Україна активно зводить багаторівневі фортифікаційні споруди нового типу біля кордонів із РФ, подолати їх буде дуже складно Автор: Сеть За останні два місяці Україна збудувала близько 1300 кілометрів фортифікацій — від Києва до Одеси.
Як повідомляє Діалог, про це у своєму блозі пише впливовий OSINT-експерт, військовий оглядач Клемент Молін (Clément Molin).
На сході країни ЗСУ тепер спираються одразу на кілька ліній оборони: у деяких районах їх від двох до шести, а за фронтом тягнуться багатокілометрові лінії інженерних загороджень. Якщо раніше, говорячи про українські укріплення періоду 2014–2024 років, зазвичай мали на увазі величезні траншеї серед полів, то сьогодні ситуація повністю змінилася. Війна дронів зробила такі позиції практично марними.
Сучасні укріплення створюються вже за іншим принципом: головне завдання – не сховати солдатів, а максимально ускладнити просування противника. Нові лінії оборони складаються з кількох протитранспортних ровів, заповнених колючим дротом, а також безлічі додаткових загороджень.
У результаті:
– техніка не може пройти без масштабної операції з прориву;
– знищити дротяні лінії вкрай складно через “зуби дракона”;
– піхоті практично неможливо швидко подолати такі рубежі через щільні дротяні загородження, у тому числі всередині ровів.
Thus :
🔹No vehicle can get through without a consequent breaching operation.
🔹Destroying the barbed wire lines is impossible because of the dragon teeths
🔹Soldiers cannot cross easily because of multiple barbed wire lines, including at the bottom of the ditches. pic.twitter.com/aUrjX09bUO
— Clément Molin (@clement_molin) May 20, 2026
Ще одна важлива особливість – укріплення тепер будують не лише у відкритих полях. Лінії оборони прокладають через ліси, міські райони та вздовж річок, намагаючись не залишати вразливих ділянок. Крім того, Україна систематично вирубує дерева на сотні метрів перед оборонними рубежами. Це позбавляє російських військових укриттів і змушує їх наступати через відкриту місцевість.
Фактично штурмувати такі лінії доводиться без прикриття. Подолати ці укріплення російські війська, ймовірно, намагатимуться за допомогою артилерії, авіабомб ФАБ та FPV-дронів. Однак для створення навіть невеликого проходу знадобиться величезна кількість боєприпасів та висока точність ударів.
При цьому окремою проблемою лишаються дороги. Для власних військ та контролю за можливими напрямами прориву Україна створює спеціальні ділянки-проходи в оборонних лініях. Саме через них російські сили, швидше за все, намагатимуться просуватися вперед. Такі ділянки є приблизно 150-180 метрів повністю відкритого простору. Самі лінії оборони прикривають укріплені позиції, де розміщуються піхота переднього краю та розрахунки дронів. Невеликі укріплені позиції зазвичай розміщують у лісосмугах, що ускладнює їхнє виявлення. Зверху вони часто додатково перекриті для захисту від артилерії та FPV-дронів.
У той же час найбільш вигідними оборонними точками залишаються населені пункти, промислові зони та будинки з підвалами. Села та міста часто розташовані одразу за лініями оборони — саме там можуть базуватись розрахунки дронів. Простір між укріпленнями є “кіл-зоною”.
For their own troops and to avoid any breakthrough, Ukraine built some specific roads. Those are planned holes in the lines, where russian forces will try to cross.
One important thing is how large those roads are, we are talking about ~150-180 meters long, exposed road. pic.twitter.com/nRhT7xOlQf
— Clément Molin (@clement_molin) May 20, 2026
Ці ділянки також насичені колючим дротом та іншими перешкодами, які додатково ускладнюють будь-яке пересування. Зараз під атаками знаходиться лише одна ділянка нової лінії оборони, причому вона ще не добудована. Проте, ця позиція утримується вже близько десяти місяців.
При цьому близько 99% нових укріплень поки що взагалі не вступали в бій. Більшість ліній знаходяться щонайменше за 5–10 кілометрів від поточного фронту. Потенційному супротивникові, що наступає, доведеться долати відразу кілька подібних рубежів, іноді чотири, п’ять або навіть шість поспіль. У 2025 році основні роботи велися в Донецькій області, а також в інших прифронтових регіонах.
У 2026 році пріоритет зміщується на Дніпропетровську, Запорізьку та Харківську області. На підконтрольній Україні частині Донбасу нові укріплення будуються у районах Новодонецького, Краматорська та Слов’янська. Зі східного боку цих міст продовжують створювати додаткові рови та лінії загороджень. Будувати довгі суцільні лінії оборони сьогодні вже складно, тому ставка робиться на велику кількість перешкод та розширення так званої кіл-зони. Нові укріплення також зводяться навколо Харкова та по всій Харківській області.
Більшість кордону вже прикрита, а ближче до міста будується ще одна лінія оборони. Крім того, зміцнюються Ізюм, Чугуїв та Великий Бурлук. На Сумщині триває будівництво другої лінії оборони, проте роботи ускладнюються великими лісовими масивами. Навіть у Чернігівській області зараз завершується створення нових фортифікацій, у тому числі довкола самого Чернігова. Кільцеві лінії укріплень також з’являються навколо Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва та Одеси.
Програма масштабного будівництва фортифікацій, що стартувала у грудні 2024 року, стала одним із ключових елементів нової оборонної стратегії ЗСУ. Логіка цієї стратегії полягає в тому, що велика кількість перешкод дозволяє утримувати фронт меншими силами і одночасно збільшувати втрати сторони, що наступає, — особливо в умовах сучасної війни дронів.
