За інформацією: Суспільне Чернівці.
Загиблий військовий Віталій Рачук із села Чепоноси. Наталія Рачук"Він одразу поїхав у Хотин до військкомату. Там його оформили, і звідти він не повернувся додому — не завіз речі, нічого не сказав. Вже потім подзвонив з учбового центру й сказав: "Тату, привіт. Тільки мамі нічого не говори. Я – в навчальному центрі". Я спитав, чому він так зробив, а він відповів: "А хто, як не я?"", — каже батько.
Вже коли хлопець перебував на позиціях, його молодша сестра починала навчання у дев'ятому класі. На першому дзвонику учнів попросили написати на листочках свої бажання. Тоді родина ще не знала, що дівчина загадала, аби брат повернувся з війни живим та здоровим, розповідає мати Наталія Рачук. Пригадує, як хлопець очікував на відпуску, аби прийти на випускний сестри.
Мама загиблого військового Наталія Рачук. Суспільне Чернівці
Віталій Рачук разом із мамою. Суспільне Чернівці
У жовтні 2024 року він загинув на Донецькому напрямку. Це сталося у селі Парасковія під час зміни чергових на позиції.
"Їх зафіксував дрон і навів артилерію. Внаслідок обстрілу троє військових загинули одразу. У сина була пошкоджена артерія, й за 30 секунд він стік кров’ю. Йому надали джгути, але це не допомогло", — каже Наталія Рачук.
Військовий Віталій Рачук. Суспільне Чернівці
Наталія Рачук із кофтою загиблого сина Віталія. Суспільне Чернівці
За словами батька Івана Рачука, спілкування із сином йому не вистачає найбільше. Іноді йому здається, ніби Віталій просто поїхав кудись. Перший час після похорону подружжя щодня приходило на кладовище. За словами матері, могила сина для неї стала, ніби його домівкою.
Віталій Рачук разом із батьком. Суспільне Чернівці
Зараз, аби відволікатися, вдень займається побутом, а ввечері, каже, – плаче та сумує.
"Якось син подзвонив і запитав: "Мамо, ти де?" А я пішла садити квіти. Діти переживали, щоб у мене не було серцевого нападу, бо я плачу і тиск", — каже Наталія Рачук.
Наталія та Іван Рачук на могилі у сина. Суспільне Чернівці
Втратив брата, з яким були двійнятами
Віталій – друга втрата родини через повномасштабну війну. За два роки до цього на війні загинув його 45-річний дядько Степан. Він — рідний брат Івана.
"Зі Степаном ми народилися разом — мати нас носила під серцем. Ми – двійнята, народженні 1977 року. Степана мобілізували у 2014 році під час АТО. Він прослужив майже сім років", — говорить Іван Рачук.
Буковинець Іван Рачук, у якого на війні загинув рідний брат і син. Суспільне Чернівці
Степан Рачук двічі підписував контракт на військову службу. За фахом був оператором ракетно-танкової установки "Стугна". Іван каже, якось пропонував брату разом працювати на будівництві за кордоном, але Степан казав, що вміє саме воювати.
До повномасштабного вторгнення Степан більш як півроку перебував вдома – мав перепочинок після служби. Коли почали говорити про повномасштабну війну, він не чекав повістки, а зібрав речі та поїхав до своєї бригади. Сказав, що має бути з хлопцями.
За словами Івана, брат служив у Донецькій області неподалік Серебрянки. Там загинув внаслідок прямого влучання з танка.
"Вони відстрілювалися зі свого комплексу біля будинку, але їх виявив дрон й передав їхні координати. Побратима брата водій забрав із осколковим пораненням голови. Потім по рації намагалися дізнатися, що сталося зі Степаном, але рація мовчала. Коли водій знову приїхав, то побачив, що по брату було пряме влучання снаряду. Його рештки збирали у ковдру, щоб забрати з поля бою", — каже Іван Рачук.
Місце, присвячене загиблому вдома військовому Віталію Рачуку. Суспільне Чернівці
Зараз Іван намагається перебувати серед людей, бо залишатися на одинці важко.
"Ми навіть не сподівалися, що таке може статися з ними. Зараз дуже важко, бо багато молодих хлопців з фізичною підготовкою, які залишали б гарний слід, а, на жаль, Бог їх забрав. Моєму сину не дав Бог дружини, а брат мав дочку від першого шлюбу. Про цю війну немає слів, хочеться кричати", — каже Іван.
Могила загиблого військового Віталія Рачука із села Чепоноси. Суспільне Чернівці
Читати ще
Читати ще
“Сини пішли на фронт через мій приклад”: історія сімʼї Сучкових з Буковини, де троє воює
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
