Засуджені, які відбувають покарання у Сокирянській виправній колонії Чернівецької області за тяжкі та особливо тяжкі злочини, можуть там працювати та отримувати до семи тисяч гривень зарплати. Водночас у колонії також опановують нові професії, як-от кухаря чи перукаря.
На території закладу є бібліотека, клуб та кімнати для перебування з рідними – зокрема й до трьох днів. Які умови утримання засуджених в установі та на що витрачають зароблені гроші – йдеться у матеріалі Суспільне Чернівці.
“До п’яти годин роботи у шахті”
30-річний Іван відбуває в колонії покарання за особливо важкий злочин. Під час суперечки з товаришем він не зміг стримати емоцій і вбив його. Наразі відбув понад вісім років ув’язнення, ще понад два роки – попереду.
Іван більш як рік працює в шахті. Каже, інші ув’язнені мають вибір, де працювати, а він – ні, бо до такої роботи його зобов’язує стаття, за якою був засуджений.
“Робота важка. Є машина, якою потрібно вміти керувати, доглядати за нею. Бувають дні, коли щось ламається, то ми ремонтуємо, а, зазвичай, фізично працюємо не більше п’яти годин в день. За хорошу тут поведінку можна “вийти”умовно-достроково”, – розповідає засуджений.

Засуджений Іван під час роботи у шахті. Фото: Суспільне Чернівці
Колонію сформували на базі місцевого будівельного заводу, щоб залучати засуджених до праці. Переважно вони йдуть працювати у кар’єри на гірничій дільниці як різнороби: можуть добувати камінь або переробляти їх на різні види піску, каже начальник колонії Геннадій Мартинюк.

Каміння, яке видобувають у шахті. Фото: Суспільне Чернівці
“Закуповуються на 200 тисяч гривень в місяць”
Засуджені працюють в одну зміну, а також можуть опановувати нові професії, як-от кухаря, перукаря. Один з них – працює в пральні. Наприклад, засуджений Дмитро за три роки перебування у колонії навчився пекти хліб. Він отримує певну норму продуктів на день, з яких випікає 400 хлібин. Робить це впродовж всього тижня, а у неділю відпочиває.

Засуджений Дмитро у колонії навчився пекти хліб. Фото: Суспільне Чернівці
“Ділянка у нас є закрита. За засудженими ведемо догляд та контроль. Є майстер, який формує наряд та рахує їх обсяги праці. Спроб втечі не було, бо їм немає сенсу – на дільниці працюють люди, яких переведено на соціальну реабілітацію. Тут інші умови відбування покарання”, – каже заступник начальника колонії Іван Мороз.

Один із засуджених опанував у Сокирянській колонії професію перукаря й стриже іншого в’язня. Фото: Суспільне Чернівці
За роботу засуджені отримують зарплату – від чотирьох до семи тисяч гривень. Найбільше отримують працівники шахти, каже Мороз. Зароблені гроші можуть використовувати на свій розсуд: переказати рідним або ж купити собі речі у місцевій крамниці. В середньому на місяць закуповуються на 200 тисяч гривень. Наприклад, купують мило, шампунь чи печиво.

Одне з приміщень у Сокирянській колонії, де живуть ув’язнені. Суспільне Чернівці
125 в’язнів вирішили служити в ЗСУ за контрактом
На території колонії є приміщення побутового забезпечення: з їдальнею, пральнею та банним комплексом, а також бібліотекою, крамницею та клубом. Крім цього, є кімнати, де засуджені можуть бачитися з рідними до чотирьох годин. А до трьох днів вони можуть жити з рідними у кімнатах гостинного типу. Також є церква, де щонеділі священник проводить для засуджених службу.
Наразі у колонії відбувають покарання переважно засудженні з Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької та Вінницької областей. Загалом їх 409. Водночас з травня 2024 року 125 в’язнів вирішили служити в ЗСУ за контрактом. Зазвичай, це роблять в’язні, родичі чи близькі яких теж воюють.
“Питав одного засудженого, чому він хоче йти служити. Йому – 55 років. Каже: “Мій син воює, а я чому тут?”. Є й інша мотивація – якщо є великий строк до кінця відбування, то чому він має бути тут, коли може бути корисний державі?”, – каже Мартинюк.

