-
Фото: Експерт
В Україні хочуть відмовитися від так званої “бусифікації” військовозобов’язаних, тобто від примусової мобілізації до ЗСУ. Про це під час брифінгу розповів міністр оборони Рустем Умєров.
За його словами, Міноборони підготувало пропозиції щодо реформи мобілізації військовозобов’язаних до Збройних сил України. Їх мають обговорити на одному із засідань Кабінету Міністрів, пише Today.ua
Умєров не став вдаватися до подробиць реформи мобілізації. Також він не назвав навіть приблизної дати, коли може бути здійснена така реформа. Він лише підкреслив, що реформа має на увазі відмову від примусової мобілізації в армію (це явище відоме як “бусифікація”).
Міністр оборони наголосив, що реформування системи мобілізації багато в чому залежатиме від ситуації на фронті. Він також зазначив, що окупанти планують збільшити свій особовий склад. Це стане ще одним викликом нашій країні.
У травні 2024 року в Україні набув чинності новий закон про військовий облік та мобілізацію. Він передбачає посилення мобілізації. Але в листопаді поточного року президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для “Українського радіо” сказав, що деякі норми цього закону потрібно коригувати. На жаль, він не уточнив, які конкретно норми закону про мобілізацію потребують виправлення.
Зеленський також сказав, що після набрання чинності у травні 2024 року нового закону про військовий облік та мобілізацію на службу до ЗСУ призвали недостатню кількість осіб.
Нагадаємо, нещодавно секретар РНБО Олександр Литвиненко заявив, що до ЗСУ незабаром планують призвати близько 160 000 осіб. Але він не назвав проміжок часу, коли це станеться. За даними британських журналістів, йдеться про період із грудня 2024 року до лютого 2025 року. Володимир Зеленський вважає, що не можна оприлюднити дані про те, скільки людей планують призвати на службу до армії.
Велика трансформація ТЦК
У Міноборони керуються принципом: не шкодити тій системі, яка є. Як зазначив міністр оборони Рустем Умєров у коментарі NV, відомство чує невдоволення людей щодо діяльності ТЦК, зазначаючи, що «це виклик, це дуже величезний біль».
«Зі своєї сторони, ми пропрацьовували концепт, щоб перетворити це [ТЦК] в офіс з обслуговування військовослужбовців», — сказав він.
Міністр оборони України Рустем Умєров
При цьому міністр зауважив, що розглядають й інші концепції, а Міноборони продовжує шукати оптимальне рішення щодо діяльності ТЦК. У відомстві аналізують, яка модель може працювати краще за наявну. «[Ми] виважено ставимося, юридично пропрацьовуємо: якщо буде передача з одного обслуговування до іншого, або буде переформатація, чи вона буде ефективніша, за ту, яку зараз. Хто цим буде управляти і як це буде обслуговуватися. Ми внутрішньо зараз це обговорюємо», — зазначив Умєров.
З тим, що реформа ТЦК необхідна, погоджується й офіцер ЗСУ, обізнаний у мобілізаційних справах, який спілкувався з NV на умовах анонімності. На його думку, колишні військкомати мають наслідувати приклад ЦНАПів (Центрів надання адміністративних послуг) та стати своєрідними сервісними центрами.
«ТЦК — це такі самі центри надання послуг, які стосуються відносин із Силами оборони України, — зазначив цей співрозмовник редакції. — Якщо ти приходиш і хочеш мобілізуватися — тобі в таке віконечко. З питань броні та відстрочки — у таке віконечко. Пройти військово-лікарську комісію, узяти довідку — у таке. Це повинно бути доведено до автоматизму».
А Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, зазначила у коментарі NV, що переведення деяких функцій в онлайн допоможе розвантажити ТЦК, щоб центри могли «сфокусуватися на силах генерації, мобілізаційних процесах, плануванні, могли давати свої експертні висновки».
Заступниця міністра констатувала: українці готові до цифрових інструментів. Про це свідчить, зокрема й те, що вдвічі більше українців оновили свої військово-облікові дані онлайн, ніж у ТЦК та ЦНАПах разом, додала вона.
«Далі вже буде трансформація ТЦК, — зауважила Черногоренко. — Ми бачимо, яка активність наших громадян в онлайні, у цифрових інструментах, у Резерв+ і які часткові послуги будуть залишатися в ТЦК і, можливо, мігрують у ЦНАП. Тобто це така робота над великою реформою, трансформацією ТЦК, яка фактично почалася рік тому».
Змінити філософію
Розформування ТЦК не підтримує Олександр Федієнко, депутат від Слуги народу та член комітету ВР з нацбезпеки та оборони, вважаючи таку ідею популізмом. Та й суттєво змінювати роботу ТЦК під час повномасштабної війни не можна, вважає він.
Натомість депутат пропонує посилювати рекрутинговий механізм. Бо наразі рівень довіри до відповідних центрів доволі низький через випадки, коли новобранці потрапляли не в обрані підрозділи.
Рекрутів мають гарантовано відправляти на службу туди, куди вони самі хочуть, підкреслив Федієнко. До того ж військові формування мають проводити власні військово-лікарські комісії. «Таким чином, ми змінимо філософію, коли військові частини будуть самі рекрутувати, набирати собі особовий склад, проводити ВЛК тощо», — зазначив депутат. Своєю чергою ТЦК, на його думку, мають займатися більш загальними питаннями, зокрема аудитом і веденням статистики.
Ідею розформування ТЦК негативно сприймає і Юрій Здебський, депутат від Слуги народу, який є членом комітету ВР з нацбезпеки. Бо ТЦК займається не лише проведенням мобілізації, а й виконує низку інших важливих функцій: формування резерву, облік громадян, розробку планів проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів тощо.
«Особливі» працівники ТЦК
Історії про те, що всі працівники ТЦК опинилися там «по блату», співрозмовник NV в ЗСУ вважає російськими інформаційно-пропагандистськими спецопераціями. Цей офіцер зазначив, що саме окупанти намагаються зобразити усіх, хто служить в ТЦК — починаючи від начальника ТЦК, закінчуючи солдатом роти охорони, — особливими людьми, які мають «зв’язки».
Проте якщо реально зіштовхнутися з цими людьми в житті, то всі вони пройшли бойові дії, зазначив офіцер. Дехто з них має контузії, дехто — важкі поранення. І вони, наприклад, більше не можуть служити в бойових бригадах через проблеми зі здоров’ям. Підстав, щоб списатися з армії, вони теж не мають. «І їх переводять служити до ТЦК, — зауважив співрозмовник. — На днях один майор намагався застрелитися в ТЦК, залишив записку: «Вибачте, я втомився».
За словами офіцера, відколи головнокомандувачем ЗСУ став генерал Олександр Сирський, ротації керівництва ТЦК відбуваються дуже часто. «Зараз усі, хто служить в ТЦК, так чи інакше мають бойовий досвід і брали участь у бойових діях», — наголосив він.
Відходити від «бусифікації»
Співрозмовник редакції в ЗСУ вважає, що за проведення мобілізації має відповідати не лише ТЦК, а й органи місцевого самоврядування та поліція.
«Проблема в тому, що на певних етапах 2022-го, навіть 2023 року місцеве самоврядування подекуди, і дуже часто поліція, просто самоусувалися від відповідальності за мобілізацію», — зазначив він.
Цю думку поділяє й представник комітету ВР з нацбезпеки Здебський. «Усі повинні займатися [мобілізацією], а у нас чомусь усі поховалися, а крайні ТЦК. І ми зараз бачимо те, що бачимо. Звичайно, вони палку перегинають», — сказав він.
За словами офіцера ЗСУ, працівники ТЦК були змушені патрулювати на вулицях і перевіряти документи у людей, адже поліція не виконувала свої обов’язки.
«Ми зіштовхуємося з реальністю, коли надходить певний мобілізаційний план, який потрібно виконувати. Якщо службовці ТЦК цей план не виконують, то постає питання щодо їхньої профпридатності, — зауважив співрозмовник. — Зрозуміло, що вони не можуть сидіти і чекати, коли до них когось привезуть. Вони самі йшли і займалися безпосередньо мобілізацією».
Перевірка документів ТЦК. Фото: armyinform
При цьому Умєров зазначив, що Міноборони планує запроваджувати нові підходи щодо мобілізації та відмовлятися від примусового залучення українців до війська.
«Зараз для нас є важливим пріоритет захисту нашої країни, тому плануємо відходити від цих болючих питань для населення [„бусифікації“]. Щоб розв’язати це питання, у нас є пропозиції, які ми будемо обговорювати в Кабміні, щоб пропонувати таку реформу», — сказав він.
Водночас співрозмовник NV в ЗСУ зауважив, що питаннями мобілізації, окрім ТЦК, має займатися не лише поліція та органи місцевого самоврядування, а й керівники підприємств різної форми власності. Зокрема, вони повинні перевіряти військово-облікові документи працівників під час прийому на роботу. А після набрання чинності нового мобілізаційного закону керівники компаній також мають відповідати за неявку їхніх співробітників до ТЦК.
«Те, що у нас мільйони людей не оновлювали свої дані в ТЦК та не надавали на роботу свої військово-облікові документи — це свідчення того, що керівники підприємств і кадровики просто не займалися цим», — сказав співрозмовник NV.
Окрім того, як зазначив Анатолій Баргилевич, начальник Генштабу ЗСУ, у коментарі NV, ТЦК відповідають не лише за призов і комплектування військовослужбовців на службу, але й за соціальну підтримку бійців, ветеранів та членів їхніх родин. При цьому він підкреслив, що ТЦК не є сталим організмом.
«Життя покаже, буде вносити зміни, і питання [щодо реформування ТЦК] зникне само собою. Або ТЦК переформовується в інший орган, або він такий, як є, або він вносить зміни, або він у цифровому вигляді. Це все життя підкаже, а ми будемо працювати спільно із суспільством», — резюмував Баргилевич.
