Є в Чернівцях і зовсім нова площа Турецької криниці. На неї потрапляємо, минувши римо-католицький костел та нещодавно встановлений пам’ятник першій письмовій згадці про місто - роботу відомого скульптора Церетелі, подаровану до 600-літнього ювілею колишнім чернівчанином Яном Табачником. Ця площа зайвий раз доводить, що Чернівці були і є справді поліетнічним містом. Криниця колись була прикрашена півмісяцем, що й, можливо, дало їй назву-Турецька. Турки, які були тут у ХVII ст., звели поруч зі старою дерев’яною криницею кам’яний резервуар для води. Вони з великою повагою ставились до питної води. Таких мурованих криниць, зведених турками, є на Буковині десятки. В 1793 р. криниця була капітально відремонтована, і неподалік був встановлений пост жандарма, який мав слідкувати, щоб воду брали лише для пиття. Криниця довгий час була місцем, де православні християни святкували Водохрестя. Воду з джерела брали також для єврейської мікви – ритуального басейну іудеїв, розташованого тут же, на площі. Крім того, криниця слугувала на випадок пожежі. З давніх часів тут були міські лазні. А в доавстрійський період на цій площі ярмаркували. Турецький міст колись нависав над водою, там, де тепер дорога, був яр, і тік невеличкий струмок. Видатний історик-краєзнавець, етнограф, професор Раймунд Фрідріх Кайндль у своєму дослідженні "Історія Чернівців" писав: "Маленький потік, який нині впадає в Єврейський рів нижче Турецької криниці, брав початок від теперішньої школи на вулиці Крайової палати і протікав яром під Високим мостом. Тут знаходилась церква Св. Марії і Панська криниця, яка потім стала називатись Турецькою". Міст отримав свою назву від криниці, бо був зведений вже в ХІХ ст. А в 2008 р., до 600-літнього ювілею Чернівців, на карті міста з’явилась і сама площа Турецької криниці. Нині вона відновлена, набрала вишуканого вигляду з фонтанною чашею в центрі, оригінальним квітковим годинником на схилі.
 

КОМЕНТАР

0

 

captcha