За інформацією: Суспільне Чернівці.
Медик з Харкова Антон Осокін. Суспільне Чернівці
Марина Дворська вирішила стати лікаркою у пʼять років – її мама теж медикиня, й дівчинка "виросла у лікарні". Відтоді на запитання "Ким ти мрієш стати, коли виростеш?" відповідь була однією: "Лікаркою".
Тепер для кожного з них обрана професія стала випробуванням, але жоден не втратив любові до неї, бо медики продовжують рятувати життя навіть під обстрілами.
Медикиня з Сумщини Марина Дворська. Суспільне Чернівці
Якщо до початку повномасштабного вторгнення Антону та Марині вдавалось абстрагуватись від людських історій, то зараз залишати думки осторонь не вдається.
"Неможливо через себе не пропустити, коли молода людина залишається скаліченою після поранення. Неможливо не пропустити якусь невдачу в операційній, коли не вдалось щось зберегти людині", — каже Антон.
Марина зіштовхнулась з професійним вигоранням, бо постійно стає свідком людського горя. Попри зусилля не пропускати історії крізь себе, у жінки спрацьовує емпатія.
"Карети швидкої прибували одна за одною"
Антон працює хірургом в онкоцентрі. Орієнтовно рік тому почались масовані ракетні обстріли Харківщини з великою кількістю постраждалих, тому чоловік почав працювати ще й в обласній лікарні, куди привозять поранених цивільних та військових.
Торік 25 травня Антон відпочивав вдома у свій вихідний. Втім, лікаря та багатьох інших його колег терміново викликали на роботу, бо потрібно було рятувати поранених – тоді російські військові влучили у місцевий гіпермаркет, де перебували багато людей. Цей день Антон називає найтрагічнішим.
"Там заживо згоріла велика кількість людей, навіть важко підрахувати. Дуже багато зниклих безвісти, тіла просто не знаходили".
Антон Осокін в операційній. Фото з його архіву
Тоді до лікарні надійшло одночасно майже 50 людей, які потребували допомоги, — карети екстреної допомоги прибували одна за одною. Багатьох медики одразу брали в операційну, а ще частина людей – були без свідомості.
Тоді лікарі впорались із роботою за декілька годин і вже почали збиратись додому. Втім, невдовзі поруч з лікарнею пролунав новий вибух — "Іскандер" влучив у відділення банку, але там не було людей, бо був вихідний. Втім, поблизу працювали відділення пошти та перукарня.
"Через сім-десять хвилин я зайшов у приймальне відділення й побачив там співробітників того барбершопу. Вони були закривавлені".
Медик Антон Осокін під час роботи. Антон Осокін
Працює за пʼять кілометрів до лінії зіткнення
Основна робота лікарки-отоларингологині Марини – у стаціонарному медзакладі на Сумщині. Втім, також жінка працює у благодійній організації ”FRIDA Ukraine” — тут робота повʼязана більше з цивільними, які не мають доступу до медицини.
Жінка з іншими волонтерами працювали на окупованих та прифронтових територіях у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Харківській, Сумській та Донецьких областях. Іноді доводилось працювати за пʼять кілометрів до лінії зіткнення.
Медики “Frida” під час роботи. Марина Дворська
У 2022 році Марина із командою працювали у Бахмуті. Там був поранений військовий, якого бойові медики мали доправити до стабілізаційного пункту, втім, у їхньої машини пробило колесо.
Тоді Марина з іншими медиками довезли військового на своїй машині. Через велику чергу з поранених бійця не змогли прийняти одразу, тому медики самостійно стабілізували стан військового та наклали турнікети, щоб зупинити кровотечу.
"Ми знали тільки, що його звати Дмитро. Ми не знали, хто він, звідки, та з яких військ. Знали, що у нього два тижні тому народився син — це все, що він кричав, коли ми рятували йому життя".
Марина Дворська оглядає дитину. Марина Дворська
Найважчою ситуацією для Марини була та, коли медикиня дізналась про загибель на фронті військового, якого вона лікувала пів року, — робила йому реконструкцію зовнішнього носа. Боєць загинув рівно через рік після попереднього поранення й на тій же позиції. Тепер Марина товаришує із його дружиною.
Через такі події Антону та Марині потрібен відпочинок та робота із психологами, щоб повернутись у прифронтові регіони із новими силами. Тому медики приїхали у село Мигове на ретрит.
"У мене дуже багато друзів-медиків, які вигоріли на одній роботі й просто змінили її або перейшли в інший колектив, в інші умови — це таке собі перезавантаження", — розповідає Марина.
Як відбувався ретрит
Медицина – серед професій, працівники якої найшвидше починають страждати від професійного вигорання, каже психологиня й координаторка психологів ретриту Олена Посканна.
Психологиня, координаторка психологів ретриту Олена Посканна. Суспільне Чернівці
Тому для медиків благодійна організація "FRIDA Ukraine" провела такий ретрит за гроші "Фонду Східна Європа" та уряду Швейцарії. Це частина програми, яку почали цьогоріч для підтримки ментального здоровʼя лікарів.
"Ми проводимо тренінги, лекції, де розповідаємо про ризики вигорання, як їх виявити у себе, даємо діагностичні інструменти, анкети, опитувальники. Медики самі можуть оцінити, в якому стані вони перебувають. Далі навчаємо стратегій, як подолати ці стани та відновити своє здоровʼя", — каже Посканна.
Медики на ретриті займаються гімнастикою Тай Чі. Суспільне Чернівці
Під час п'ятиденного ретриту з медиками працюють чотири психологи. Марина каже, під час такого відпочинку вперше за довгий час змогла виспатись, а Антон відновився після напруженої роботи з пораненими. Кажуть, тепер повернуться до своєї роботи у прифронтових регіонах вже з новими силами.
Читати ще
Читати ще
“Військові не бояться воювати, але бояться голок”: анестезіолог з Чернівців Красовський про службу бойового медика
Читати ще
“Привозили вантажівками — там разом загиблі, поранені й гори зброї”. Інтерв’ю з військовим лікарем з Чернівців Аносовим
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
