За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ілюстрація. Суспільне Чернівці
Упродовж 2024 року в Чернівцях з'явилося більше засобів заспокоєння дорожнього руху, також у центрі міста оновили сквер, а приватні перевізники почали встановлювати валідатори. Як і для інших міст України, для Чернівців актуальним є питання доступності — його врахували зокрема при проєктуванні вулиці Заньковецької та ремонті скверу на вулиці Бандери.
У матеріалі про зміни у міському середовищі Чернівців Суспільне розповідає про те, як ці зміни впливають на місто та містян, а також — які тенденції спостерігають у розвитку інших міст країни.
Ще більше антикишень
Перша помітна антикишеня у Чернівцях з'явилася на вулиці Банковій восени 2023 року, а цього року антикишені створили вже і на Героїв Майдану та Лесі Українки.
Антикишені фізично унеможливлюють паркування на місці пішохідних переходів, каже старший інспектор департаменту інфраструктури та благоустрою міськради Богдан Старик. Також антикишені покращую видимість для водіїв, тому зменшиться ризик того, що пішохід з'явиться раптово з-за машини.
"Коли говорять про те, що ми забираємо паркувальні місця, то це знову ж таки не так, тому що паркування в зоні перехрестя і пішохідних переходів в межах 10 метрів є забороненим".
Фото: Чернівецька міська рада Тому ми просто інфраструктурними рішеннями запобігаємо порушенню правил дорожнього руху, тим самим зменшуємо кількість роботи і для інспекторів з паркування, і для патрульної поліції. Богдан Старикстарший інспектор департаменту інфраструктури та благоустрою
За його словами, у місті і надалі будуть організовувати антикишені для заспокоєння дорожнього руху на тих вулицях, де це буде потрібно.
Антикишеня на вулиці Героїв Майдану. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
Одна із найбільших антикишень у місті з'явилася після капітального ремонту тротуару на вулиці Степана Бандери. Раніше на цій ділянці застосовували метод тактичного урбанізму — встановили антипаркувальні стовпці.
"Ми зрозуміли, що це було правильним рішенням — там пришвидшився рух авто, оскільки скоротилася довжина пішохідного переходу. Тепер пішоходи менше часу стоять на проїжджій частині, відповідно автомобілям треба менше часу, щоб пропускати пішоходів на дорозі. Так спрощується проїзд цим перехрестям, а пішоходам простіше переходити дорогу."
Оновлений тротуар із антикишенею на розі вулиць Університетської та Бандери. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
Валідатори у приватних автобусах
Цього року у транспорті приватних перевізників почали з'являтися валідатори. Поки що пристрої у своїх автобусах встановили двоє перевізників — "Багіра" та "Діліжанс". Валідатори не встановили у автобусах на маршрутах №3, 4, 13, 14, 16, 20, 21, 25, 26,27,30, 31, 32, 33, 35, 35-А, 36, 37, 41, 43, хоч мали зробити це до кінця року. Це сталося, бо з компанією, котра мала забезпечити перевізників валідаторами, розірвали договір через порушені терміни.
Модель валідатора, який планують встановити на автобусних маршрутах. Пресцентр IQ Ticket
Валідатори вигідні місту через можливість реального обліку пасажиропотоку, каже Богдан Старик. Це потрібно для аналізу даних та оптимізації мережі громадського транспорту.
"Згодом, коли валідатори вже будуть у всіх приватних перевізників і міського комунального перевізника, місто буде простіше відстежувати пасажиропотік. Буде зрозуміліше, коли є більший наплив людей, звідки люди більше їдуть і куди", — каже Старик.
За його словами, валідатори у приватному транспорті є не у багатьох містах України.
"Умовно у Києві, який мав би бути дороговказом для всіх українських міст, на жаль в приватних перевізників досі не працюють валідатори. Але, мабуть, це добре, що Чернівці в деяких питаннях можуть бути (і насправді є) попереду, в тому числі і Києва", — каже Старик.
"Берлінська подушка"
Цього року для заспокоєння руху встановили так звані "берлінські подушки" на вулиці Учительській у мікрорайоні "Садгора" поблизу школи. "Берлінська подушка" за своїми функціями подібна до "лежачих поліцейських" — подушка змушує водіїв скинути швидкість на певній ділянці. Водії легковиків виїжджають на підвищення одним боком.
"Спершу була, мабуть, якась пересторога стосовно використання "берлінських подушок", тому що вони мають вигляд, як щось нове та інноваційне. Однак цей засіб вже не перший рік є в нашій нормативній документації. Порівнювати "берлінську подушку" із "лежачим поліцейським" я б не став, тому що такого засобу заспокоєння руху як "лежачий поліцейський" (маю на увазі за формою, за своїми технічними характеристиками) в українській нормативній документації більше немає".
“Берлінські подушки” на вулиці Учительській у Садгорі. Фото: Telegram/NE:Urban
Коли є звернення громадян про необхідність заспокоїти, сповільнити рух транспорту на певній ділянці вулиці, вже не розглядатимуть варіант встановлення "лежачого поліцейського", каже Богдан Старик. Надалі у місті використовуватимуть саме "берлінські подушки". Міська комісія з безпеки дорожнього руху вже прийняла рішення облаштувати такі конструкції на кількох локаціях, це зроблять, коли "подушки" закуплять.
Поблизу школи у Садгорі завдяки "берлінським подушкам" вдалося зробити пішохідний перехід більш безпечним, хоч на цій ділянці і немає тротуарів. Богдан Старик каже, що там також нанесли розмітку, а також облаштували освітлення пішохідного переходу — контрастне освітлення привертає увагу водія до пішохода, який має намір перейти дорогу.
Ще більше публічних просторів
На вулиці Бандери завершують ремонт скверу біля пам'ятника Міхая Емінеску. Сквер відремонтували за гроші меценатів — це підприємці, заклади яких розташовані неподалік.
Сквер на вулиці Бандери. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
"Після ремонту тут немає різних рівнів з якимись поребриками, сходинками незрозумілими напрямками. Раніше лунки навколо дерев були вищі, ніж мощення. Через це після опадів вся дощова вода збиралася на мощенні у зв'язку з особливостями рельєфу. Тепер принаймні частина дощової води після дощів зможе стікати у зелені зони, а не відстоюватися на тротуарі", — говорить Богдан Старик.
Сквер на вулиці Бандери. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
За словами Старика, тепер до скверу є доступний вхід, його ширина збільшилася у понад двічі. Зараз очікують на вуличні меблі для скверу, тут розмістять лавиці, смітники та велопарковки. Також у сквері облаштують додаткове освітлення, зокрема для підсвітки пам'ятника Емінеску.
Ремонт вулиці Заньковецької
Цього року розпочали капітальний ремонт вулиці Марії Заньковецької, щоб зробити її пішохідною. Спершу ремонт вулиці мали завершити до 1 вересня, втім терміни продовжили до 20 грудня. Пізніше з підрядником уклали додаткову угоду на завершення ремонту до 1 серпня 2025 року, оскільки у компанії-підрядника бракує працівників.
Вулицю ремонтують із серпня, тоді зняли старе мощення та почали заміну мереж.
Вулиця Заньковецької. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
Після ремонту вулиця матиме один рівень мощення — не буде поділу на проїжджу частину та тротуар, як це є, наприклад, на пішохідній вулиці Кобилянської. Нормативні відстані від будівель залишаться для проїзду спецтехніки, машин пожежної чи швидкої допомоги.
Також з'явиться прямий перехід від кінотеатру "Чернівці" в бік вулиці Університетської.
"Цього переходу зараз дуже не вистачає — люди ходять двома-трьома переходами через Заньковецької і через Конституційну, аж потім можуть рухатися далі. А тут з'явиться прямий перехід. Ба більше, він буде підвищеним, отже пішоходам не треба буде опускатися до рівня проїзної частини. Тим самим місто демонструє свою особливу увагу до маломобільних груп населення і безпеки дорожнього руху, на що використання таких методів і спрямовувано", — каже Богдан Старик.
Вулиця Заньковецької під час ремонту, грудень 2024 року. Фото: Софія Миколайчук / Суспільне Чернівці
За словами Старика, на вулиці застосували нові підходи до проєктування. Також всі комунікації та дроти заховають під землю, а для вулиці зроблять нове освітлення та підсвітку для будівель. Раніше тут не було озеленення, але після ремонту на вулиці висадять дерева та багаторічні рослини.
Пішоходизація вулиці Заньковецької розвантажить вулицю Кобилянської.
"Я переконаний що це внесе нове життя площі Філармонії. Її не можна назвати забутою на карті міста. Звичайно, там також є люди, які прогулюються, проводяться різні заходи. Але я певен, що після закінчення ремонту вулиці Марії Заньковецької, що і вулиця, і площа Філармонії отримають якесь нове дихання і по-новому наповняться людьми".
Візуалізація вигляду вулиці після ремонту. Чернівецька міська рада
Доступність, безпека та енергоефективність
Найвищим пріоритетом для українських міст, особливо на сході та центрі країни, є безпека, каже проєктна менеджерка урбаністичної коаліції "Ro3kvit" Еліна Полянська. У центрі та на сході країни зростає запит на мультифункціональні укриття. Якщо на початку повномасштабної війни в укриттях люди ховалися тимчасово, то тепер в укриттях облаштовують школи. Також прикладом є "Незламний хаб" у Запоріжжі, де можуть проводити навчання та організовувати заходи.
Facebook Мені здається, що це тенденція на розумінні безпеки і адаптацію, включенні безпеки у повсякденні процеси в місті. Що це не окрема якась функція, а, на жаль, наша реальність. Еліна Полянськапроєктна менеджерка урбаністичної коаліції “Ro3kvit”
За словами Еліни Полянської, також зростає запит і на доступність, аби міста могли включати різні категорії людей. Йдеться не лише про людей з інвалідністю та забезпечення фізичного доступу до громадських та адміністративних будівель чи житла.
Для тилових міст, які прийняли вимушених переселенців, актуальною є також інформативна доступність, яка полягає у зрозумілості міста, наприклад, у зрозумілій навігації. Також йдеться про можливість отримати інформацію про те, де і як отримати необхідні послуги, наприклад у ЦНАПах, а також скористатися усіма послугами міста повноцінно. Адже для людей, які опинилися у новому місті, це місто не може бути таким же доступним, як для містян.
"Є велика частка потреб про це відчуття дому і власних об'єднань. Мабуть, найяскравіший приклад — це центри "ЯМаріуполь", які відкрили по всій Україні. У місцевих завжди є родина, друзі, спілкування, то у вимушених переселенців є запит на такі публічні громадські простори, і цей запит більший, ніж у місцевих. Адже люди мають збиратися, говорити, в них є спільні виклики і загальні питання, які треба вирішувати. Тому це про доступність інформативного міста, також про об'єднання, про доступність права цього зібрання", — розповідає Еліна Полянська.
У сфері екології для України є актуальним питання будівельного сміття, адже через повномасштабну війну є багато руйнацій. Наприклад, у Кривому Розі зараз розробляють стратегію погодження з відходами — що взагалі з ними робити, переробляти чи ні, які з них переробляти, на що та яким чином.
"Якісь матеріали можна повторно використовувати, якісь не можна. І от нещодавно запустили платформу повторного використання будівельних матеріалів. Це типу як OLX, тільки для будівельних матеріалів. І такі ініціативи започатковуються в Україні, але кількість гравців цього ринку поки недостатня", — каже Еліна Полянська.
Також в українських міст є запит на підвищення енергоефективності, зокрема у громадах цікавляться, як викорстовувати ресурси більш ефективно. Такі ініціативи підтримує також і ЄС. Зокрема у коаліції "Ro3kvit" є проєкт з розробки енергоефективних стратегій для 12 міст, серед них і Чернівці.
Враховуючи курс України на євроінтеграцію, потрібно готуватися до адаптації певних політик України до політик ЄС, каже Еліна Полянська. Зокрема, це і про Європейський зелений курс, мета якого зробити Європу кліматично нейтральною до 2050 року. Попри це зараз для України питання безпеки є більш пріоритетним.
Еліна Полянська каже, що зараз зріс запит на фахівців у сфері урбаністики, особливо у питаннях відбудови, але і містяни мають долучатися до змін у місті.
"Містянам потрібно цікавитися своїм містом, розуміти, як воно працює. І насправді немає такого, що є вузьке коло спеціалістів, і нехай вони вирішують, які у моєму місті будуть вулиці, чи як будуть ставитись до культурної спадщини, чи до інших безпекових питань. На мою думку, ми всі відповідальні за це".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
