Близько 1,9 млн українців щороку отримують зарплати “в конвертах”, а сумарний дохід за такими схемами становить близько 250 млрд грн. Попри цифровізацію податкової служби, ризик-орієнтований підхід до перевірок і політику держави на детінізацію, схема “зарплат у конвертах” лише зростає та стала найпоширенішою серед “сірих” схем.
Як інформує Delo.ua, про це пише в колонці координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман, посилаючись на дослідження Іset.
Основна причина – надмірне навантаження на фонд оплати праці, яке продовжує зростати. За минулий рік ставки є суттєво вищими за цільові показники: ефективне навантаження досягло 53% від фонду оплати праці, тоді як оптимальним вважають 20%.
Обсяги неофіційної зайнятості
До початку війни, за даними Держстату, близько 3 млн українців працювали неофіційно, що становило майже 20% зайнятих віком 15–70 років.
Після початку повномасштабного вторгнення частка неофіційно зайнятих дещо знизилася: за даними репрезентативного опитування ЮНІСЕФ 2024 року, неофіційно за наймом працюють близько 14% працівників, а індивідуально без оформлення – ще 4%, разом приблизно 18%.
Втрати бюджету
Неофіційно зайняті за наймом отримали за рік понад 250 млрд грн доходу, що потенційно могло б забезпечити 125 млрд грн податків. За оцінками “верхньої межі”, ці доходи могли сягати 400 млрд грн, із можливими податковими надходженнями близько 200 млрд грн.
Схема “мінімалка+конверт” виявилася особливо поширеною: близько 650 тис. працівників отримують офіційно мінімальну зарплату, а решту доплачують неофіційно. Втрати бюджету за такими схемами оцінюються приблизно від 25 до 53,5 млрд грн на рік, а загальні недоотримані податки від усіх неофіційних зарплат – від 150 до 253 млрд грн щороку.
Галузі з найвищим рівнем “тіньових” зарплат
Найбільше схеми застосовуються у роздрібній торгівлі. Тут середні зарплати в топ-50 мереж коливаються від 8 до 60 тис. грн на місяць, що свідчить про значне використання “конвертів”. Якщо у 2021 році втрати бюджету від роздрібного сектору складали 13 млрд грн, то у 2024-му вони досягли 37,2 млрд грн.
Тіньова зайнятість зростає як реакція на високі податки та адміністративний тиск. У умовах війни це критично впливає на оборонний бюджет.
Минулого року голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Україна щороку недоотримує мільярди гривень податків через тіньові схеми, які використовують окремі бізнеси у сфері продуктового ритейлу – виплату зарплат в “конвертах” і штучне дроблення бізнесу на ФОПів.
