-
Фото: Укрінформ
Цей одноденний піший маршрут пролягає вздовж Смугарських водоспадів, вгору до скельного масиву «Протяті камені» і далі до перевалу Німчич. Шлях уже промаркували, біля основних локацій установили інформаційні стенди із QR-кодами.
Представники місцевої влади ініціюють, щоб маршрут назвали на честь загиблого на війні з Росією захисника, колишнього заступника голови Чернівецької ОВА Руслана Сенчука. Він відкривав і популяризував цю місцину.
Частину шляху випробував і кореспондент Укрінформу Віталій Олійник. До вашої уваги – його репортаж.
ВОРОТА ДО ПІДНІЖЖЯ ГІР
Загальна протяжність маршруту «Смугарські водоспади – перевал Німчич» – 12 кілометрів. Починається у селі Розтоки Чернівецької області, звідки ми й вирушаємо вздовж гірської річечки Смугарів. Від неї каскад і бере назву. А налічує він сім водоспадів різної величини, та після дощів їх може бути й більше.
За словами гірських рятувальників, уперше маршрут промаркували 25 років тому. Відтоді ним активно подорожували туристи, та все ж збитися зі шляху було легко.
– Пригадую, як заблукала група із 70 осіб. Вони пішли прямо за потоком і серед скель втратили орієнтир. Довелося їх визволяти рятувальникам, – каже начальник гірської пошуково-рятувальної групи у Чернівецькій області Володимир Дячук.
За його словами, завдяки нинішньому маркуванню і подальшому облаштуванню туристи безпечно долатимуть маршрут і зможуть сповна насолодитися красою гір.
Рятувальники розповідають, що ці стежки найбільш популярні влітку та в періоди міжсезоння. Складність проходження залежить, зокрема, від повноводності річки Смугарів: коли випадають рясні дощі, водоспади небезпечніші. А взимку за низьких температур замерзають, і тоді категорія туристів змінюється на любителів льодолазіння.
Водоспад Ворота – перший на шляху. Це один із найнижчих за висотою зі Смугарських водоспадів, але й один із найкрасивіших. Його розташування справді нагадує своєрідні ворота до підніжжя гір. Поряд – інформаційні стенди, зокрема, про найпоширеніші в цій місцевості види грибів. А ще тут облаштували дерев’яні сходи, без яких піднятися на гору було би проблематично. Рятувальники кажуть, що після дощів цими східцями тече вода, тож туристам слід запастися гумовими чоботами.
ІСТОРІЇ ТА ЛЕГЕНДИ ПРО ВОДОСПАДИ
Далі рухаємося в напрямку водоспадів Середній і Великий Гук. Перший із них має висоту 11 метрів, він трикаскадний. За формою нагадує силует дівчини. Існує місцева легенда, що вода, яка падає з нього, має цілющі властивості. Раніше до каскаду приходили пари, які мріяли про дитину, і кажуть, що після купання у Середньому Гуку їхня мрія здійснювалася.
А от Великий Гук свою назву отримав через те, що дуже гучно стікає зі скель. Це один із найвищих однокаскадних водоспадів України. Після сходження селі його висота сягала 21 метра, а у спокійний час – 19 метрів. За легендами, Великий Гук був улюбленим місцем відпочинку пастухів, які називали його «громом Карпат». Особливість – крутий скельний рельєф, що додає величності.
Через обмеженість у часі й вологу погоду ми змогли пройти вздовж річечки близько кілометра і побачити три із семи водоспадів. Кілька разів переходили Смугарів по камінцях, що хитаються та часом слизькі. На зворотному шляху один чоловік із нашої групи таки не втримався і впав, розбивши палець.
Гірські рятувальники розповідають, що перелами і вивихи ніг на цьому маршруті – найчастіші травми серед туристів.
– Найперша небезпека – рух слизьким камінням. Навіть коли рівень води невисокий, каміння біля річки все одно вологе, тож досить легко послизнутися. Під час лазіння по обледенілих водоспадах узимку можна провалитися під воду. Щодо диких звірів і плазунів, то випадків нападу чи укусів на маршруті не було. Але цих тварин тут можна зустріти, тому варто уважно дивитися під ноги та довкола, – попереджає Дячук.
НА ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЯ
Навесні на маршруті планують розчистити найважчі ділянки, також протягнути троси біля водоспаду Ворота, адже тут – найбільш слизько.
– Біля найцікавіших локацій хочемо встановити хоча б лавки зі столиками. Адміністрація найближчим часом також подбає про облаштування на дорозі великого інформаційного знаку двома мовами про туристичний магніт, – розповідає начальник управління інвестиційної політики та туризму Чернівецької ОВА Михайло Хмелевський.
Присутній під час проходження маршруту начальник Вижницької райдержадміністрації Сергій Чеботар виступив із ініціативою щодо присвоєння цьому маршруту імені загиблого воїна, свого попередника на посаді Руслана Сенчука.
– Він був унікальною людиною. У свій час Руслан Сенчук забезпечував порятунок туристів, які проходили цими мальовничими маршрутами. Пізніше був головою Вижницької райдержадміністрації, заступником голови Чернівецької обласної адміністрації. На початку повномасштабного вторгнення, обіймаючи посаду депутата міської ради, він одягнув військовий однострій і пішов захищати нашу державу від ворогів. Він віддав життя за нас із вами, за цей край, нашу країну.
Тому від Вижницької районної адміністрації просимо назвати цей маршрут іменем Руслана Івановича Сенчука, – звернувся Сергій Чеботар до присутнього заступника голови Чернівецької ОВА Романа Греби.
Обласний посадовець підтримав таку ініціативу, рішення мають ухвалювати комісійно.
Віталій ОЛІЙНИК, власкор Укрінформу
Фото автора
