За інформацією: Суспільне Чернівці.
Олександр — військовослужбовець, якому вживили титанові імпланти у кістки обох ніг. Суспільне Чернівці
Два роки тому чоловік втратив ноги внаслідок скиду з дрона. Однак на звичайних — гільзових — протезах ходити не міг. За словами Олександра, через особливості кукс під час ходьби доводилося додатково використовувати милиці.
«Щоб підняти одну ногу, треба, щоб одна була вище, а друга — нижче, і тоді можна переступити. Коліно згинається, але наступити нормально не виходить. Доводиться ще й на палки опиратися, щоб переступити», — розповідає військовий.
На остеоінтеграцію він погодився, сподіваючись, що після неї зможе пересуватися краще. Він — один із трьох пацієнтів, яких чернівецькі лікарі вперше прооперували самостійно методом остеоінтеграції.
До нього операцію провели військовослужбовцю 115-ї механізованої бригади Василю. Він втратив ногу через міну.
«Той протез, що в мене був, мене не слухав і постійно спадав. Кукса коротка», — розповідає Василь.
Василь — військовослужбовець, який втратив ногу через міну. Суспільне Чернівці
За його словами, він намагався користуватися різними протезами, але жоден не підійшов.
«Протезистка сказала, що на тому протезі буду літати. А вийшло зовсім не так. Три протези робили, а результату — нуль», — каже військовий.
Через високу ампутацію ноги Микола також не міг довго користуватися куксоприймачем. Каже, саме це стало для нього вирішальним аргументом на користь остеоінтеграції.
«Через коротку куксу в спеку я міг пройти метрів сто. Все потіло, всередині накопичувалася вода, і я просто випадав із протеза. До того ж він натирав, з’являлися пухирі», — розповідає Микола.
Микола — військовослужбовець, який через коротку куксу не міг повноцінно користуватися звичайним протезом. Суспільне Чернівці
Імплант, у який вростає кістка: як працює остеоінтеграція
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Остеоінтеграцію рекомендують пацієнтам із короткими куксами стегна, яким не підходять гільзові протези через біль, виразки чи рубці, розповідає завідувач відділення травматології Чернівецької лікарні швидкої допомоги Дмитро Яким’юк.
За його словами, методика відносно нова у світі. Наразі за нею прооперували невелику кількість людей, однак результати у таких пацієнтів переважно позитивні.
«Імплант виготовляється із титану. На нього наносять спеціальне покриття, яке створює умови для того, щоб кістка вростала в імплант», — пояснює лікар.
За словами Дмитра Яким’юка, одна з переваг методу — зміна біомеханіки навантаження на кінцівку. При звичайному протезуванні навантаження передається на м’які тканини через гільзу, тоді як при остеоінтеграції протез фіксується безпосередньо до кістки.
Після того, як імплант вростає в кістку, до нього можна кріпити протез.
За операцією у Чернівцях наглядав німецький фахівець з остеоінтегративного протезування та представники виробника імплантів. Вони привезли спеціальне обладнання для сканування кінцівок, аби індивідуально підібрати розмір імпланта для кожного пацієнта.
Операція з остеоінтеграції у Чернівцях. Суспільне Чернівці
«Нове місце, за яким потрібно постійно доглядати»: чому метод підходить не всім
Водночас таке протезування підходить не всім, каже ортопед-травматолог Богдан Аксенин. Серед можливих протипоказань — проблеми зі шкірою або інші проблеми зі здоров’ям.
Важливою є також психологічна готовність пацієнта. Оскільки імплант зростається з кісткою, він потребує постійного догляду та гігієни. Одним із ризиків є інфекційні ускладнення.
«Потрібно розуміти, що це нове місце, за яким потрібно доглядати — так само, як за зубами чи будь-якою іншою ділянкою тіла. Але воно ще більш тендітне», — каже Аксенин.
Чернівецькі лікарі використовують одноетапну технологію остеоінтеграції. За словами Богдана Аксенина, вона передбачає два варіанти подальшої реабілітації — швидкий та подовжений.
Коли саме пацієнт зможе стати на протез, залежить від загоєння рани та його загального стану.
«Це може бути два тижні або півтора місяця», — розповідає лікар.
Для Богдана Аксенина ці операції також стали першими, які він провів самостійно. Досвід роботи з методом лікар здобував під час стажування за кордоном.
За його словами, до операцій медики готувалися тривалий час, адже розуміли відповідальність перед пацієнтами.
«Ми дуже довго готувалися до цих операцій, і очікування досить великі. Але разом із цим я розумію, що відповідальність величезна, тому що люди очікують найкращого результату», — каже лікар.
Як держава планує розвивати остеоінтеграцію в Україні
Одна операція з остеоінтеграції, яку провели чернівецькі лікарі, коштувала 17 тисяч євро. Перші три втручання оплатив благодійний фонд — гроші на них збирали переважно у США.
Надалі такий метод у лікарні планують розвивати за державні кошти. 7 вересня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка запускає дворічний експериментальний проєкт — такі операцій будуть оплачувати з держбюджету, йдеться на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Програма розрахована на людей із короткими або деформованими куксами стегна чи плеча, яким не підходять звичайні протези через постійний біль, рубці, дерматити чи виразки.
Водночас отримати таке протезування зможуть не всі пацієнти. Перед участю в проєкті вони мають пройти кілька етапів відбору та перевірки.
Спочатку пацієнт повинен отримати висновки двох протезних підприємств про можливість використання звичайного, неінвазивного протезування. Якщо такий метод не підходить, рішення про проведення остеоінтеграції ухвалюватиме комісія медзакладу з урахуванням показань і протипоказань. Після цього кандидатуру має погодити МОЗ.
Перед операцією пацієнту також повинні пояснити, як проходитиме лікування, які можливі ризики та ускладнення, яких результатів очікувати та які є альтернативи. Після цього він має надати письмову згоду.
У межах проєкту НСЗУ оплачуватиме операцію та стаціонарну реабілітацію, а також доплачуватиме 1,2 мільйона гривень за систему прямої фіксації протеза до кістки. Зовнішній протез, його підбір, виготовлення, встановлення та подальше обслуговування фінансуватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Після виписки пацієнти проходитимуть контрольні огляди через шість тижнів, три, шість і 12 місяців. Лікарі оцінюватимуть їхні функціональні можливості, якість життя та психічний стан. Через рік також проводитимуть денситометрію — дослідження щільності кісткової тканини.
Читати ще
Читати ще
“Керую кріслом колісним як FPV”: військовий на реабілітації про доступність Чернівців
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
