За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ветеран Володимир Дичко з Херсонщини. Суспільне Чернівці
Ветеран, гіперлокальний кореспондент Суспільне Чернівці Андрій Романцов. Суспільне Чернівці
Володимир розповідає, що служив у 124-й бригаді на запорізькому напрямку. Після поранення та операції його звільнили з військової служби. Під час лікування виявили, що він на ногах переніс інфаркт.
Коли в його будинок влучив російський Іскандер, з частиною родини переїхав у Чернівці й поступово облаштовує тут життя. Іншій частині родини лише зараз вдалось виїхати з окупації.
Про сплав говорить просто:
«Це така нагода трапилась завдяки добрим людям — попав на цей сплав, ветеранський».
До цього Володимир уже піднімався на Говерлу в межах ветеранської програми. Каже, такі поїздки допомагають переключитися.
«Це перезавантаження. Як ото кришу зриває — гармонія з природою допомагає. І фізично, і морально — такий заряд».
Ветеран Володимир на каяку під час сплаву Дністром. Суспільне Чернівці
У інших човнах — ціла родина
Євген служить у 24-й окремій механізованій бригаді ЗСУ з перших днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року він був у Маріуполі. На Дністер приїхав разом із дружиною Катериною та двома синами. Для них це перший сплав.
У центрі фото — сімʼя Євгена. Суспільне Чернівці
«Ми ніколи не були на сплавах. Бачили, як воно виглядає, але знали, що Дністер більш-менш спокійний. Тому наважились взяти дітей з собою, для цього спорядження купили, дітям рятувальні жилети, які зразу перевертають, не дають обличчям вниз впасти», — розповідає Євген.
Військовий 24 бригади Євген разом з молодшим сином Максимом під час сплаву на каяках. Суспільне Чернівці
Катерина каже, що певне хвилювання було. Але залишати дітей удома не хотіли.
«Коли чоловік служить, то часу з сім’єю так мало, що намагаєшся використати будь-яку мить для того, щоб побути разом».
Наймолодший у родині — Максим. Йому ще немає трьох років. На запитання, чи сподобалося кататися на човнику, соромиться і відповідає коротко: «Сподобалось».
Катерина з сином. Суспільне Чернівці
«Не треба замикатися в собі»
Серед учасників — львівʼянин Ігор Дмитренко. Він воював у складі 103-ї та 125-ї бригад, виконував обов’язки у військовій контррозвідці. У 2023 році демобілізувався за станом здоров’я.
Ветеран Ігор Дмитренко. Суспільне Чернівці
У грудні 2025 року загинув його молодший син Василь. Він був військовослужбовцем 210-го штурмового полку та загинув під Покровськом.
На сплав Ігор приїхав разом із дружиною. Вона медикиня, працює в реанімації та допомагає військовим.
Для Ігоря такі поїздки — не просто відпочинок.
«Для ветерана дуже важливо, бо це є перезагрузка. Люди, які пройшли війну, вони вже трохи інакше усвідомлюють, дивляться на життя по-іншому».
Він говорить, що після війни не варто залишатися наодинці із собою.
«Не треба замикатися в собі, треба завжди шукати вихід, товариства спільні, подорожі, спорт, туризм — будь-що, щоб трохи забутися і відволіктись».
«Свій серед своїх»
Саме можливість бути серед людей зі схожим досвідом волонтерка львівського осередку громадської організації «Ветеранський корпус» Олена називає однією з головних цілей таких заходів.
Волонтерка організації «Ветеранський корпус» Олена. Суспільне Чернівці
«Я з міста Павлоград, працюю в ветеранському корпусі, мій чоловік і син військові, молодший син вчиться у військовому ліцеї. Я прийшла до Ветеранського корпусу як волонтерка, запропонувати свою допомогу, коли дізналася, що у Львові відкрили хаб».
«Ветеранський корпус» створили у 2025 році з ініціативи військовослужбовців та ветеранів 3-го армійського корпусу. Нині, за словами волонтерки Олени, він об’єднує ветеранів незалежно від частин та родів військ.
До заходів долучаються також військовослужбовці, родини загиблих і зниклих безвісти захисників та діти.
«Це про те, щоб ветерани і ветеранки знаходились у середовищі, яке їх розуміє. Це про відновлення, це про соціалізацію, в тому числі родини полеглих Героїв, діти, родини безвісти зниклих. Це масштабна робота з усіма, хто потребує не тільки допомоги — психологічної, юридичної, а й спілкування, свій серед своїх», — розповідає Олена.
У корпусі проводять різні заходи, зокрема, ветеранські пікніки, риболовлю та туристичні поїздки.
Кількість учасників обмежують лише організаційними можливостями. Географія чи конкретний підрозділ, у якому служила людина, значення не мають.
Цього разу за одним маршрутом опинилися люди з різних частин України. Це — ветерани, військовослужбовці, члени сімей ветеранів та загиблих захисників із Чернівецької, Львівської, Полтавської, Вінницької, Хмельницької, Київської, Херсонської областей та Криму.
Захисники та їхні сімʼї сплавляються на Дністрі. Суспільне Чернівці
«Кожен сплав інший»
Цього разу співорганізаторами сплаву стала команда туристичного клубу зі Львова. Його співзасновниця Марта розповідає, що родина займається сплавами понад десять років.
Після початку повномасштабної війни до війська долучився її чоловік, а вона почала проводити безплатні подорожі для ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей.
Співорганізаторка сплаву Марта. Суспільне Чернівці
Люди з різними історіями війни ділилися своїм досвідом не лише під час сплаву, а й під час відпочинку біля річки, за вечерею біля багаття.
Учасники сплаву біля багаття. Суспільне Чернівці
Для Катерини, дружини військовослужбовця Євгена, цінність цієї поїздки саме в цьому — у часі разом та можливості побути серед своїх.
«Так провести гарно час, незабутньо, отримати новий досвід, поспілкуватися в колі своїх — то просто безцінно».
Читати ще
Читати ще
Психолог, виплати чи квитки на літак: з якими запитами звертаються до ветеранського простору на Буковині
Читати ще
Власна квартира за пів року: у Чернівцях 31 ветеранам і сімʼям загиблих та зниклих виділили гроші на житло
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
