У кожному місті є вулиця, що, наче магніт, притягує до себе городян і гостей. У Чернівцях – це ансамбль пішохідної вулиці Ольги Кобилянської, історична назва якої - Herrengasse (тобто Панська). Перші згадки про вулицю датуються останніми роками ХVІІІ ст. З майдану Ринок путівець вів на виїзд в с.Молодія, а тому й називали її "Молодіївською дорогою", де обабіч росли чагарники. Забудова та загальне впорядкування вулиці відбулося ще в австрійський час. У період румунського панування на вулиці було перебудовано тільки декілька будинків. Оселятися тут завжди було престижно і домогтися цього вдавалося перважно особам панського роду, інтелегенції, домовласникам, лихварям, торговцям, що було справжнім підтвердженням назви вулиці-Панська. В кінці ХІХ ст. вулиця стає діловим і культурним центром. Зранку двірники мили бруківку і тротуари теплою водою з милом. А коли мешканці довколишніх сіл приносили сюди сільгосппродукти, то вони ретельно витирали взуття. Входини на неї відкривають різностильові будинки колишнього гостинного двору “Три корони”, збудованого у 1788 р., нині - приміщення обласного управління Нацбанку України. Через п’ятдесят метрів від її початку, біля ресторану “Дністер” (раніше– “Віденське кафе”, згодом - “Європа”), який привертає увагу скульптурним зображенням у ніші другого поверху та оригінальною вежею, наліво відгалужується вулиця Олександра Доброго, у грамоті якого 8 жовтня 1408 р. вперше згадуються Чернівці. Запрошує туристів до знайомства з різними архітектурними стилями Європи ХІХ ст. будинок під № 22, побудований у стилі історизму, а замкнутий простір його двору схожий на патіо міського палацу епохи ренесансу. Цей будинок належав родині принца Гогенлоє - намісника австрійського імператорського дому. На початку минулого століття тут знаходилась румунська національна община “Дачія”. Цікавим в історичному та архітектурному плані є будинок № 23. На головному фасаді, між вікнами другого поверху, зберіглося зображення Св. Флоріана – покровителя пожежників і захисника людей від вогню. Тут була пожежна команда, а у дворі стояли пожежні фіри. Сьогодні внутрішній дворик прикрашає відреставрована дерев'яна веранда – одна з небагатьох, що залишилась в Чернівцях з початку минулого століття. Привертають увагу туристів будівля Чернівецького історико-краєзнавчого музею під № 28, який належав управлінню православного релігійного фонду Буковини. Одна з найвідоміших споруд міста під № 29 - Палац урочистих подій. Зразу ж після перетину з вулицею Челюскінців, особливо домінує Німецький народний дім (будинок № 53). Його фасад, оздоблення залів - досить оригінальна інтерпретація мотивів німецького романтизму з впливом модерну. Ця архітектурна перлина була і залишається центром культурно-мистецького та духовного життя німецької громади Буковини. На верхньому поверсі знаходиться музей німецькомовного письменника, вихідця з Чернівців Георга Дроздовського. Не можна обминути увагою по правій стороні вулиці Польський народний дім (будинок № 36), вирішений у стилі барокко з мотивами ренесансу, який об’єднував декілька товариств польської громади Чернівців. Нині у ньому працюють музична школа № 2 та обласне товариство польської культури імені Адама Міцкевича. Панська вулиця також відома своєю аптекою, що знаходиться неподалік від Польського дому майже на розі з Кафедральною вулицею. Саме до її столітнього ювілею тут відкрили аптеку-музей. Крім чудової збереженої ліпнини на стелі та стінах, там можна побачити дивовижні горщики з ліками, наприклад, старовинну ступку з валідолом, різноманітні медичні прилади сторічної давнини. Музейні експонати вдало поєднуються з сучасними вітринами: адже тут можна також придбати і медичні препарати. Вулиця О.Кобилянської, ця архітектурна, духовна і найулюбленіша "артерія" Чернівців, з нагоди 600-річного ювілею міста набрала нового вигляду, стала ошатною, напрочуд красивою і знову приваблює і ніби кличе на прогулянки, де призначаються ділові побачення і романтичні рандеву, зустрічі друзів, відбуваються різні фести, презентації та виставки.
 

КОМЕНТАР

0

 

captcha