-
Знищений склад Philip Morris у Києві
Росія дедалі частіше атакує об’єкти, від яких залежить повсякденне життя мільйонів українців. Під ударами опиняються автозаправні станції, склади, сортувальні термінали, розподільчі центри та інша логістична інфраструктура.
Черговим підтвердженням цієї тенденції стала масована російська атака у ніч на 8 липня. У Києві було знищено склад готової продукції компанії «Філіп Морріс Україна».
Таким чином, фактично ворог намагається завдати удару по всьому ланцюгу постачання — від великих складів і перевезення товарів до доставки посилок та заправки автомобілів.
Регулярні російські атаки вже змушують великий український бізнес кардинально змінювати принципи своєї роботи.
У Києві знищено склад Philip Morris
У ніч на 8 липня внаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки було знищено склад готової продукції компанії «Філіп Морріс Україна» у Києві.
За інформацією компанії, постраждалих серед працівників немає. Наразі фахівці оцінюють розмір завданих збитків.
Це вже четвертий удар по об’єктах компанії від початку повномасштабного російського вторгнення.
Зокрема, у ніч на 30 січня 2026 року внаслідок російської ракетної атаки було знищено склад Philip Morris на території фабрики у Харкові.
Тоді, за даними ДСНС Харківщини, пожежа охопила площу понад 5 тисяч квадратних метрів, а будівельні конструкції зазнали значних руйнувань.
Попри втрату складу в Києві, у компанії заявили, що оперативно перебудовують ланцюги постачання.
Завдяки завчасній диверсифікації логістичної мережі перебоїв із постачанням продукції клієнтам не очікується.
У «Філіп Морріс Україна» також запевнили, що компанія продовжить виконувати свої зобов’язання перед державою, партнерами та контрагентами.
Росія системно б’є по українській логістиці
Лише протягом останніх днів російських ударів зазнали одразу кілька об’єктів «Нової пошти».
7 липня було пошкоджено сортувальний термінал компанії у Кривому Розі. За день до цього російська атака пошкодила термінал у Дніпрі, а 5 липня було зруйновано сортувальний центр на Чернігівщині.
3 липня під час атаки дронів на Запоріжжя було пошкоджено відділення компанії. Тоді загинув 50-річний водій компанії-перевізника.
У «Новій пошті» заявили, що за роки повномасштабної війни створили систему, яка дозволяє швидко реагувати на такі удари та переходити на резервні логістичні маршрути.
Компанія запевняє, що доставка посилок продовжується без суттєвих змін. Клієнтам, чиї відправлення були знищені або пошкоджені внаслідок російських атак, обіцяють компенсувати 100% оголошеної вартості посилок.
Під ударами опинилися великі склади
Російські війська атакують не лише поштові термінали.
3 червня ударний дрон влучив у великий розподільчий центр корпорації АТБ у Дніпрі.
Було критично пошкоджено логістичний комплекс площею 37,5 тисячі квадратних метрів, який забезпечував товарами приблизно 300 магазинів у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Компанії довелося терміново перерозподіляти постачання між іншими логістичними центрами.
Серйозних руйнувань зазнав і логістичний центр компанії «Клевер Сторс» у Луцьку. Там було втрачено близько 75% складської інфраструктури, яка використовувалася для забезпечення роботи мереж магазинів «Сімі» та «Сім23».
Бізнес відмовляється від величезних центральних складів
Постійні атаки змушують українські компанії змінювати модель роботи.
Пошкоджений склад після російського обстрілу логістичної інфраструктури України
Раніше великі підприємства намагалися концентрувати товари в одному або кількох великих логістичних центрах. Це дозволяло скорочувати витрати та спрощувати постачання.
Тепер величезний центральний склад може стати легкою мішенню для російського дрона або ракети.
Тому компанії починають створювати мережі менших регіональних хабів, орендувати резервні складські приміщення та заздалегідь готувати альтернативні маршрути перевезень.
Головним завданням для бізнесу стає вже не максимальна економія, а можливість продовжувати роботу навіть після знищення одного з об’єктів.
Росіяни взялися і за українські АЗС
Ще одним напрямком російських атак стала паливна інфраструктура.
З весни 2026 року Росія значно посилила удари по українських автозаправних станціях. За даними ЗМІ та учасників ринку, кількість атак на АЗС може сягати десятків на тиждень.
Під ударами опиняються як великі національні мережі, так і регіональні оператори.
Проблема полягає не лише у знищенні самих заправок. Російські атаки створюють додаткові ризики для водіїв бензовозів, які доставляють пальне, особливо до прифронтових регіонів.
Експерти попереджають: якщо ситуація погіршуватиметься, головною проблемою може стати не відсутність пального в Україні, а можливість безпечно доставити його до споживачів.
Чи загрожує Україні дефіцит пального
Попри масовані атаки на АЗС та логістичну інфраструктуру, експерти наразі не прогнозують загальнонаціональної паливної кризи.
Український ринок пального за роки великої війни став значно більш диверсифікованим. Пальне надходить різними маршрутами, а оператори ринку мають можливість змінювати логістичні ланцюги.
Водночас ситуація може відрізнятися залежно від регіону. Найбільші ризики виникають у прифронтових областях, де доставка пального стає дедалі небезпечнішою.
Росія намагається вдарити по повсякденному життю українців
Системні атаки на склади, поштові термінали, бензовози та АЗС свідчать про те, що Росія намагається створити проблеми для роботи всієї української економіки.
Знищення одного великого логістичного центру може вплинути на постачання сотень магазинів, а удари по паливній інфраструктурі — ускладнити перевезення людей і товарів.
Український бізнес у відповідь змушений дедалі більше децентралізувати свою роботу, створювати резервні хаби, дублювати маршрути та готуватися до можливого знищення окремих об’єктів.
Таким чином, логістика в Україні поступово переходить на фактично воєнну модель роботи, головним принципом якої стає не економія, а здатність продовжувати працювати після чергової російської атаки.
За матеріалами: Фокус, Delo.ua, РБК-Україна.
