-
Іван Мойсієнко. Фото Укрінформ
Через три роки після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС на місці колишнього водосховища сформувалася унікальна природна екосистема, яка вже сьогодні претендує на статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Українські науковці, які продовжують дослідження території Великого Лугу, заявляють: тут виріс найбільший у Європі молодий заплавний вербово-тополевий ліс.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету та член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.
Від «марсіанського ландшафту» до справжнього лісу
За словами вченого, після підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року науковці вже провели дев’ять експедицій на територію колишнього водосховища.
Перші дослідження, здійснені через три тижні після катастрофи, показали абсолютно оголене дно, яке дослідники порівнювали з марсіанським ландшафтом. Уже через чотири місяці ситуація кардинально змінилася — територію вкрив густий вербовий молодняк заввишки до трьох метрів.
«Коли ми вперше приїхали сюди через три тижні після підриву Каховської ГЕС, побачили голе дно — справжній марсіанський ландшафт. А вже через чотири з половиною місяці тут ріс двометровий вербовий ліс».
Сьогодні середня висота дерев перевищує п’ять метрів, а окремі верби сягають семи метрів і більше. Саме тому науковці вже офіційно називають ці зарості повноцінним лісом.
«У перший рік це були просто густі зарості. Зараз уже сформувалася справжня лісова екосистема з кількома ярусами — деревним, чагарниковим, трав’яним та навіть мохово-лишайниковим», — пояснює Мойсієнко.
Фото: Укрінформ
Унікальний південний ліс
Особливістю новоствореного лісу стала його структура. На відміну від аналогічних заплавних лісів центральної та північної України, тут масово поширився тамарикс галузистий — характерний для південних регіонів вид чагарників.
«Починаючи з 2025 року ми вже маємо право називати ці зарості справжнім лісом. Середня висота дерев перевищила п’ять метрів, а окремі верби виросли більш ніж до семи метрів».
Саме тому науковці називають нову екосистему південним варіантом вербово-тополевого лісу, який за своїми рисами частково наближається до середземноморських природних комплексів.
Крім того, дослідники зафіксували надзвичайно високе біорізноманіття. На окремих ділянках виявлено до 50 видів рослин, що значно перевищує показники багатьох природних лісів України.
Рекордний ріст і феномен фотосинтезу
Одним із найбільш несподіваних відкриттів стали результати досліджень фізіологів рослин.
Фахівці Інституту ботаніки НАН України зафіксували рекордні показники вмісту хлорофілу в листках верби та інтенсивності фотосинтезу. Деякі параметри виявилися навіть вищими, ніж ті, що вдається отримати в ідеальних лабораторних умовах.
«На дні Каховського водосховища сформувався не такий ліс, як у більшій частині України. Це саме південний варіант вербово-тополевого лісу, який навіть наближає його до лісів середземноморського типу».
На думку вчених, настільки стрімкому розвитку лісу сприяє поєднання кількох факторів: надзвичайно родючих мулових ґрунтів, достатньої кількості води та великої концентрації вуглекислого газу.
Фактично вербовий ліс виконує ще одну важливу функцію — поглинає значні обсяги CO₂, який виділяється під час розкладання органічних речовин у мулах колишнього водосховища.
«Наші колеги зафіксували рекордні показники вмісту хлорофілу та інтенсивності фотосинтезу. Деякі параметри виявилися навіть вищими, ніж в ідеальних лабораторних умовах».
«Верба не лише захищає територію від поширення чужорідних видів, а й перехоплює вуглекислий газ, який інакше потрапляв би в атмосферу», — наголошує професор.
Фото: Укрінформ
Повернення дикої природи
Разом із рослинністю на територію Великого Лугу активно повертаються тварини.
Під час останньої експедиції науковці зафіксували численних дрібних ссавців, різноманітних птахів, зокрема червонокнижних огарів. Однією з непрямих ознак відновлення екосистеми стала поява великої кількості павуків і павутиння, характерних для зрілих лісових біоценозів.
За словами дослідників, поступово збільшується і частка рослин, насіння яких поширюється саме тваринами, що свідчить про активне повернення природних механізмів функціонування екосистеми.
Верба стримує небезпечні інвазивні види
Після зникнення водосховища багато екологів побоювалися масового поширення чужорідних рослин, здатних витісняти місцеву флору.
Проте ці прогнози не справдилися.
«Верба нас не тільки рятує від поширення чужорідних видів, а ще й перехоплює вуглекислий газ, що виділяється з мулів. Це дуже важливо для екосистеми».
Густі вербові ліси фактично створили природний бар’єр для інвазивних видів. Хоча поруч із територією колишнього водосховища активно ростуть аморфа чагарникова, ясен пенсильванський та айлант найвищий, у самих вербових масивах вони трапляються лише поодиноко.
Фото: Укрінформ
Великий Луг може отримати міжнародний статус
Науковці переконані, що територія колишнього Каховського водосховища вже сьогодні має виняткову природоохоронну цінність.
Сформований тут вербово-тополевий ліс належить до типів оселищ, які перебувають під охороною Бернської конвенції. Також дослідники виявили низку рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, серед яких осока житня та береза дніпровська.
Водночас значення Великого Лугу виходить далеко за межі екології.
«Наш досвід є унікальним, хоч і дуже трагічним. Великий Луг — це, напевно, найбільший вербово-тополевий ліс Європи».
Саме тут упродовж століть розташовувалися шість із десяти Запорозьких Січей. Через це науковці розглядають територію як унікальне поєднання природної та історико-культурної спадщини.
«Це вже не лише природний об’єкт. Великий Луг є колискою української козацької державності. Саме тому виникла ідея надати йому статус змішаного об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО», — зазначає Іван Мойсієнко.
«Найкращий варіант для цієї території — створення природоохоронного об’єкта та надання Великому Лугу статусу змішаного об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО».
На думку вчених, трагедія, спричинена руйнуванням Каховської ГЕС, несподівано відкрила можливість для відродження унікального природного комплексу, який існував тут до створення водосховища і може стати одним із найцінніших природних об’єктів не лише України, а й усієї Європи.
Іван Мойсієнко. Фото Укрінформ
