За інформацією: Суспільне Чернівці.
Подружжя Королів. Суспільне Чернівці
До цього головний сержант прикордонслужби Микола Король займався логістикою та доправляв побратимам на позиції озброєння, їжу, воду та медикаменти.
"Щодня їдеш, і вже чогось немає, будівлі щоразу розбивали. Ми проїжджали центральний ринок, стояла машина, сім'я збиралася виїжджати: лежить труп чоловіка, дружина, двоє дітей і невеличкі валізи. Очевидно, це було пряме потрапляння в машину", – розповідає Микола.
Наталія вийшла з оточення, але не відразу поїхала з Маріуполя
Через місяць оточення керівники наказали жінкам скласти зброю та виїжджати з Маріуполя. Серед них була і Наталія. За її словами, поїхала не одразу. Ще намагалася пішки пройти через міст до "Азовсталі", бо знала, що там залишився Микола. Коли ситуація стала критичною, військова разом із родичами залишила будинок. Зв'язок із братом і чоловіком зник.
"У Маріуполі розпочався хаос, люди були шоковані. Машини переповнені, тіла людей лежать. На початку їх ще накривали, а потім вони просто лежали, як трава, так і тіла там лежали", – розповідає Наталія.
Дорога до Буковини тривала декілька діб. За її словами, зупиняли на 35 постах, де стояли так звані ДНРівці, кадирівці, які роздягали українців догола, дивились, чи є на тілі татуювання з символікою.
Про наказ здатись у полон та 40 місяців неволі
В середині травня 2022-го українські захисники отримали наказ від керівництва здатися у полон. Перед тим як Микола потрапив у полон, написав дружині, що не знає, чи переживе ту ніч, щоб вона його не чекала, адже він міг не повернутися. Це було його останнє повідомлення.
Пораненого Миколу росіяни били під час допитів на "прийомці" в коридорах Оленівки до втрати свідомості. За його словами, коли приходив до тями, помічав, що деякі хлопці помирали на місці від нанесених побоїв.
"Просто били кулаками, ногами на цьому коридорі, так, що падати на землю не встигав. Мене ногами били, підіймали, а потім знову і виходить так: стінка до стінки. Пізніше стаєш на цілу стопу і все, так сідаєш. Поки запускали й били інших, то позаду так йшли й ще по ногах, по нирках били", – каже Микола.
Після "прийомки" Микола перебував 40 місяців у 36 колонії так званої ЛНР. Там працював столяром: виготовляв дерев’яні милиці для поранених українських полонених взамін на їжу і воду.
"Баночка тушонки приблизно 300 грамів на чотирьох, кусочок хліба і по пів стаканчика чаю, але води не давали. Одного разу йшов дощ, а ми в сараї сиділи, там було вікно і на ньому була набита ганчірка. Через неї зціджували воду і так по трохи пили", – розповів Микола.
Зустріч Миколи Короля з полону у Новоселицькій громаді. Новоселицька громада
Офіційне підтвердження, що чоловік перебуває у полоні, Наталія отримала через понад рік. Миколу обміняли 23 серпня 2025 року, у день українського прапора. Чоловік каже, у неволі постійно роздумував, де його рідні, бо за цей час жодного листа чи посилки не отримував.
Син Наталії також став прикордонником і служить у Силах оборони.
Читати ще
Читати ще
“Йти за побратимом — це відповідальність, змішана зі страхом”: нацгвардієць Дутов із Чернівців про евакуацію поранених
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
