Вибори у США. Як рахуватимуть голоси американців, що треба для перемоги і чому Трамп і Гарріс б’ються за «хиткі» штати

Сьогодні вирішальний день у США — американці обирають нового господаря Білого дому замість Джо Байдена. Через складну систему виборів у США визначення результатів голосування часто перетворюється на справжню драму — тим більше коли розрив між кандидатами мінімальний, як цього разу між Дональдом Трампом і Камалою Гарріс.

Як засвідчує добірка нещодавніх опитувань, в останні дні перед виборами 60-річна кандидатка від демократів Камала Гарріс мінімально випереджала 78-річного республіканця Дональда Трампа (49% у Гарріс проти 47% або 48% у Трампа опитуваннях Economist/YouGov та HarrisX/Forbes відповідно).

На відміну від багатьох інших демократичних країн, де переможця визначає прямий вибір і кількість голосів за кандидата, у США система виборів президента побудована складніше.

Президента США обирає Колегія виборщиків — це 538 осіб, які представляють усі 50 штатів США. Країну може очолити той кандидат, який набере 270 їхніх голосів — тобто підтримку щонайменше 50%+1 виборщика.

Саме цим виборщикам фактично делегують свої голоси усі американці, які беруть участь у виборах президента США, призначених цьогоріч на 5 листопада.

Ця система працює так:

У 48 з 50 штатів та в окремому окрузі Колумбія виборщики цього штату віддають свої голоси за того кандидата, якого підтримала більшість звичайних місцевих виборців — за принципом «переможець отримує все». Лише у штатах Мен та Небраска використовується інший, більш пропорційний підхід розподілу голосів виборщиків. Ця схема працює як для обрання президента, так і для обрання віцепрезидента США.

Кількість голосів виборщиків від кожного штату неоднакова і залежить від чисельності його населення. Наприклад, Каліфорнія, де проживає майже 40 млн людей, має цьогоріч 54 голоси виборщиків з 538 — найбільше з-поміж усіх інших штатів. А штат Північна Дакота, де проживає близько 762 тис. людей, має лише три голоси. Серед інших впливових штатів — Техас (40 голосів), Флорида (30 голосів), Нью-Йорк (28 голосів).

Кожен штат має стільки ж голосів у Колегії виборщиків, скільки і місць у Конгресі США. Конгрес складається з двох палат: у 100-місному Сенаті кожен штат має по два голоси, а Палата представників нараховує 435 конгресменів, їхня кількість залежить від населення штату. Ще три голоси виборщиків має округ Колумбія (Вашингтон) — через унікальний статус цієї адмінодиниці як столиці США. Разом це і є 538 голосів у Колегії виборщиків.

Формальне рішення про обрання нового 47-го президента США Колегія виборщиків винесе в грудні 2024, однак відповідно до попередніх підрахунків переможець виборів президента стане відомий набагато раніше, невдовзі після дня голосування 5 листопада.

Якщо жоден кандидат не набере абсолютної більшості у Колегії виборщиків, то президента США визначатиме Палата представників.

Потенційних виборщиків для Колегії відбирають на партійних з’їздах у кожному штаті або їх обирає партійне керівництво на рівні штату. Ними можуть бути впливові представники кожної з партії, або лояльні до неї чи популярні серед її прихильників люди, часто близькі до відповідного кандидата в президенти. До дня виборів у кожному штаті формують два списки виборщиків, представлених Демократичною та Республіканською партіями. У деяких штатах імена виборщиків вносять у бюлетені, в інших — ні. Після підбиття підсумків голосування губернатор затверджує список виборщиків — як правило тієї партії, чий кандидат переміг на виборах у цьому штаті (за винятком штатів Мен і Небраска).

Така складна система голосування обумовлює виборчі парадокси: вже декілька разів у США президентом ставав той кандидат, який сумарно набрав менше голосів людей, аніж його головний суперник, однак заручився підтримкою більшої кількості з 538 виборщиків.

Наприклад, на виборах 2000 року, демократ Альберт Ґор набрав на 0,5 млн голосів більше, але перемогу здобув республіканець Джордж Буш-молодший, маючи 271 голос Колегії виборщиків. Аналогічно в 2016 році Гілларі Клінтон отримала від американців на три мільйони голосів більше, ніж Дональд Трамп, однак через систему розподілу цих голосів саме Трамп здобув більшість Колегії виборщиків і став 45-м президентом США.

Якщо деякі штати у США традиційно вважаються «синіми» чи «червоними» залежно від того, за яку з партій зазвичай голосують їхні виборці, то непропорційно великий вплив на підсумок президентських виборів у США мають решта штатів, де голоси розподіляються приблизно порівну.

Такі штати називають «хиткими», адже результат голосування в них залишається непередбачуваним аж до моменту виборів, і саме вони зрештою можуть визначити переможця виборів у США.

Як пишуть американські та світові медіа (The Washington Post, ВВС), у 2024 році основна битва розгорнеться за сім «хитких» штатів: це Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Північна Кароліна, Джорджія, Аризона та Невада. Саме на боротьбі за підтримку в цих штатах зосередили свої зусилля восени 2024 року Дональд Трамп і Камала Гарріс — зокрема намагаючись завоювати голоси тих виборців, які ще не визначилися і «тримають ключі від Білого дому», як пише ВВС.

За матеріалами NV (с).

Джерело

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області