-
Портрет загиблого військового з тероборони Юрія Турлая. Фото: Суспільне Чернівці
12 березня у Чернівцях попрощалися із загиблим військовим Юрієм Турлаєм із позивним Рудольф. Чоловік долучився до тероборони у перший рік повномасштабного вторгнення – за час служби брав участь у звільненні Харківщини та одним із перших заходив у Курську область РФ.
Кілька місяців тому чернівчанин очолив роту солдатів, які обороняли кордони Сумщини. Позиції, на яких він перебував, 8 березня з артилерії обстріляли військові РФ – Юрій не встиг дістатися укриття, загинув миттєво. Суспільне Чернівці ділиться спогадами рідних та побратимів про загиблого командира.
Юрій добровольцем долучився до 107-ої Чернівецької бригади тероборони, а пізніше воював у складі 103 бригади. Після виконання бойових завдань у Курській області РФ, військовий повернувся додому на лікування, розповідає брат загиблого Андрій Турлай.
“Там він отримав три контузії. Був дуже змучений та травмований. Ця війна підірвала його здоров’я. Він кілька місяців пролікувався і йому сказали: “Ну, давай. Ти вже можеш повертатися на службу. На позиції вже виходити не будеш. Будеш командиром”, – пригадує брат полеглого.
Зустріч кортежу загиблого військового Юрія Турлая. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Чернівчани зустрічають кортеж із загиблим бійцем Юрієм Турлаєм. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Один із побратимів Юрія виконував разом із ним бойові завдання в Курській області, а потім також охороняли кордон на Сумщині. Чоловік був першим, хто знайшов Юрія після обстрілу. Каже, сподівався, що командир – поранений, але осколок потрапив йому в шийну артерію.
“Він дав мені завдання, і я поїхав. Якраз був артобстріл – цілий “пакет” Градів прилетів. Він завжди давав хлопцям настанови – якщо якісь Гради чи КАБи, щоб бігли в укриття. Це всі знали, як “Отче наш…”. Сам не встиг добігти до укриття – осколок його наздогнав. Врятувати шансів не було”, – розповідає побратим.
Прощальний кортеж військового Юрія Турлая. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Прощання з бійцем тероборони з Чернівців Юрієм Турлаєм. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
На похорон бійця приїхали побратими з інших міст. Військовий Олександр служив під керівництвом Юрія понад рік – попрощатися з командиром він приїхав з Ірпеня.
“Коли були нові розпорядження, він чітко пояснював, що і як робити. Якщо щось казав, то це виконували без суперечок чи зауважень. Більше б таких командирів, то було б багато плюсів на нашу користь. Я не зміг сидіти вдома й просто дивитися в інтернеті новини про нього. Для мене це – велика честь, але дуже боляче відправляти в останню путь таку поважну людину: батька, побратима”, – каже Олександр.
Похорон військового з Чернівців Юрія Турлая. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
“Неочікуване горе. Ми всі сподівалися, що скоро буде закінчення бойових дій. Що він повернеться, бо він дуже хотів повернутися додому, до своїх дітей. У квітні в його донечки день народження, й він обіцяв приїхати, але не склалося”, – розповів свекор полеглого Андрій Бурназа.
Юрій Турлай загинув 8 березня у 40-річному віці. Його поховали на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.
Похорон військового з Чернівців Юрія Турлая. 12 березня 2025 рік. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Похорон військового з Чернівців Юрія Турлая. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
