За інформацією: Суспільне Чернівці.
Свято-Духівський собор у Чернівцях. Суспільне Чернівці
Суспільне Чернівці запитало чернівчан, прихожани якої з церков, на їхню думку, мають молитися у Свято-Духівському кафедральному соборі:
Чернівчанка Марія. Суспільне Чернівці
"Як вони [парафіяни УПЦ МП – ред.] там благословляють Кіріла, благословляють, щоб нас убивали їхні солдати, то вони мають тут правити? Й доходи, щоб ішли Кірілу – він і так багатий", – каже чернівчанка Марія.
Чернівчанка Тетяна (зліва). Суспільне Чернівці
"Хто молиться, хай молиться, а у кого є питання до політиків чи до патріотизму – для цього є парламент, є збори, є міськрада – показуйте свою думку там, а у церкві треба молитись до Бога… Можу вам тільки сказати, що благодать є, і коли батюшка молиться, я відчуваю цю благодать", – каже чернівчанка Тетяна.
Хто може користуватися собором – що постановив суд
Нещодавно щодо Свято-Духівського кафедрального собору зʼявились два судові рішення, на які в УПЦ МП подали апеляції. Одне з рішень на користь ПЦУ було у Господарському суді.
Наприкінці вересня 2025 року парафія ПЦУ звернулась з позовом проти парафії УПЦ. У ньому йшлося про те, що парафіями УПЦ перешкоджають у користуванні майном, тобто храмом, вбиральнею, готелем та котельнею на території.
Відповідно до інформації з реєстру, спершу парафіяни УПЦ мали вивільнити ці будівлі, які натомість зайняли б парафіяни ПЦУ. А зміни у користуванні задокументувати актом приймання-передачі.
В обґрунтуванні йдеться, що парафія УПЦ безпідставно користується будівлями, власником яких є парафія ПЦУ. У суді парафія УПЦ просила відмовити у задоволенні позову, адже вважає, що зміна права власності на приміщення на території собору на користь ПЦУ відбулась ще до її утворення. Отже, на думку УПЦ, витяги про право власності не можуть бути судом визнані доказами.
Суд відхилив такі твердження – ці обставини не мають правового значення для вирішення спору та не спростовують встановленого судом факту належності права власності ПЦУ, а наявність чи відсутність порушень при реєстрації не дають УПЦ права користуватись майном. Тож, суд задовольнив позовну заяву УПЦ.
Помилки у реєстрації: позов до державної реєстраторки з Львівської ОВА
Інше рішення на користь ПЦУ було у Адміністративному суді.
Коли керівником парафії став Єпископ Чернівецький і Буковинський ПЦУ Феогност, представники УПЦ МП просили визнати державну реєстрацію майна собору недійсною та виправити нібито помилки у реєстрації. Відповідачем у справі стала Соломія Гринів – державна реєстраторка Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної військової адміністрації.
Єпископ Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ Феогност. facebook/Кіностудія “Черемош”
У рішенні суду йдеться, парафія УПЦ МП вважає, що під час реєстрації Соломія Гринів порушила вимоги закону, а саме до державної реєстрації не подали:
- документи, які б підтверджували повноваження підписанта заяви про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції діяти від імені такої релігійної громади;
- рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, яке б було засвідчено підписами членів такої релігійної громади, що підтримали таке рішення;
- оригінал статуту релігійної організації УПЦ МП;
- засвідчену копію документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси релігійної громади.
Cправу розглядали за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас Соломія Гринів подала до суду відзив на позовну заяву і, зокрема, зазначила, що державна реєстрація таких змін відбувається за заявницьким принципом, а державний реєстратор, отримавши від заявника відповідні заяву та документи, проводить реєстрацію. Відповідно до закону, рішення загальних зборів є правомірною підставою для внесення змін чи доповнень статуту. Також релігійна громада ПЦУ подала інші необхідні документи, тому підстав для визнання дій державного реєстратора неправомірним немає, вважає Гринів.
До справи долучили й релігійну організацію ПЦУ – вона не погодилась із позовом УПЦ МП та подала до суду письмові пояснення, у яких вказувала, що відповідно до закону, на загальних зборах парафіян релігійної організації прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, про прийняття її статуту у новій редакції та ряд інших рішень. Також повідомили, що подали й інші необхідні документи.
Суд не задовольнив позов парафії УПЦ та постановив, що Гринів діяла у межах повноважень та за законами України.
"Беззаконні та безпідставні рішення": що кажуть в УПЦ
На ці два рішення суду подали апеляцію, розповів митрополит Чернівецький і Буковинcький УПЦ МП Мелетій у коментарі Суспільному.
Мирополит Мелетій. Facebook / Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ
"Ці рішення беззаконні, безпідставні та прийняті всупереч чинного законодавства. Громада ПЦУ до собору не має ніякого стосунку. І реалії, які ми сьогодні бачимо, свідчать про це – хто служить у соборі", – каже Мелетій.
Ми також хотіли запитати у митрополита, яке значення для парафіян має Свято-Духівський кафедральний собор, як святиня, чому прихожани УПЦ МП не покидають собор попри рішення судів та чи конфлікт між вірянами довкола собору – дійсно про релігію. Втім, Мелетій не погодився це коментувати.
Які варіанти розвитку подій щодо рішення у Господарському суді
Засідання апеляційного суду відбудеться першого квітня. Адвокат Іван Захарчук каже, що є два варіанти розвитку подій. Якщо апеляцію відхилять, то рішення суду першої інстанції одразу набере законної сили й ПЦУ зможе звернутися до виконавчої служби, щоб рішення виконали примусово. Водночас УПЦ зможе звернутися до Верховного Суду зі скаргою. Подання скарги не зупиняє виконання рішення, але Верховний Суд може тимчасово призупинити його дію.
"Слід враховувати, що питання, яке стосується віросповідання, дуже делікатне, тому виконавець діятиме обережно, мінімізуючи примус, тому сподіватись на швидке вирішення ситуації, на мою думку, не варто" – каже Захарчук.
Якщо ж апеляцію задовольнять, то ПЦУ доведеться подавати новий позов з іншими підставами, каже Захарчук.
Чи можуть парафіяни користуватися собором по черзі
Мелетій не погодився коментувати й те, чи могли б парафіяни користуватися собором по черзі. Раніше очільник Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленcький розповідав у коментарі Суспільному, що митрополит УПЦ МП Онуфрій видав циркуляр, яким не благословляє почергові богослужіння.
Позиція ПЦУ щодо конфлікту навколо собору
Єпископ Чернівецький і Буковинський ПЦУ Феогност відмовив Суспільному у коментарі. Аби почути й думку ПЦУ, ми сконтактували зі священником Романом Грищуком. Він сказав, що Свято-Духівський кафедральний собор є основною святинею Букоивни, тож має належати народу й Православній церкві України.
Священник ПЦУ Роман Грищук. Суспільне Чернівці
"Сьогодні там залишились такі ж ненависницькі настрої – тобто можна молитись будь-якою мовою, головне, щоб не українською… Священники Московського патріархату виховують людей не патріотами України, а як мінімум, їх денацифікують. Тобто роблять такі речі, у результаті яких їх віряни стають перед вибором: або ми будемо патріотами України, або ми залишимось православними", – каже Грищук.
Також священник не підтримує почергове служіння:
"Ну от коли ми розглянемо місто, яке окупували росіяни й вони нам нададуть право: сьогодні буде українська влада, а завтра – російська. Це приблизно можливо? Тут така ж ситуація", – каже Роман Грищук.
"Представники УПЦ зневажають представників автокефального українського православ’я"
Релігієзнавець Олександр Бродецький у коментарі Суспільному таке протистояння між парафіянами УПЦ МП та ПЦУ називає “політикою”.
Релігієзнавець Олександр Бродецький. Суспільне Чернівці
"Причина, що представники УПЦ зневажають представників автокефального українського православ’я одна — колись Москва проголосила патріарху Філарету анафему, тобто, умовно кажучи, церковне відторгнення. Відповідно, до сьогоднішнього дня вони стверджують, що всі ті священнослужителі, єпископи, яких рукопокладав Філарет після цієї анафеми – недійсні. Але сама ж ця анафема мала під собою політичний підтекст", – каже Бродецький.
Історія Свято-Духівського кафедрального собору
Храм Святого Духа. Фото приблизно 1875 року. Фото з колекції Едварда Туркевича
Cвято-Духівський кафедральний собор – перший камʼяний у Чернівцях, решта на той час, були деревʼяними, розповідає доцентка кафедри історії України Чернівецького національного університету Ганна Скорейко. Перший камінь собору заклали у липні 1844 року, а за 20 років – будівлю освятили. Проте будівництво продовжували ще щонайменше 10 років.
Історикиня Ганна Скорейко. Суспільне Чернівці
Cпершу собор планували розташувати далі від центру міста – бо саме там проживало найбільше православних вірян. Коли єпископом став Євгеній Гакман, ситуація змінилась. Cобор звели у центрі Чернівців, яка була урядовою частиною міста.
Митрополит Буковини та Далмації Євген Гакман. Фото: Державний архів Чернівецької області
Після того, як Буковина увійшла до складу Румунії, тут затвердилась Румунська Православна Церква. Згодом, з приходом в 1940 році Червоної армії, на Буковину прислали єпископа з Москви, за рік знову змінившись на румунську. У 1944 на Буковині вдруге затвердилась радянська влада, а служби у храмі проводили до 1961 року – тоді почалась антицерковна кампанія й собор використовували для виставки товарів народного досягнення.
Щоб храм підходив для виставки й зберігання експонатів, його почали реконструювати. Тоді й знайшли поховані в соборі рештки Євгенія Гакмана. Де вони зараз – невідомо.
"Радянська влада розцінювала цю знахідку абсолютно прагматично – як спробу знову відновити дуже багато питань. Якщо це Євген Гакман, то хто будував цю церкву? Явно не Радянський Союз і явно не Росія — тож це Руська православна церква. Для того, щоб таких питань не було, краще це тихенько закрити під покровом ночі, замурувати, щоб більше ніхто-ніхто не порушував цю таємницю", – розповідає Скорейко.
Молитись у храмі знову дозволили у 1989 році, тоді ж передали храм Руській"УПЦ зʼявилося тоді, коли вже відбулося своєрідне сепарування, або псевдосепарування Української православної церкви від Москви. Але це було дуже умовне сепарування, тому що насправді воно так і не відбулося. Перші паростки почалися ще у 1990 році, коли вперше було заявлено, що Руська — умовно, але ми всі називали Російська — православна церква власне повинна віддати частину цього самоуправління національним церквам", – каже Ганна Скорейко православній церкві. За словами Скорейко, це була визначна подія для вірян у місті. Належати УПЦ МП собор став у 1990 році. Тоді вперше заявили, що Руська православна церква повинна віддати частину самоуправління національним церквам.
"Сталася абсолютно неочікувана річ – на синоді, який мав би вирішити долю Української православної церкви, під час голосування виступило двоє чи троє українських єпископів, які виступили проти відокремлення", – каже історикиня.
Таким чином, за словами Скорейко, сформувалася ніби-то українська православна церква, але вона не розірвала духовних чи офіційних звʼязків із Москвою. Як в Чернівцях голосували за перехід трьох парафій від УПЦ МП до ПЦУ
На зборах у лютому 2025 року зареєструвалось понад дві тисячі учасників. Голосування стосувалось і парафії Свято-Духівського кафедрального собору й в цей же час у храмі на молитву зібрались кілька сотень парафіян.
Збори за перехід з УПЦ МП до ПЦУ на вулиці Ольги Кобилянської. Чернівці, 16 лютого, 2025 рік . facebook/Буковинський дзвін ПЦУ
У Telegram-каналі “Orthobuk – Православна спільнота УПЦ” це назвали молитвою "за збереження Православної святині від іновірців". Опісля у соборі провели голосування за збереження парафії в УПЦ. За інформацією того ж Telegram-каналу, тоді голосували понад чотири з половиною тисячі парафіян за те, щоб “залишитися в лоні Української Православної Церкви на чолі з блаженнішим митрополитом Онуфрієм".
За десять днів, 26 лютого, парафії Свято-Духівського кафедрального собору, Свято-Миколаївського храму та Свято-Петропавлівської церкви перереєстрували до ПЦУ. Їх керівником став єпископ Чернівецький і Буковинський ПЦУ Феогност, йдеться на платформі YouControl. Саме цю реєстрацію УПЦ оспорювали в Окружному суді.
Після зборів 16 лютого протягом декількох днів парафіяни Cвято-Духівського кафедрального собору проводили цілодобове молитовне стояння. У своєму Telegram-каналі пояснювали це тим, що, ймовірно, готується “штурм” храму.
Другий день цілодобового молитовного стояння у Кафедральному храмі в Чернівцях. Скріншот з відео: Telegram/Orthobuk – православна спільнота УПЦ
У червні в Faсebook-спільноті “Вірні Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ" повідомили про нібито захоплення храму. Тоді єпископ ПЦУ Феогност повідомив Cуспільному, що у храмі проводять першу молитву українською мовою. А міський голова Роман Клічук написав у Faсebook, щоправда потім видалив допис, що це “історичний день для Єдиної Помісної Церкви України” та привітав прихожан з тим, що у храмі звучатиме українська молитва.
Тоді біля Свято-духівського кафедрального собору зібрались сотні людей, які декілька годин поспіль намагались прорватись до собору, натоміть їх стримувала поліція. За версією заступника начальника обласного управління Нацполіції Cвятослава Кішларя, правоохоронці отримали повідомлення, що на території собору перебувають невідомі. Опісля територію храму ізолювали від людей, аби розібратись у ситуації, казав Кішлар.
Сутичка біля Кафедрального собору у Чернівцях. 17 червня, 2025 рік. Суспільне Чернівці
Під час сутички парафіяни УПЦ перекривали частину вулиці Головної, бо не могли потрапити до храму, що ускладнювало рух авто та громадського транспорту.
Парафіяни ПЦУ перекрили ділянку вулиці Головної біля Кафедрального собору. Чернівці, 17 червня 2025 рік. Суспільне Чернівці
Також декілька разів намагались проломити ворота собору, а деякі люди намагались їх перелізти. Остання спроба проломити ворота була успішною, а відтак прихожани УПЦ потрапили на територію храму. Для стримування людей поліція декілька разів застосовувала сльозогінний газ, у відповідь на це – люди кидали різні предмети у правоохоронців.
Далі прихожани проломили двері церкви, а зсередини собору почали розпилювати вогнегасник. Перед входом стояв митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ МП Мелетій й частина парафіян увійшли до храму.
Парафіяни УПЦ зламали огорожу та зайшли на територію Кафедрального собору. Чернівці, 17 червня 2025. Суспільне Чернівці
За інформацією поліції, під час сутички 12 людей звернулись за медичною допомогою, ще 25 людей – до поліції. Там відкрили кримінальні провадження за статтями хуліганства, погроз або насилля щодо поліцейських. Досудові розслідування у цих провадженнях тривають досі, повідомила у коментарі Cуспільному речниця Нацполіції області Кароліна Маришева.
Згодом Єпископ Чернівецький і Буковинський ПЦУ Феогност під час брифінгу сказав, що віряни збирались провести першу молитву у храмі, але їм завадили парафіяни УПЦ. Також, на його думку, увійти ПЦУ до храму мають допомогти поліція та влада.
Чому з УПЦ досі використовують приставку МП
Патріарх УПЦ Кирило. Патріарх РПЦ Кирило. Фото: Facebook
Релігієзнавець Олександр Бродецький каже, що Українська православна церква має звʼязки з Російською православною церквою. Пояснює, що патріарху Російської православної церкви Кирилу Гундяєву не надсилали, наприклад, документа від Онуфрія, де б вказали розрив з РПЦ. Крім того, немає й офіційного документу, який б засвідчував, що Онуфрій не є членом Священного Синоду УПЦ.
Раніше в УПЦ заявляли, що у 2022 році підкоригували статут і розірвали зв’язки з Росією. Це дійсно відбулося, але не повністю, каже Бродецький.
"У цій грамоті було зазначено, що УПЦ надається самостійність, незалежність в управлінні, але з іншого боку підкреслено, що вона зв’язана з іншими світовими церквами через Російську церкву", – каже релігієзнавець.
На сайті Держслужби з етнополітики та свободи совісті йдеться, що Київська митрополія УПЦ – афілійована з Російською православною церквою, яка своєю чергою в Україні заборонена.
Далі ДЕCC направила припис до УПЦ МП про усунення порушення закону, втім у своєму листі предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій відмовився його виконувати. В УПЦ МП Cуспільне Новини повідомили, що не погоджуються з висновками про ознаки афілійованості та вважають, що ці ознаки ДЕCC отримала, нібито, з документів в Росії, а не зі статуту УПЦ МП.
ДЕCC подала до суду на припинення Київської митрополії УПЦ, сказав у коментарі Суспільному голова держслужби з етнополітики Віктор Єленський, але судова справа стосується лише керівництва Київської митрополії УПЦ. За його словами, адвокати останньої намагаються затягнути розгляд справи.
Припинення Онуфрію громадянства
Улипні 2025 року президент Зеленський припинив громадянство Онуфрію повідомляли на сайті CБУ. Предстоятель УПЦ МП родом з Буковини. CБУ встановила, що у 2002 році він добровільно отримав російське громадянство, водночас користувався й українським паспортом, не повідомивши органи влади щодо наявності іншого громадянства. Також в Службі безпеки заявляють, що Онуфрій підтримує звʼязки з РПЦ навіть під час повномасштабного вторгнення, а також протидіяв незалежності УПЦ МП від РПЦ.
Речник УПЦ МП митрополит Климент заявив Cуспільне Новини, що в митрополита Онуфрія немає інших паспортів, окрім українського, а також, що той "не звертався" до Росії "із заявою про отримання іншого громадянства". Cам Онуфрій ще у 2023 році заявляв, що "не вважає себе громадянином Росії" та що Росія нібито надала йому громадянство за фактом прописки ще під час його навчання у семінарії на території колишньої РCФРР.
Обшуки в храмі та припинення громадянства Мелетію
У листопаді 2022 року в Cвято-Миколаївському соборі у Чернівцях провели обшуки. Тоді в CБУ заявили, що під час обшуків у соборі знайшли, начебто, документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівників єпархіальних структур. Також, начебто, виявили “методички” від кураторів з Москви щодо того, як проводити церковні літургії після повномасштабного вторгнення. Згодом митрополит Мелетій прокоментував обшуки, а також заперечив наявність у себе російського громадянства. Водночас сказав, що підписував документ на отримання російського паспорту орієнтовно 15 років тому, а знайдена заява написана не його почерком.
Вже у грудні того ж року Володимир Зеленський припинив громадянство Мелетію. У січні 2023 митрополит звернувся до Касаційного суду, аби призупинити дію відповідного указу. В реєстрі йдеться, що Мелетій обгрунтував свої позовні вимоги тим, що для припинення громадянства не було передбачених законом підстав, а відтак це порушує його право. Суд не задовольнив позов. У рішенні йдеться, що зупиняти акт Президента україни заборонено адміністративним процесуальним законодавством України.
Санкції проти семи церковних діячів УПЦ
Митрополит Мелетій – один з семи представників УПЦ МП, проти яких у грудні 2022 року застосували особисті санкції, йдеться в указі на сайті президента. Проти Мелетія санкції діятимуть пʼять років і передбачатимуть наступне:
- блокування активів та тимчасове позбавлення права користуватися активами фізичних чи юридичних осіб;
- заборона на набуття у власність земельних ділянок та інше.
Тоді Cуспільне контактувало з Чернівецько-Буковинською єпархією з проханням, аби митрополит Мелетій дав коментар з приводу санкцій. Там відповіли, що Мелетій утримується від коментарів для медіа.
Читати ще
Читати ще
Будували за часів Румунії та Австро-Угорщини — історія трьох храмів у Чернівцях
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
