За інформацією: Суспільне Чернівці.
Інга Кейван. Суспільне Чернівці"Я почала читати про бригаду. І подумала, що у них такий класний шеврон – знак Острозьких. Це ж мої улюблені персонажі! Улюблена епоха ВКЛ. Сам Бог велів. Потім я була на співбесіді з командиром, і мені сподобалася його мотивація. Він чітко розумів, що йому потрібно від відділення комунікацій та мого досвіду. Все закрутилося, і я поїхала на базову військову підготовку".
Навчання припало на найхолодніші місяці року. Рекрути жили в лісі в наметах, а місцевість була холодною й вологою. Заняття проходили на морозі й доводилося по вісім годин ходити у бронежилеті та з рюкзаками. Інга каже, це ніби була школа виживання. Тоді усвідомила свій ресурс і що може фізично витримати більше, аніж очікувала. Водночас зрозуміла, що не зможе бути штурмовичкою.
Інга Кейван під час проходження базової військової підготовки. facebook/Інга Кейван
"Якщо самі не розкажемо про себе, то розкажуть інші"
Впродовж року Інзі довелося працювати в різних умовах: їздити на певні позиції, робити матеріали з колегами з відділення чи супроводжувати українських та іноземних журналістів. Каже, з вересня робити це стало важче, бо "доїхати на позицію чи виїхати з неї – вже подвиг: так багато безпілотників". Водночас історії кількох військових з її бригади публікували на сторінках британського видання The Guardian.
"Зрозуміло, що найскладніше піхоті. Зараз ми більше хотіли б показувати цю реальність. Життя, яким воно є. Ми показуємо людей, які виходять з позицій, вони нам розповідають про те, як там було та яку ціну доводиться платити людям в бойових бригадах. Важливо, щоб це все не зникло".
Військова каже, одна із основних задач – зробити бригаду видимою. Зокрема, командир бригади зустрічається з підприємцями, представниками посольств та очільниками міст, домовляється про співпрацю.
"Тобто він ще й менеджер. Оце для мене й про відкритість бригади. Наша бригада хоч і молода31-ша окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького (31 ОМБр) — механізоване з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду. Базується у Житомирській області. Створена 17 лютого 2023 року. З липня 2025 року входить до складу 20 Армійського корпусу., але в неї вже величезний шлях і багато цікавих людей. Нам є про що розповісти і ми хочемо про це розповідати. Якщо ми не розповідаємо про себе, то чому до нас має хтось іти й довіряти нам?"
Письменниця з Чернівців Інга Кейван понад рік служить у 31-й механізованій бригаді. facebook/Інга Кейван
За словами Інги, важливо також формувати довіру до бригади, бо це також про репутацію: слід чути людей, розповідати про події зрозумілою мовою та реагувати на ворожі фейки.
"Якщо ми самі не розкажемо про себе, то розкажуть інші. І розкажуть, вочевидь, не так, як би нам хотілося, і не так, як це дійсно є. Я читаю коментарі під нашими постами, і є багато всього викривленого. Люди не розуміють процесів. Отже ми мало про них розповідаємо. Наприклад, про евакуацію загиблих. Це непроста, але важлива розмова. Загиблих не евакуюють не тому, що не хочуть цього робити чи забули про людину, а тому що це складно. Й інколи виходить, що треба принести в жертву близько трьох людей…".
Залучають іноземних легіонерів
Військова каже, бригада працює й над тим, щоб на службу йшли іноземні легіонери. Приміром, сайт бригади ведуть також іспанською, а в планах – дублювати матеріали й іншими мовами.
"Іспанською подаємо інформацію по-іншому. Наприклад, якщо українською ми розповідаємо про нашого основного патрона Леоніда Ступницького, то іспанською – про Михайла Скибицького, який брав участь у визвольній війні і є національним героєм Латинської Америки. Це велика робота, бо Колумбія – наша основна аудиторія".
Інга каже, у бригаді служить багато колумбійців. Вони дисципліновані, вмотивовані й результативні. Водночас служба для них – це не лише про питання фінансів, а більше – про статус.
"Їхнє фінансування нічим не відрізняється від наших військовослужбовців. Але вони повертаються додому в зовсім іншому статусі, бо в них своя соціальна ситуація. З бойовим досвідом у них більше можливостей".
Зараз Інга Кейван керує комунікаціями бригади. Суспільне Чернівці
"Сценарії та інтерв'ю – це теж творчість"
Зараз Інга менше приділяє часу письменництву, а творчість орієнтує на свою бригаду. Вважає, що сценарії, інтерв'ю та відеоконтент та продумування комунікаційної стратегії теж можуть бути творчістю.
"Це відповідає тій моїй роботі, якою я займалась в цивільному житті. Також доводиться багато працювати з дорослими людьми. Це для мене звично, бо я тривалий час викладала в університеті. А от у бригаді переважно всі – молодші. Інколи згадую себе як викладача. Моє життя змінилося, але й не дуже: просто я в іншому контексті, але мені дуже корисний мій цивільний досвід".
Читати ще
Читати ще
“Везуть потяг поранених, а їх всіх треба вдіти”. Як на Буковині створюють адаптивні речі для військових
Читати ще
Потрапила у полон через місяць після пологів, а чоловік загинув на фронті: історія Семеген, яка живе у Чернівцях
Читати ще
У Чернівцях ветерану довелося шукати ночівлю через зачинений зал очікування автовокзалу: що відомо
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
