ТАКА ДУМКА
Продовжую стверджувати: в нашій області, як і в країні в цілому, десятиліттями процвітає беззаконня у володінні і користуванні землями держлісфонду. І з боку національних природних парків, і з боку держлісгоспів, а тепер їх ніби правонаступника — столичного галузевого монополіста «Ліси України». З нього реформатори вже зняли статус державного підприємства і ведуть до акціонування. Як вели пошту, залізницю й нафтогаз.
Держаудитслужба у нещодавній своїй фронтальній перевірці діяльності згаданої лісової компанії виявили на території України велику кількість лісових угідь, не сформованих в об’єкт речового права за вимогами Земельного і Лісового кодексів.
В нашій найменшій області, за офіційною інформацією з будинку з левами, таких земель близько 80 тис га.
Це земельне беззаконня культивують і усіляко оберігають (з поки не дуже зрозумілих причин) Чернівецька ОДА/ОВА разом з лісовою компанією «Ліси України» під кришуванням (саме це слово) Чернівецької обласної прокуратури і Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.
– Ми тут причому? — дивується Світлана Кравецька, незмінна (як і саме це беззаконня) заступниця начальника регіонального представництва Державної служби України з питань, геодезії, картографії і кадастру, яка є, на хвилинку, центральним органом виконавчої влади на рівні уряду. — У нас відсутні функції контролю. Ми не можемо навіть вимагати, не кажучи притягати до відповідальності лісівників за те, що вони досі не сформували всі земельні ділянки і не зареєстрували їх в Державному земельному кадастрі.
– Світлано Степанівно, а є така норма закону, яка дозволяє лісогосподарським підприємствам не формувати і не заносити в Держгеокадастр земельні ділянки, на яких вони ведуть підприємницьку діяльність?
– Немає такої норми. Немає такого закону. Вони зобов’язані зареєструвати їх в ДЗК. Інакше лісогосподарські підприємства, а в наші області це зараз одне підприємство «Ліси України», порушують зокрема Закон «Про Державний земельний кадастр».
– Яким чином можна виправити ситуацію?
– Ми працюємо з лісівниками тільки умовлянням. Пишемо їм листи, рекомендуємо завершити роботу з оформлення і реєстрації земельних ділянок. Інших важелів у нас немає. Вони у відповідь розказують, що їм бракує грошей на виготовлення земельної документації і взагалі у них, мовляв, свої нормативні документи — оті матеріали лісовпорядкування. Змусити їх виконувати вимоги закону можна тільки через суд.
– Щось не пригадую таких судових позовів. Хто може бути позивачем?
– Ми не можемо. Це поза нашими повноваженнями. Бути суб’єктом позивання може прокуратура, — пояснює пані Кравецька.
Прокуратура справді може. Навіть зобов’язана. Але, з усього видно, не хоче і не збирається захищати закон. Якраз навпаки — захищає тих, хто творить земельне беззаконня і вносить хаос в Державний земельний кадастр — єдину державну геоінформаційну систему відомостей про земельний фонд держави (в наступній статті я розкажу просто унікальну історію про 20-річну судову бійку між ОВА і міською радою за 10 соток в межах обласного центру (!) за матеріалами лісовпорядкування).
Хоча закон зобов’язує кожного землевласника і землекористувача занести в ДЗК інформацію про межі земельних ділянок з прив’язкою до державної системи координат, документально визначити їх цільове призначення і присвоїти кожній ділянці кадастровий номер.
Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об’єкти обов’язкове. Лісогосподарські підприємства — зовсім не виняток. Найперше в інтересах держави змусити їх виконати вимоги законів сформувати земельні ділянки і покласти край численним конфліктам за землю з громадами і приватними землевласниками.
Врешті, порядок з землею — це наповнення бюджетів і перша умова інвестиційної привабливості області і конкретних громад. А з цим у нас якраз проблеми, на чому наголошував начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко на нещодавній виїзній нараді з громадами у Хотині.
Ніякі найпотужніші менеджери із залучення закордонних інвестицій не допоможуть, якщо на визначену органом місцевого самоврядування під інвестпроект ділянку заявиться керівник Подільського лісового офісу Василь Гончар зі своїми лісовими планшетами чи керівник столичного «Ліси України» Ігор Зубович і разом з прокурорами змусять інвестора піти геть. А таких випадків не бракує.
Щоб розібратися в ситуації для її об’єктивного висвітлення, направила минулого тижня інформаційний запит в Чернівецьку ОВА як до власника державного лісового ресурсу з проханням пояснити, яка норма закону дозволяє залучати в підприємницьку діяльність ДП «Ліси України» лісові масиви області, несформовані в земельні ділянки, інформація про які не занесена в Державний земельний кадастр? А також на підставі якого документа і на підставі якого закону відбувся/відбувається перехід права користування несформованими земельними ділянками, які не мають статусу об’єкта речових прав, від реформованих держлісгоспів до ДП «Ліси України» за правонаступництвом?
Світлана Кравецька підтвердить, що питання не пусті.
Аж раптом з ОВА за підписом полковника Поливача, який є заступником генерала Осипенка, приходить вражаюча відповідь: «Чернівецька обласна державна адміністрація не уповноважена надавати тлумачення норм законодавства» (див. прикріплений файл).
Пане Поливач! Яке тлумачення? Ці норми адміністрація (особливо команда суцільних юристів, а не банкірів та істориків) повинна неухильно виконувати, а не тлумачити. Отже знати їх дію і практичне застосування.
І до чого тут згадка давніх рішень Чернівецької облради (з елементами беззаконня, до речі) щодо колишніх колгоспних лісів?
Про норму Лісового кодексу щодо відтермінування лісгоспам державної реєстрації права землекористування я взагалі не питала, оскільки інформзапит стосувався проблеми формування земельних ділянок лісфонду і їх реєстрації в ДЗК, що є для ОВА і лісгоспів обов’язковим за усіма законами країни, навіть за процитованим у відповіді п. 5 прикінцевих положень ЛКУ.
Зрозуміло, що далі писати інформаційні запити в ОВА немає сенсу. Хоча актуальних питань — безліч. Тому є пропозиція до колег-газетярів. А давайте за прикладом телевізійників тепер організуємо свою зустріч з начальником адміністрації, коефіцієнт корисної дії з якої для області точно буде не нижчим, аніж з трьох однакових, але ексклюзивних телесюжетів.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Власкор видання “Дзеркало тижня” на Буковині
Публікація у Фейсбук (с)
