Розгін протестантів у Сербії міг відбутися і в Києві у 2014. Про це розповів офіцер поліції Сергій М. , з яким я зустрівся під час оборони Бахмута. У 2014 Сергій служив в ГУВС Київської області. Начальник поставив йому та напарнику задачу завезти 2 незнайомців з бусом на вул Грушевського. Незнайомці говорили російською. Сергій спочатку думав, що вони з Криму, але коли уточнювали час виїзду і незнайомці спитали: “в шесть по вашему времени?”, – все стало ясно.
Бус завезли через кордони ВВ і Беркута в самий низ вулиці Грушевського. Заховали між будинками в арку (фото). Стали розпитувати, що в бусі.
Незнайомці пояснили, що там звукова гармата, яка розсіє натовп. “Передние ряды упадут и уже не встанут”, – кинув один. “Ну и подавят друг друга еще пару сотен”,- додав інший.
Фото: Фейсбук Юрія Луценка
Коли ті двоє пішли ночувати на конспіративну квартиру, напарник Сергія сказав, що він умиває руки і з цим не звʼязується. Ні, ми повинні зупинити цю херню, – сказав Сергій.
Офіцери вночі пошкодили двигун, щоб наступного дня бус не зміг виїхати і направити ультразвукову хвилю на людей. Наступним днем було 19 січня, початок Вогнехрещі на Груші (вул. Грушевського – авт.).
«Було багато ґвалту, погроз, але ми офіцери українці вистояли, витерпіли і через 11 років тепер можу сказати що пишаюся своїм вчинком» – підвів підсумок Сергій. І пішов робити свою роботу в складі окремої механізованої бригади, в якій служить від першого дня війни по сьогодні.
Зловісний бус забрав евакуатор вже після того, як на Груші спалили автобуси ВВ і масово пішли в хід коктейлі Молотова. Кремль зрозумів, що звуком Майдан не візьмеш.
Фото: Фейсбук Юрія Луценка
22 січня від вогнепалу загинув Сергій Нігоян.
Ми перемогли. А серби ще тільки починають виривати отруйні щупальці Кремля.
Юрій ЛУЦЕНКО, один із польових командирів Майдану,
колишній міністр МВС України
Публікація у Фейсбук