Вони приурочені до дати народження Тараса Григоровича Шевченка у 1814 році і дня смерті поета у 1861.
Він став головним українським пророком і народним символом, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду.
Слова великого Кобзаря дотепер залишаються актуальними, надихають та допомагають боротися за Україну:
- Наша дума, наша пісня, Не вмре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
- Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
- Вогонь запеклих не пече.
- І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.
- В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
- Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
- Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре на дні моря поле.
- Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.
- Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога, за неї душу погублю!
Тож пам’ятаймо заповіти Великого Кобзаря, читаймо його твори й передаваймо цю духовну спадщину наступним поколінням. Бо поки живе слово Шевченка — доти живе й незламний дух України!
