі. До святкової вечері часто запрошують найближчих родичів — бабусь, дідусів, хрещених. Підготовка до цього дня розпочиналася заздалегідь: господині мали завершити прибирання оселі та приготування страв ще до появи на небі першої зірки, яка символізує народження Ісуса Христа.
Після сходу першої зірки родина збирається за святковим столом. Першим до трапези сідає господар, а вже потім — решта членів родини. Перед початком вечері традиційно куштують кутю.
Чому на столі саме 12 страв
Однією з найважливіших традицій Святвечора є приготування 12 пісних страв. Святкова вечеря припадає на період Різдвяного посту, тож усі страви готують без м’яса, молочних продуктів і алкоголю. Замість алкогольних напоїв подають узвар.
Походження традиції 12 страв має давнє коріння. Ще з язичницьких часів це число символізувало 12 місяців року та повний життєвий цикл. З приходом християнства страви набули нового символізму й асоціюються з духовними цінностями та добробутом родини.
Головні страви Святвечора
Центральною обрядовою стравою є кутя — її першою ставлять на стіл. Пшениця в куті символізує вічне життя, мед — чистоту та віру, мак — пам’ять про мучеників.
Серед традиційних пісних страв також:
узвар — символ життя та Божого дару;
пісний борщ — нагадування про страждання невинних;
голубці без м’яса — достаток і благословення;
вареники — ситість і добробут;
тушкована капуста — єдність і родинну злагоду;
запечена риба — один із символів християнства;
пампушки — радість і щастя;
пироги з маком, грибами чи капустою — родючість та єдність сім’ї;
квасоля — достаток;
гриби — поєднання земного й духовного.
У різних регіонах України перелік страв може змінюватися — готують також налисники з маком, каші або запечені яблука.
Обрядові звичаї
Після початку вечері господар підкидав ложку куті до стелі — вважалося, що чим більше зерен прилипне, тим врожайнішим буде рік. Господиня залишала на столі тарілки та частину куті для відсутніх родичів і померлих, вшановуючи пам’ять предків.
Обов’язковим атрибутом Святвечора був дідух — сніп із пшениці або жита, який символізував добробут і зв’язок поколінь. Його ставили під іконами, а в давнину після різдвяних свят дідуха спалювали.
Святкова служба
Опівночі або у святковий вечір багато родин відвідують урочисте різдвяне богослужіння у храмі, зустрічаючи Різдво з молитвою.
Різдвяний Святвечір і сьогодні залишається одним із найтепліших та найродинніших днів року, поєднуючи духовні цінності, народні традиції та пам’ять про предків.
Джерело: NTA
