-
Фотоколаж ТСН
В Україні зареєстровано у Верховній Раді проєкт бюджету на 2026 рік, згідно з яким мінімальна зарплата зросте до 8647 грн на місяць, мінімальна пенсія – до 2595 грн, а прожитковий мінімум становитиме 3209 грн. Водночас у документі закладено інфляцію на рівні близько 9-10% і курс долара 45,6 грн/$, що означає: зростання цін частково “з’їсть” підвищення доходів українців.
Про це йдеться в ухваленому урядом Проєкті держбюджету на 2026 рік, який уже подали до парламенту, пише OBOZ.UA.
Документ визначає ключові економічні орієнтири наступного року – від інфляції та курсу гривні до розмірів зарплат і пенсій.
Прожитковий мінімум
З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для однієї особи на місяць складе 3209 грн. В уряді уточнюють і показники для різних груп населення:
- діти до 6 років – 2817 грн;
- діти 6-18 років – 3512 грн;
- працездатні особи – 3328 грн;
- люди, які втратили працездатність, – 2595 грн.
Хоча формальне зростання передбачене, воно залишається значно нижчим за очікуваний рівень інфляції та реальну вартість життя. Також уряд пропонує підвищення мінімальної зарплати:
- 8647 грн на місяць;
- 52 грн за годину.
Для порівняння: у 2025 році мінімалка становила 8000 грн. Тобто зростання складе лише близько 8%, що може не покривати прогнозоване підвищення цін.
Середні зарплати
У сфері освіти та медицини передбачені суттєві зміни. Зарплати педагогів зростуть на 50% протягом року. Зокрема, +30% з 1 січня та ще +20% з 1 вересня 2026 року. Зазначається, що це стане можливим завдяки збільшенню фінансування освіти до 265,4 млрд грн.
Лікарям також піднімуть зарплати. Працівникам первинної та екстреної допомоги планують підвищити базову зарплату до 35 тис. грн. Додаткові кошти передбачені й для медиків у прифронтових регіонах. Такі кроки уряд пояснює необхідністю утримати фахівців у критично важливих галузях.
Пенсії
Мінімальна пенсія напряму залежить від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. У 2026 році вона складе 2595 грн, це підвищення лише на 234 грн порівняно з попереднім роком.
Водночас у документі не зазначено окремих масштабних змін у пенсійній системі, окрім стандартної індексації. Так, більшість пенсіонерів фактично отримають незначне збільшення виплат.
Ціни та курс гривні
У бюджеті закладено прогнозний середньорічний курс на рівні 45,6 грн/$. Також уряд визначив очікувану інфляцію, 9,9% (грудень до грудня) та у середньому за рік – 10,4%. Це означає, що, навіть попри підвищення зарплат і пенсій, купівельна спроможність громадян може залишитися майже на тому самому рівні через зростання вартості товарів і послуг.
Видатки на національну безпеку та оборону в урядовому проєкті державного бюджету на 2026 рік становлять 2,8 трлн грн за загального обсягу видатків 4,8 трлн грн.
Порівняно з держбюджетом-2025 оборонні видатки збільшено на 6,5% і вперше передбачено так званий оборонний резерв у 200 млрд грн. Про це у Facebook повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
«Це нова бюджетна програма Мінфіну, яку уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою», — пояснила вона.
Підласа уточнила, що у складі оборонних видатків передбачено 44,8 млрд грн на виробництво зброї та боєприпасів в Україні та 37,6 млрд грн — на виробництво дронів.
За її словами, серед невійськових видатків найбільші традиційно: обслуговування держборгу — 513,1 млрд грн (+17,7% до 2025 року), соціальний захист — 467 млрд грн (+10,6%), освіта — 265,4 млрд грн (+29,5%), медицина — 258 млрд грн (+17,4%) та підтримка спроможності місцевих бюджетів (додаткова дотація постраждалим громадам, базова дотація, компенсація різниці в тарифах) — 84,6 млрд грн (+36,3%).
Як зазначила голова бюджетного комітету, покривати видатки планують завдяки власним доходам — 2,85 трлн грн, що на 18,8% більше за доходи держбюджету-2025, а також ОВДП — 419,6 млрд грн і міжнародній допомозі (кредити та гранти) — $45,5 млрд.
Підласа додала, що передбачається збільшення надходжень від Нацбанку на 61,8 млрд грн — до рекордних 146 млрд грн, а також отримання 9,3 млрд грн експортного мита на насіння ріпаку та соєвих бобів, які будуть спрямовані на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників.
«Також, напевно, вперше в бюджет чітко закладено доходи від „детінізації“ — 60 млрд грн від перевищення сукупних доходів митниці (є частиною „оборонного резерву“» та виділено в окремий осередок за спецфондом)”, — зазначила голова комітету.
Як зазначив у Telegram перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, також передбачено надходження наступного року 14 млрд грн податків з доходів від цифрових платформ і 8,5 млрд грн акцизу на солодку воду, а ще 26 млрд грн — від «удосконалення роботи зі стягнення податкового боргу».
