Сполучені Штати Америки та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який має стати основою для припинення бойових дій та подальшого мирного врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Підписи під документом поставили президент США Дональд Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан.
За інформацією міжнародних ЗМІ, документ передбачає негайне припинення воєнних дій, відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку та початок нового етапу переговорів, під час якого сторони мають узгодити повноцінну мирну угоду. На це відведено 60 днів, інформують світові ЗМІ.
Спочатку підписання меморандуму планували провести під час окремої зустрічі у Швейцарії, однак сторони вирішили прискорити процес і погодили документ дистанційно в електронному форматі.
За даними Reuters, Трамп і Пезешкіан офіційно затвердили меморандум після попереднього цифрового погодження представниками двох держав.
У посередництві між Вашингтоном і Тегераном брали участь Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина та Єгипет. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф заявив, що підписання документа свідчить про готовність сторін шукати дипломатичне вирішення багаторічного протистояння.
Одним із ключових пунктів домовленостей є відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Також США погодилися розпочати процес послаблення санкцій та зняття морських обмежень, тоді як Іран взяв на себе зобов’язання продовжити переговори щодо своєї ядерної програми під міжнародним контролем.
Водночас остаточна мирна угода ще не укладена. Упродовж наступних двох місяців сторони мають узгодити всі деталі майбутнього договору, включаючи питання ядерної програми Ірану, механізми контролю за виконанням домовленостей та можливе подальше пом’якшення санкційного режиму.
Президент США Дональд Трамп уже заявив, що Вашингтон готовий повернутися до жорсткіших дій у разі невиконання домовленостей, тоді як Тегеран наголосив на принципі взаємного виконання зобов’язань.
Підписання меморандуму стало одним із найважливіших дипломатичних кроків останніх років у регіоні та може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Близькому Сході та світові енергетичні ринки.
