За інформацією: Суспільне Чернівці.
Боєць 107 бригади тероборони Валентин Симовинюк. Суспільне Чернівці
Посилку від мами доставили дроном
Боєкомплект скидали регулярно з дронів, але потреби в цьому майже не було — використовували трофейну зброю, яку росіяни приносили із собою.
"У мене в окопі назбиралося понад 150 заряджених магазинів і майже сотня гранат".
Їжу також мали: побратими на пункті постійної дислокації смажили та коптили мʼясо, вакуумували його й відправляли дроном. Валентину "вампіром" доставили також посилку від мами з Вижниці, яка відправила її на батальйон.
"Схуд я сильно, але від нервів, страху та постійного адреналіну. Їсти там особливо не хотілося — важливішою була вода".
Води постійно бракувало: пластикові пляшки під час скидів тріскали і з шести пляшок могло лишитися три–чотири літри. Доводилось економити.
Боєць Валентин Симовинюк на позиції. Фото надав Валентин
Останній день
Щоб вийти з позиції, треба чекати доброї погоди. Валентин каже, що добра погода на фронті — це погана погода для цивільних. Чекали дощу, щоб не було дронів.
"Пацани, п’ять хвилин одягтися — і погнали".
Виходили втрьох. Перша задача — перебігти поле. До найближчої позиції — 1200 метрів. Коли дісталися, чекали наступної команди — вона надійшла через тиждень. Залишалося перейти ще одне поле — 600 метрів. Йшли вночі в дощ, але через погану видимість зайшли до росіян. Один з побратимів Валентина там загинув.
Через деякий час вони вже вдвох продовжили рух на відстані близько 20 метрів і майже одночасно наступили на міни, отримавши однакові поранення — посікло ноги та ліві руки.
Валентин каже, що більше не міг іти чи повзти, сил вистачило лише на п’ять метрів. Тоді він послабив турнікет, щоб стекти кров’ю – розумів, що інакше, коли буде краща видимість, росіяни побачать його через дрон і скинуть гранату.
"Мені десь 20 секунд треба було протримати відкручений турнікет, щоб я витік просто. І протримав я так кілька секунд, а потім сам собі кричу: “Самурай, с*ка, придурок, що ти робиш? Закрути турнікет, може якось виживеш!”.
Боєць знову затягнув турнікет і одразу знепритомнів. Прийшов до тями, коли відчув стук по нозі — це був наземний робот.
"Я подумав: "Опа, це моє таксі додому". А в мене була лише одна робоча ліва рука, а борти на ньому були дуже високі, сил зовсім не було, щоб піднятися. Якось потроху на одній руці я зміг це зробити, впав у салон — і НРК почав їхати далі, до пораненого побратима".
Побратим був поранений значно серйозніше і не зміг піднятися на НРК. Валентин згадує, що дощ ускладнював ситуацію — руки обох були слизькі, а сил обмаль.
Після кількох марних спроб Валентин повідомив у камеру, що не може затягнути його на робота, і НРК поїхало до найближчої позиції. Коли його витягли, цілий побратим повернувся на роботі в поле, щоб забрати пораненого. Так той вижив.
Валентин Симовинюк до служби. Фото надав Валентин
Лікування та плани
Опісля Валентина відвезли в найближчу лікарню, де йому долили кров, а потім перевезли в іншу на операцію.
Наразі Валентин закінчує лікування на Буковині. Каже, що рани на ногах вже затягнулися, але ходити все ще важко. Тому пересувається здебільшого на велосипеді.
"Усі акцентують на тому, скільки часу я там пробув. А я взагалі на це не зважаю. Я пишаюся іншим: скільки ворогів ліквідував, скільки роботи зробив, скільки пацанів врятував. Оце для мене важливо".
У цивільному житті Валентин працював у сфері обслуговування в Буковелі. Мобілізуватися хотів ще на початку вторгнення, втім його відмовляли.
"Мені казали: "Навіщо тобі ця війна?". А я відчував, що це моє. Хотів спробувати і коли спробував, мені сподобалося. Тепер мене звідти не виженуть".
Боєць служить у 93-му батальйоні 107-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Валентин каже, що планує повернутися на фронт і знову виходити на позиції — головне, щоб була належна логістика та можливість відійти на підготовлені позиції.
Читати ще
Читати ще
“Відкладали пенсію на речі, які втратили через війну”: пʼять історій з геріатричного пансіонату в Чернівцях
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
