Старшого солдата Анатолія Михайловича Харабару в останню дорогу провели у селі Шебутинці.
Вздовж дороги додому із живими квітами та прапорами мужнього воїна проводжали жителі краю: від зовсім юних до людей поважного віку, стоячи навколішки та дякуючи за подвиг, здійснений в ім’я миру та вільного і щасливого майбутнього України.
Віддати шану Герою, який загинув під час оборони Батьківщини на Запорізькому напрямку, прийшли чимало людей. Серед них – рідні, близькі, друзі, сусіди, однокласники, бойові побратими, представники місцевої влади, духовенство, представники Другого відділу Дністровського РТЦК та СП, небайдужі громадяни.
«Судячи з відгуків про Анатолія Михайловича від його односельчан, можемо з впевненістю сказати, що він дійсно був одним з найкращих. Завжди готовий щиро підтримати та допомоги, не цурався ніякої роботи та завжди спочатку дбав про інших. Вірний своїм принципам він залишався і на фронті… Допоки підступний ворог не відібрав його життя…» – зазначив перший заступник міського голови Іван Гангал та висловив співчуття родині загиблого захисника.
Звернувся до найближчих людей Анатолія Харабари і староста округу Віталій Чорний.
Про полеглого воїна, як про вірного друга, товариша, готового завжди прийти на допомогу, говорили і його побратими…
Начальник Другого відділу Дністровського РТЦК та СП Іван Серебрянський вручив Лист пошани та скорботи Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Зеленського рідним Анатолія Харабари, дякуючи за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Втрата сина, чоловіка, батька, брата, друга… – навіки залишиться незагоєною раною найближчих та тих, хто знав Анатолія Харабару… Незагоєною вона залишиться і у кожного жителя громади, Буковини та всієї України… Кращі сини та доньки віддають життя за Україну та її громадян, подвиг яких не маємо права забути…
Небесним янгологом-охоронцем для своїх рідних і кожного з нас тепер став і хоробрий воїн Анатолій Харабара…
Вічна пам'ять!
Вічна шана!
