Сьогодні, 17 листопада, Сокирянщина провела в останню земну дорогу мужнього Захисника України з міста Сокиряни, молодшого сержанта Віктора Микитюка, який віддав життя за свободу та незалежність Батьківщини.
Після заупокійної служби у храмі Святих Апостолів Петра і Павла прощання із Захисником продовжилося на території Меморіального комплексу, де відбувся траурний мітинг. Провести Віктора Микитюка в останню дорогу та схилити голови у скорботі зібралися рідні й близькі, друзі, побратими, представники місцевої влади, другого відділу Дністровського РТЦК та СП, духовенство та небайдужі жителі громади.
Зі словами скорботи та співчуття звернулася секретар Сокирянської міської ради Любов Степаненко.
«На превеликий жаль, до Небесного Воїнства приєднався ще один наш молодий Герой – Віктор Миколайович Микитюк. Його бойовий шлях, відвага та вірність військовому обов’язку були високо оцінені командуванням та державою. За час служби Віктор Миколайович удостоївся низки почесних нагород. За кожною з них стоять надлюдські зусилля, холоднокровність у бою та врятовані життя побратимів. Але головним його подвигом є наше мирне небо, наш спокій, виборені такою високою ціною», – зазначила Любов Степаненко.
Офіцер відділення військово-цивільного співробітництва, старший лейтенант Віталій Михайлов передав матері Захисника Лист пошани та скорботи від імені Президента України.
Нагадаємо, загинув Віктор Микитюк 12 листопада 2025 року. Рік Герой вважався зниклим безвісти.
Його життєвий шлях був пов’язаний із рідними Сокирянами. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він здобував освіту. У мирний час працював будівельником, водієм спецтехніки. Побував і за кордоном, де також працював у сфері будівництва.
26 лютого 2022 року Віктор добровільно приєднався до лав Захисників України. На військовій службі обіймав посаду командира відділення снайперів роти вогневої підтримки. Молодший сержант неодноразово виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту.
Під час бойових дій Віктор отримав поранення. Однак навіть після встановлення обмежень він не залишив військову службу, продовживши виконувати свій обов’язок поруч із побратимами.
У скарбниці його прижиттєвих військових нагород і президентська відзнака «За оборону України»; висока нагорода Головнокомандувача ЗСУ — нагрудний знак «Золотий хрест»; відзнака Командувача Сил ТрО «Зірка Сил територіальної оборони»; нагрудний знак «Кров за Україну» від спілки ветеранів «Звитяга»; медалі «За оборону рідної держави» та «За сумлінну службу» від командира його військової частини.
На жаль, життя Віктора обірвалося зовсім рано… Йому було лише 36…
Поховали Захисника на Центральному кладовищі Сокирян.
Його мужність і жертовність назавжди залишаться в пам’яті Сокирянщини.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

