Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко в інтерв’ю Radio NV оцінив перспективи переговорів України, США та Росії, пояснив, навіщо Володимир Путін демонстративно поїхав на Курильські острови, а також попередив про можливе подальше погіршення відносин України та Польщі.
На думку Денисенка, нинішній переговорний формат Україна — Росія — США фактично опинився у глухому куті. Він вважає, що найближчим часом сторони навряд чи зможуть досягти домовленостей щодо припинення війни, замороження бойових дій, енергетичного терору чи морської блокади.
«Станом на зараз, той формат, в якому ми зараз маємо переговори, це формат Україна-Росія-США, він знаходиться в абсолютно глухому куті», — заявив аналітик. За його оцінкою, реальний результат у цьому форматі наразі можливий фактично лише щодо обміну полоненими.
Денисенко пояснює ситуацію тим, що США, на його думку, поки не мають достатніх важелів, щоб змусити Володимира Путіна зупинити війну. Водночас російський президент не демонструє готовності відмовлятися від продовження бойових дій. Україна ж, за словами експерта, наразі не має можливості завдати удару, який змусив би Кремль сісти за стіл переговорів на вигідніших для Києва умовах.
Росія не відмовилася від планів щодо України та Молдови
Коментуючи інформацію про російські плани щодо НАТО, ЄС та Молдови, Денисенко зазначив, що наміри Кремля щодо розширення свого впливу відомі давно.
Він наголосив, що однією з цілей російського вторгнення у 2022 році, на його думку, було не лише створення сухопутного коридору до Криму, а й вихід у напрямку Придністров’я. Водночас перспективу найближчого розвалу НАТО чи Європейського Союзу експерт вважає малоймовірною.
На його думку, Європа при цьому залишається розділеною у сприйнятті російської загрози: частина країн уже готується до потенційного протистояння, тоді як інші продовжують недооцінювати ризики. Серед держав, які, за оцінкою Денисенка, чіткіше усвідомлюють загрозу, він назвав країни Північної Європи, Нідерланди, Німеччину та Францію.
Чорне море: експерт не бачить швидкого перемир’я
Окремо Денисенко висловився про пропозиції щодо перемир’я на Чорному морі. За його словами, Росія вже відкинула відповідні пропозиції, а ймовірність того, що Путін погодиться на морське перемир’я найближчим часом, залишається невисокою.
Експерт вважає ситуацію особливо небезпечною для української економіки. Він звернув увагу на проблеми металургійної галузі та заявив, що найближчим часом серйозні труднощі можуть виникнути і в аграріїв.
На думку Денисенка, Кремль готовий миритися з власними економічними втратами заради продовження блокади, оскільки Путін, як він вважає, дедалі більше мислить категоріями війни, а не економічної доцільності.
Навіщо Путін поїхав на Курили
Візит Володимира Путіна на спірні з Японією Курильські острови Денисенко розглядає передусім як сигнал Китаю.
Він звертає увагу, що Японія сьогодні є одним із ключових геополітичних суперників Китаю. Тому демонстративний візит Путіна на Курили, за його оцінкою, мав показати Пекіну готовність Москви підтримувати Китай у протистоянні з Токіо.
Денисенко пов’язує це і з майбутніми контактами Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Росії, за його словами, важливо, щоб Китай не змінив свою нинішню позицію щодо війни та продовжував підтримувати Москву.
«Візит на Курили — це був один із дуже важливих посилів. Це посил саме в Пекін», — наголосив він.
Водночас експерт вважає, що Росія не має достатніх можливостей для серйозного загострення конфлікту з Японією. Він прогнозує нові японські санкції проти РФ, однак не очікує від них вирішального впливу.
Україна має обережно балансувати між Японією та Китаєм
Денисенко закликає Київ бути прагматичним у питаннях, пов’язаних із японсько-китайським протистоянням.
Він застерігає, що надто активна підтримка Японії може негативно вплинути на відносини України з Китаєм.
«Якщо ми зараз активно підтримаємо Японію, ми налаштуємо різко проти себе Китай. І для Китаю Японія — це абсолютно червона лінія сьогодні», — пояснив експерт.
Тому, на його думку, українські заяви мають бути максимально прагматичними та враховувати головну мету — пошук можливості перейти до ширшого переговорного формату, оскільки нинішній трикутник Україна — США — Росія, за його оцінкою, не працює.
«Пік» проблем у відносинах із Польщею ще попереду
Окремо Денисенко попередив про можливе подальше загострення українсько-польських відносин.
За його словами, найгірший період ще не настав, оскільки наступного року в Польщі відбудуться вибори, а українська тема може стати одним із ключових елементів політичної боротьби.
«На жаль, на сьогоднішній момент ми не пройшли пік наших негативних стосунків із поляками», — заявив Денисенко.
Він прогнозує, що політичні спекуляції навколо України в Польщі можуть посилитися, і порівнює майбутню ситуацію з антиукраїнською риторикою Віктора Орбана в Угорщині, заявляючи, що польський випадок може бути значно масштабнішим.
Водночас аналітик зазначає, що суспільні настрої в Польщі вже суттєво змінилися. За його словами, понад половина польського суспільства нині негативно налаштована щодо українців.
Вирішення цієї проблеми, на його думку, не матиме швидкого дипломатичного рецепта. Україні доведеться діяти стримано, уникати різких кроків і поступово відновлювати довіру.
«Єдине — це витримку, час і тримати весь час холодну голову», — сказав Денисенко.
