Росія змінює тактику застосування ударних безпілотників проти України, роблячи ставку на реактивні «Шахеди», які можуть швидше долати значні відстані та становлять складнішу ціль для української протиповітряної оборони.
Про це в інтерв’ю Radio NV розповів радник президента України з технологічних питань Сергій Безкрестнов (Флеш).
За його словами, російські війська продовжують використовувати звичайні бензинові «Шахеди», однак для ударів по тилових районах України дедалі більше застосовують реактивні безпілотники.
«Герань-3» замінюють на «Герань-4»
Безкрестнов зазначив, що раніше росіяни активно використовували реактивні «Герань-3», які, за його словами, могли долати близько 300–350 кілометрів.
Нині, за його інформацією, Росія практично відмовилася від масового застосування цієї моделі та перейшла до «Герань-4». Їхня швидкість, за оцінкою Флеша, може становити близько 450–550 км/год.
Таким чином, загроза поширюється не лише на прифронтові райони. Серед міст, які він назвав у контексті атак, — Харків, Суми, Одеса, Кривий Ріг, Запоріжжя та Херсон. Водночас дальність польоту таких безпілотників, за його словами, може сягати 400–600 кілометрів.
Реактивні «Шахеди» можуть керуватися онлайн
Окремою проблемою Флеш назвав спосіб наведення реактивних безпілотників.
За його словами, українська розвідка фіксує онлайн-керування такими апаратами. Оператор у Росії може отримувати зображення з камери безпілотника, бачити ціль і в певний момент здійснювати її захоплення.
Безкрестнов пояснив, що частина реактивних «Шахедів» обладнана системами, які дозволяють після захоплення цілі продовжувати рух до неї автоматично. У такому випадку навіть придушення GPS або втрата безпосереднього каналу керування не обов’язково зупиняє атаку.
За словами експерта, росіяни також удосконалюють камери та системи наведення, що створює додаткові труднощі для українських засобів радіоелектронної боротьби.
Україна досі очікує ефективних реактивних перехоплювачів
Ще одним викликом є створення українських безпілотників-перехоплювачів, здатних боротися саме з реактивними цілями.
Флеш розповів, що розробники працюють над такими системами вже тривалий час. Спочатку очікувалося, що реактивні перехоплювачі з’являться значно швидше, однак під час випробувань з’ясувалося, що створити ефективне рішення складніше, ніж прогнозували.
Проблема значною мірою пов’язана зі швидкістю цілей. Якщо «Герань-3» могла розвивати близько 300–330 км/год, то новіші «Герань-4» літають значно швидше. Відтак перехоплювач має мати ще вищу швидкість, щоб ефективно наздоганяти такі цілі.
«Ми чекаємо буквально кожного тижня, що хтось із виробників зробить такий реактивний перехоплювач», — зазначив Флеш.
Поки такого рішення немає, українська ППО використовує комплексний підхід — ракети класу «повітря-повітря» та «земля-повітря», а також інші засоби ураження.
Водночас Безкрестнов оцінює нинішню ефективність протидії реактивним «Шахедам» приблизно у 80%, називаючи це хорошим результатом.
Окремо він закликав українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. За його словами, через високу швидкість нових реактивних загроз часу від оголошення тривоги до можливого удару може залишатися значно менше, ніж у випадку зі звичайними «Шахедами».
