За інформацією: Суспільне Чернівці.
Гімалайські гори. Олена Карлова
За її словами, важливо мати з собою на сходження великий запис кисню.
"Дуже важливий показник – сатурація, ми всі після ковіду знаємо, що це таке. У нас всіх були ці прищепки на пальці, ми міряли сатурацію. 75-80 на такій висоті — це вважається дуже добре. Якщо ти маєш менше ніж 70, ну тобто з такою сатурацією люди живуть, все добре, але у високих горах це дуже низько. Під час пандемії коронавірусу з сатурацією 93 вже клали в лікарню", – каже Карлова.
Якщо показник кисню в крові під час сходження знижується до менше, ніж 70 — треба колоти гормони.
Перший раз пішла в гори у 2015 році
Олена почала займатися альпінізмом 10 років тому. Спершу були систематичні сходження у Карпати, а потім подолала Альпи, Монблан, Кіліманджаро.
"Насправді, я не дуже давно ходжу в гори. Перший раз пішла в 2015 році, до цього я взагалі нікуди не ходила. З 2015 року була в Карпатах та Італії. У 2021 ми поїхали в Танзанію на Кіліманджаро – це була перша висока гора", – каже Карлова.
Олена Карлова з напарником у Гімалаях. Олена Карлова
Олена каже, за період її досвіду в альпінізмі, найпростіше далося сходження на гору Кіліманджаро (5 895 метрів над рівнем моря).
"Там я не знала, чому в мене болить голова, чи що вона почне боліти, що нудитиме на висоті від розрідженого повітря, що ноги твої як ватні. Це не тому, що ти слабка, а тому, що немає кисню в повітрі. Там було складно звикнути до того, як твій організм себе поводить. Але до цього звикаєш і сходження вже не є таким складним", – каже Карлова.
"Виходили на Макалу двічі"
Олена підіймалась до вершини Макалу та спускалась з неї майже місяць. Для цього потрібна фізична підготовка та натренована витривалість при будь-яких погодних умовах.
"Ми були 15 квітня в базовому таборі, а 15 травня я повернулась в Катманду. Загалом місяць підіймались та спускались. А так на саму вершину ми виходили два рази. Підйом триває 10-12 годин, і ще годин 5-7 годин спуск. Тобто ти фактично добу без сну і без відпочинку, просто йдеш", – розповіла альпіністка.
Сходження на гору Макалу. Олена Карлова
Протягом місяця у житлових таборах в Непалі Карлова разом з командою чекала сприятливої погоди для початку сходження.
"Найскладніше – чекати. Чекати, поки настане хороша погода, тому що 5 700 метрів – це дуже високо. Коли жила там місяць, то організм був в стресі", – розповідає Карлова.
Умови були різними
З моменту сходження до підняття Олени на вершину Макалу температура повітря змінювалася, відповідно й змінювались її умови проживання.
"Там не дуже тепло, вночі доходило до -10 градусів. Ти спиш в спальнику, в усьому одязі, що на тобі, кладеш пляшки з гарячою водою, щоб зігрітись. Це було не зовсім складно, до всього можна звикнути, але треба до цього відноситись дуже терпляче", – розповідає Олена.
Табірне містечко в Гімалаях. Олена Карлова
За її словами, на Макалу були ділянки, які мають стінку суцільного льоду з нахилом 70 градусів. На таких частинах гори підіймалась на мотузці.
"На цій мотузці потрібно себе підтягувати з рюкзаком, в "кішках", вбивати їх у лід і підійматися. А на висоті тобі бракує кисню і ти дуже стомлюєшся. Тобто ти зробив крок чи два і видихаєш, бо тобі бракує повітря", – розповіла альпіністка.
"Восьмитисячник – це зона смерті"
Через кілька тижнів Олена Карлова вже була на восьмитисячнику. Каже, була стомленою і на вершині довго не перебувала. Альпіністка зробила кілька фотографій і почала спускатись.
"Відчуваєш, що ти майже вище всіх, але це зона смерті. Де вище восьми тисяч, там організм повільно вмирає, бо він не відновлюється, дуже мало кисню", — каже Олена.
Ти не можеш бути годину, як у нас на Говерлі. Були такі випадки, що люди дуже багато фотографувалися на вершині та відморожували пальці. Ми з місцевим напарником були до 20 хвилин.
"До Евересту нам було 20 кілометрів, але цьому не можна дуже сильно радіти, адже попереду була ще важка частина – спуск. Це психологічно тяжче, ніж підйом", – розповідає Карлова.
Олена Карлова з напарником на горі Макалу. Олена Карлова
15 травня альпіністка спустилась в Катманду, який розташований на висоті 1600 метрів. З ускладнень у Карлової був герпес і кашель через холодне і сухе повітря в горах.
Скільки коштувала експедиція
Експедиція дороговартісна. Жінка працює на двох роботах, зокрема, і у Польщі – викладає математику в університеті. Подорож у Гімалаї їй коштувала приблизно 28 тисяч доларів.
Олена Карлова з напарниками в Катманду. Олена Карлова
"Це тільки 22 тисячі платиш непальцям, а треба ще купити квитки, докупити спорядження. Все разом, якщо порахувати, то близько 30 тисяч", – розповідає Карлова.
Олена каже, що планує піднятися на Еверест, але не знає, коли це стане можливим через вартість підйому. А за літо планує відновитись.
Читати ще
Читати ще
У Чернівецькій області ветерани на протезах пройшли благодійний марафон у 60 кілометрів на підтримку ЗСУ
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
