За інформацією: Суспільне Чернівці.
Вибухотехнік Малюк. Суспільне Чернівці
За словами Малюка, найважче було працювати на Херсонському напрямку, адже росіяни навмисно залишали після себе заміновані території, щоб люди травмувалися.
"Для мене був шок, коли ми почали заходити у населені пункти розмінувати і якось побачив дві могили. Будинок був напівзруйнований, там було декілька місцевих мешканців, дідусів. І я почав у них розпитувати, що це. За їхніми розповідями, росіяни зайшли в будинок, де були мати з донькою, доньку почали ґвалтувати, а мама не змогла пережити ці тортури. Мені важко було дивитись на територію, де мешканці похоронили двох людей у дві могили", – каже Малюк.
За словами Малюка, коли з колегами розпочинають працювати, ніколи не знають про кількість та види вибухонебезпечних предметів. Тому дотримання мінно-вибухової безпеки в особового складу – понад усе.
"Були моменти, що ми виїжджали і працювали на локації, де нас обстрілювали з мінометних мін. У такі моменти потрібно згуртуватися, заспокоїтися і діяти далі. Ми дійсно не маємо права на помилку, тому стараємося робити все з розумом. Розмінування деокупованих територій – це дійсно велика небезпека", – каже Малюк.
У розмінуванні допомагає собака
Перед тим, як розпочати роботу на території, вибухотехніки обстежують її за допомогою дронів. Також залучають службову собаку Грея і робота, яким керують.
"Робот не може пронюхати і подати сигнал, що він там щось побачив. Але пес на це вчиться, щоб виявляти вибухонебезпечні предмети. Більше довіряти можна собаці, але якщо відбудеться вибух, то робот — це металолом, а собака живий", – розповідає Малюк.
Собака Грей. Суспільне Чернівці
Службовому собаці Грею пʼять років. Бувають випадки, коли він виявляє те, що пропустили вибухотехніки.
Виклики на Буковині в більшості фальшиві
Коли не на ротаціях, вибухотехніки виїжджають на виклики про замінування в області. За словами Малюка, більшість із них є неправдивими. Також були ситуації, коли люди залишали сумки у громадських місцях. Ці предмети вибухотехніки підривали їх.
"Для руйнування, щоб подивитися, що є всередині. Ми ніколи не знаємо, що нас чекає завтра, тому що в нас різні повідомлення, різні напрямки, різні території. Тому ми готові завжди виконувати бойові завдання, через це йде вдосконалення навичок", – розповідає Малюк.
Вибухотехніки розміновують об’єкт. Суспільне Чернівці
Наразі Малюк готується до наступної ротації.
Читати ще
Читати ще
Прожив місяць під танком й майже рік у полоні: історія військового з Буковини Чучка
Читати ще
Дронами відбивають штурми, доставляють боєприпаси та беруть у полон: як воює взвод “Аркан”, у складі якого є буковинці
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
