Театральна площа - одна з найгарніших площ міста, колишня Фішпляц, пізніше-Єлизаветпляц, названій на честь австрійської імператриці, а в румунські часи була площею В. Александрі. Домінантою ансамблю площі є будівля театру, який став іншою перлиною та візиткою буковинської столиці. Відносно невеликий за розмірами, він надзвичайно органічно вписується в ансамбль Театральної площі. Здається, неможливо повірити, що трохи більше за 100 років тому тут були чагарники, де мисливці влаштовували облави на хижаків. Але Чернівці росли, з’являлись нові кам’яні будівлі, і вибагливі смаки чернівчан вимагали побудови нового театру. Спеціальна делегація була відряджена до Відня, до ательє відомих у Європі архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. На їхньому рахунку вже тоді були 43 подібні споруди в Європі, в їх числі – Одеська опера. Однак проект театру виявився доволі дорогим для міської казни. Поки чернівчани шукали кошти, Гельмер і Фельнер продали проект іншому місту – Фюрту в Баварії. Тому чернівецький театр має свого брата-близнюка в Німеччині, чия трупа приїжджала сюди в 2001 році на гастролі. Гроші знайшли за допомогою чернівецьких меценатів, і у 1905 році місто отримало чудовий театр, який був зведений в рекордні строки – за 14 місяців. Зали театру прикрашені сусальним золотом, яке збереглося до нинішніх часів. Фасади прикрашені погруддями відомих драматургів, у радянський час до них було додано бюсти Тараса Шевченка та Олександра Пушкіна. В 1907 році перед театром був встановлений пам’ятник Фрідріху Шіллеру, а у 1980 р. - пам’ятник Ользі Кобилянській, ім'я якої обласний театр носить з 1954р. Оскільки театр не вражає своїми розмірами, а швидше, навпаки, камерністю, існувала можливість, що він "загубиться" серед великого майдану. Щоб запобігти цьому, в 1936 році рівeнь землі на площі було штучно занижено на 2 метри та створений двоярусний сквер. Нині центральну частину площі прикрасила нещодавно відкрита "Алея зірок" мистецької Буковини. Тепер імена знаменитих у країні та світі чернівчан і буковинців, які прославляють своєю творчістю наш край, увічнені у символічних зірках. Дещо вибивається з загального ансамблю площі споруда Будинку офіцерів. Вона з’явилась в 1938 р. як румунський "Національний палац" і на той час була дуже сучасною. Контрастує з його декором сусідній Центральний палац культури (колишній Єврейський народний дім). Зведений в 1908 році на кошти єврейської громади, будинок щедро прикрашений скульптурами атлантів та коринфськими колонами. Єврейська громада Буковини має тут офіс, а на першому поверсі до 600-ліття Чернівців було відкрито музей історії та культури євреїв Буковини. Навпроти Будинку офіцерів височіє споруда Буковинського медичного університету. Саме він став своєрідною оселею чернівецьких небожителів. З фасаду цього будинку, створеного в 1912 р. як Палата торгівлі та ремесел, вдивляються у перехожих богиня хліборобства та родючості Деметра та покровитель торгівлі й ремесел, вівчарства і купців, бог-вісник Гермес. Біля обох безсмертних вартових споруди – по рогу достатку: адже саме сільське господарство та торгівля закладали фундамент розвитку краю на початку 20 століття. З лівого і правого боків скульптуру довершують голови зубрів, прикрашені гірляндами: герб Буковини. У правому куті будинку – давній герб Чернівців – відчинені ворота, прадавній символ гостинності, який щонайліпше відображає суть старих Чернівців, міста-горнила різних культур і етносів. Цікавими є й 14 кольорових позолочених медальйонів, що знаходяться під вінками другого поверху: на них зображено символи ремесел, які були в особливій пошані на початку ХХ ст. Дехто вбачає в них і певні масонські знаки. Що ж, міські краєвиди підказують фантазії відвідувачів і такі версії. Сама суть модерну, здається виражена тут – символізм, таємниче мерехтіння майоліки та кераміки, незбагненна глибина світу.
 

КОМЕНТАР

0

 

captcha