Громадяни України мають право звернутися до закордонних дипломатичними установ України для отримання нотаріальних послуг. Про це інформують у Міністерстві юстиції України.
Статтею 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:
посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;
вживають заходів до охорони спадкового майна;
видають свідоцтва про право на спадщину;
видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;
засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
засвідчують справжність підпису на документах;
засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
посвідчують факт, що фізична особа є живою;
посвідчують факт знаходження фізичної особи в певному місці;
посвідчують тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;
посвідчують час пред’явлення документів;
приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
вчиняють виконавчі написи;
приймають на зберігання документи;
вчиняють морські протести;
видають дублікати посвідчених ними документів.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.
Посадові особи дипломатичних представництв та консульських установ України зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами, а дія, що прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться українською мовою. У випадку, коли особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не володіє мовою, якою ведеться діловодство в консульській установі, тексти документів, що оформлюються, повинен перекласти їй консул, який вчиняє нотаріальну дію, або перекладач.
Нотаріальні дії вчинюються в день пред’явлення всіх необхідних для вчинення нотаріальної дії документів і сплати консульського збору.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів видаються в порядку, передбаченому статтею 8 Закону України «Про нотаріат».
При вчиненні нотаріальної дії консул встановлює особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Під час посвідчення правочинів консулом визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.
Нотаріально посвідчувані правочини, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчиняє нотаріальну дію. Якщо заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.
Відповідно до статті 52 Консульського Статуту України, консул відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
учинення такої дії суперечить законові;
не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
дія не підлягає вчиненню консулом;
з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або представник, який не має необхідних повноважень;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.
Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні. Порядок та перелік підстав відмови консулом у вчиненні нотаріальної дії визначено статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
