Тунель під Дніпром може обійтися у 1,5 млрд євро, а проїзд — понад 500 гривень: що відомо про плани

Будівництво автомобільного тунелю під Дніпром у Києві може коштувати від 1 до 1,5 мільярда євро та тривати від п’яти до десяти років. Водночас, якщо проєкт реалізовуватимуть коштом приватних інвесторів, вартість одного проїзду для автомобілістів може перевищити 500 гривень.

Про це в коментарі виданню «Слово і діло» розповів експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов.

Ідею спорудження тунелю почали активніше обговорювати після російських ракетних атак на київські мости. Передбачається, що підземна переправа могла б бути краще захищеною від обстрілів. Однак експерт сумнівається, що такий проєкт стане ефективним рішенням в умовах війни.

За словами Беспалова, проблема транспортного сполучення між лівим і правим берегами столиці існувала ще до повномасштабного вторгнення. Значна частина киян проживає на лівому березі, тоді як більшість робочих місць зосереджена на правому. Через це в години пік виникають великі затори, а середній час поїздки перевищує 60 хвилин.

Скільки коштуватиме будівництво тунелю

За словами експерта, тунельні споруди приблизно втричі дорожчі за надземні та надводні інженерні конструкції. У 2023–2024 роках німецькі інженери оцінювали вартість відновлення мостів Патона та метро у Києві. За їхніми розрахунками, реставрація цих переправ могла б коштувати від 300 до 500 мільйонів євро.

Враховуючи складність тунельного будівництва, Беспалов припускає, що спорудження нового автомобільного переходу під Дніпром обійдеться приблизно у 1–1,5 мільярда євро. Окремою проблемою залишаються терміни реалізації. За європейським досвідом, будівництво тунелів подібної протяжності зазвичай триває від п’яти до десяти років.

При цьому лише підготовчі роботи, зокрема гідрогеологічні дослідження, розв’язання земельних питань та розроблення проєктної документації, можуть зайняти близько двох років. Експерт наголошує, що будівництво в умовах постійної загрози ракетних атак і ударів безпілотників значно ускладнить реалізацію проєкту. Зокрема, необхідно буде забезпечити захист дорогого будівельного обладнання.

Понад 500 гривень за проїзд: чи зможе тунель окупитися

Одним із можливих варіантів фінансування будівництва називають державно-приватне партнерство або концесію. За такої моделі приватний інвестор вкладає кошти у створення інфраструктури, а згодом повертає інвестиції завдяки платному проїзду.

Однак, за попередніми розрахунками Беспалова та його колег, вартість однієї поїздки тунелем в одному напрямку могла б перевищувати 500 гривень за автомобіль. Експерт зазначає, що готовність водіїв регулярно платити таку суму потребує окремого дослідження. Від кількості автомобілістів, які погодяться користуватися платним тунелем, залежатиме і його здатність розвантажити наявні мости.

Водночас концесійна модель може створювати додаткові ризики для державного бюджету. Якщо фактичний транспортний потік виявиться меншим за прогнозований, а доходи інвестора не відповідатимуть очікуванням, за умовами концесійного договору держава може бути змушена компенсувати частину недоотриманих коштів. Таким чином, фінансове навантаження потенційно може лягти не лише на водіїв, які користуватимуться тунелем, а й на платників податків.

Скільки автомобілів зможе пропускати тунель

Ще одним важливим питанням є пропускна здатність майбутньої підземної переправи. За словами Беспалова, кожен із великих київських мостів може забезпечувати рух приблизно до 100 тисяч транспортних засобів на добу.

Водночас тунель навряд чи матиме по чотири смуги руху в одному напрямку, як деякі столичні мости. Найімовірніше, йтиметься про дві-три смуги, що суттєво обмежить кількість транспорту, який зможе ним користуватися. За оцінкою експерта, для достатнього завантаження тунелю необхідно, щоб через нього щодня проїжджало приблизно 40–50 тисяч автомобілів. Однак за умови високої вартості проїзду залишається відкритим питання, чи буде достатньо водіїв, готових користуватися новою переправою.

Досвід Німеччини: чому тунелі виявилися дорогими навіть після будівництва

Як приклад реалізації подібних масштабних інфраструктурних проєктів Дмитро Беспалов навів німецький Лейпциг. Там тунель прокладали не під річкою, а під центральною частиною міста. Основним завданням було перенаправити транзитний автомобільний потік, щоб звільнити центр від надмірної кількості транспорту та створити комфортніший простір для пішоходів.

Будівництво тривало понад десять років. У результаті поставленої транспортної мети вдалося досягти. Проте, за словами Беспалова, німецькі інженери згодом висловлювали розчарування через надзвичайно високі витрати на експлуатацію підземної інфраструктури.

Навіть після завершення будівництва тунель потребує постійного фінансування. Йдеться про безперебійне освітлення, роботу вентиляційних систем, регулярний технічний контроль, очищення дренажів, підтримання гідроізоляції та своєчасне проведення ремонтів.

На відміну від звичайних доріг, тунельні споруди потребують особливо ретельного обслуговування. Недотримання технічних регламентів може створювати серйозні ризики для їхньої експлуатації. Беспалов звертає увагу, що в Україні вже існують проблеми з належним утриманням транспортної інфраструктури. Зокрема, мости Патона та метро потребують дорогого ремонту, а однією з причин їхнього незадовільного стану експерт називає недостатнє своєчасне обслуговування. Тому в разі будівництва тунелю Київ має бути готовим не лише витратити до 1,5 мільярда євро на спорудження, а й щоденно забезпечувати фінансування його експлуатації.

Чому експерт радить зосередитися на ремонті мостів

На думку Дмитра Беспалова, в умовах війни Києву доцільніше спрямувати фінансові та інженерні ресурси на ремонт і відновлення вже наявних мостових переходів. Він наголошує, що потреба в реконструкції мостів існує не лише у столиці, а й в інших українських містах, зокрема в Запоріжжі, Дніпрі та Черкасах.

Експерт також сумнівається, що Європейський Союз буде готовий фінансувати настільки дорогий автомобільний тунель. За його словами, транспортна політика багатьох європейських міст сьогодні зосереджена на розвитку громадського транспорту та велосипедної інфраструктури. Беспалов вважає, що обговорення масштабного тунельного проєкту може відволікати увагу від нагальніших транспортних проблем.

За його оцінкою, новий тунель не допоможе Києву розв’язати проблему пошкоджених мостів найближчим часом, оскільки його реалізація потребуватиме багатьох років. Натомість кошти та роботу інженерів варто спрямувати на відновлення наявних переправ, розвиток альтернативних способів пересування між берегами Дніпра та ефективніше використання вже створеної транспортної інфраструктури.

Джерело

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області